Loading...

Український чиновник заступився за Реву, дослідивши сміттєвий бак

Заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій Юрій Гримчак заступився за міністра соціальної політики Андрія Реву, який заявив нещодавно звинуватив українців у ненажерливості.

Виходячи зі слів чиновника, можна зробити висновок про досить своєрідну культуру харчування, через яку українцям доводиться занадто багато витрачати на продукти харчування.

“У нас є справді своя культура прийому їжі, своє уявлення, як це робити. Ну ось я сьогодні їхав на програму, проходив біля смітникового контейнера. Вибачте, але він наполовину з їжею, із тим, що не з’їли. Кавуни, дині, фрукти, ще щось там”, – цитує Експерс слова чиновника.

Нагадаємо, нещодавно міністр соцполітики Андрій Рева заявив, що українці витрачають на харчування 50% від доходів, а німці менше 15%, тому що німці їдять менше українців. Пізніше ЗМІ з’ясували, скільки насправді їдять наші співвітчизники у порівнянні з громадянами Німеччини.

Після нещодавніх слів міністра соціальної політики Андрія Реви про ненажерливих українців, ЗМІ вирішили з’ясувати, скільки насправді їдять наші співвітчизники у порівнянні з громадянами Німеччини.

Згідно з даними Держстату, за місяць середньостатистичне українське домогосподарство з’їдає понад 76 кг їжі. За 2016 рік, виходить, що домогосподарства в середньому з’їли 914 кг продуктів харчування.

При цьому в раціоні українців, судячи зі статистичними даними, переважають молочні продукти (19,6 кг на місяць) і яйця (19 кг). Якщо порахувати за рік, виходить 235,2 і 228 кг відповідно.

Трохи менше в Україні їдять овочі і баштанні (110 кг в рік), а також хліб і хлібні продукти (99,6 кг), картоплю (80,4 кг).

М’ясо і м’ясні продукти – лише на шостому місці в рейтингу найбільш споживаних продуктів в Україні (56,4 кг на рік). Слідом – фрукти, ягоди, горіхи, виноград (39,6 кг).

Цікаво, що в середньому за рік українці з’їдають 32,4 кг цукру (по 2,7 кг на місяць), а також 18 кг олії та інших рослинних жирів.

А найменше вживають риби та морепродуктів – всього 14,4 кг за рік.

При цьому, якщо порівняти дані за 2016 рік з попередніми, споживання продуктів харчування в українських домогосподарствах з роками не росте, а тільки знижується. Наприклад, з 2010 по 2014 рік українці дозволяли собі на 1 кг яєць в місяць більше, ніж зараз. А споживання м’яса впало з 5,1 кілограма до 4,7. Менше стали їсти і фруктів, риби, картоплі, цукру та інших продуктів. І лише споживання молочних продуктів трохи зросло.

Що їдять німці?

Тепер подивимося на статистику споживання продуктів харчування в Німеччині.

У чомусь раціон наших країн схожий. Німці також їдять багато молочних продуктів (молоко, масло, сиру). Але на другому місці у них – фрукти, на третьому – овочі, салат. Слідом ідуть м’ясо, хліб, картопля. Потім – цитрусові. Найменше німці їдять жирів і масла, а також риби – як і українці.

Деякі продукти, які є в харчовій кошику в українця, взагалі не входять в рейтинг Німеччини. Наприклад, не враховують в раціоні німців цукор і яйця. Зате в німецькій статистиці цитрусові внесені в окрему від фруктів категорію.

Але в кількості і якості споживаних за рік продуктів наші країни кардинально відрізняються.

Якщо за рік середньостатистичне домогосподарство в Україні з’їдає 235,2 кг молочних продуктів, то в Німеччині – понад 400 кілограм, що майже в два рази більше, – зазначає Страна.

Показники споживання майже за всіма типами продуктів вищі, ніж в Україні. Наприклад, фруктів житель Німеччини з’їдає 99,9 кг в рік, а українські домогосподарства – лише 39,6 кг. у 2,5 рази менше. Якщо українець з’їдає 56,4 кг м’яса на рік, то німець – рівно на 30 кг більше.

Ненабагато вище в Німеччині споживання жирів, всього на 1 кг: в Україні – 18 кг, в Німеччині – 19,2.

