Loading...

Прокурори Луценка і їхні бабусі

Нові подробиці історії з розкішним автомобілем скандального заступника начальника департаменту Генпрокуратури з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Дмитра Суса, пише газета Експрес. Нагадаємо, що недавно він особисто керував затриманням та катуванням двох співробітників Антикорупційного бюро, котрі стежили за його “Audi Q7”. А минулого тижня прокурор саме з цим джипом потрапив у скандал.

Випливало, що їздить охоронець закону розкішним авто, яке належить зовсім не йому, а 85-річній бабусі. За даними Реєстру власників автотранспортних засобів МВС, саме такий кросовер з державними номерними знаками ВХ 9125 ВМ записано на Марію Юрчик 1930 року народження. Власницею елітного автомобіля пенсіонерка стала в червні 2015 року. На вторинному ринку він коштує в межах $35 — 40 тисяч, а це від 875 тисяч до мільйона гривень. З’ясувалося, Марія Іванівна Юрчик мешкає