Зате українці майже на 20 кілограм обганяють німців в поїданні овочів (110 кг в рік проти 91,8 кг) і хліба (99,6 кг проти 80,6 кг), і майже на 30 кіло – картоплі (80,4 кг проти 53 , 1 кг).

Тобто дешевих продуктів українці споживають більше німців, в той час як за дорожчою їжі пропорції зворотні.

Іншими словами, в середньому німці споживають більше їжі і більш високої якості, ніж українці.

Так що заява Реви про те, що українці витрачають багато на їжу, тому що їдять багато, на відміну від німців, не витримує критики, – вказує автор статті.

Скільки насправді ми витрачаємо на їжу

Цікава статистика берлінської компанії Vexcach, яка досліджує, скільки грошей витрачають жителі різних країн на їжу – як у відсотках, так і в євро в розрахунку на одну людину в рік.

Цікаво, що дані Vexcash не збігаються з тими цифрами, які озвучив міністр соцполітики України. Якщо за даними Держстату України, на їжу українці витрачають 49,8% доходу (Рева округлив до 50%), то за розрахунками Vexcash витрати в нашій країні на харчування дещо менші – 38,1%. Це 75 євро (з середнього доходу 198 євро в місяць).

Так, згідно з даними компанії, у Німеччині витрати на їжу складають 10,3%, а не 14%, як заявив Рева. Це 355 євро в місяць при доходах в середньому 3,5 тисячі євро.

Є й інші розрахунки.

“Фактичний прожитковий мінімум в Україні, який щомісяця розраховує міністерство Андрія Реви, в липні склав 3049,85 грн. Це $ 114 за липневим курсом, або $ 3,8 в день, що нижче європейського рівня абсолютної бідності. Мінімальна заробітна плата, встановлена ​​Кабміном, в який входить пан Рева, становить 3200 грн.

Разом, отримуємо: українець витрачає на їжу 50% від € 228 або € 114 на місяць. Згаданий міністром Ревою німець витрачає 14% від € 2225 або € 311,5. “Або в міністерстві соцполітики погано з математикою, або – з логікою. або з усім відразу “, – зазначив з цього приводу один з українських політиків.

У компанії Vexcach також з’ясовують причини, за якими витрати на харчування в різних країнах відрізняються. За інформацією аналітиків, кореляція така: чим багатша країна, тим менше грошей її жителі витрачають на їжу – і навпаки.

“Держави, які мають більш високий показник ВВП, витрачають набагато менше на їжу, ніж країни з більш низьким середнім рівнем доходу”, – відзначають аналітики. – Багато європейських країн, а також промислово розвинені країни, такі як США, Канада, Сінгапур, Австралії та Об’єднані Арабські Емірати не перевищують позначку 15% у витратах на продукти харчування”.

Крім того, люди в більш благополучних країнах витрачають більше грошей на споживчі товари і відпочинок, відзначають в Vexcach.

Найменше, очікувано, витрачають на їжу американці – всього 4,6% (при цьому, згідно з даними організації OECD, кожен другий дорослий і кожна шоста дитина в США має надлишкову вагу або страждає від ожиріння – прим.ред.).

Це означає, що зі свого щомісячного доходу 4205 євро американці в середньому витрачають близько 269 євро на продукти харчування і напої. У чоловіків і жінок в Нігерії співвідношення дещо змінюється: майже 120 євро тут витратять на їжу при зарплаті 212 євро.

Слідом за США в рейтингу країн, де витрати на їжу мінімальні, йдуть Сінгапур, Великобританія, Швейцарія, Канада, Ірландія, Австралія та Австрія. Десятку замикає Німеччина з уже відомим нам показником 10,3%.

А ось найбільше на їжу витрачають в Нігерії – 56,4% доходу. У п’ятірці анти-лідерів цього рейтингу також – Кенія (46,7%), Камерун (45,6%), Казахстан (43%), Алжир (42%). Україна з її 38,1% – на 11 місці.

Як відомо, вчора міністр соціальної політики Андрій Рева заявив, що українці витрачають на харчування 50% від доходів, а німці менше 15%, тому що начебто німці їдять менше українців.

 

Loading...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *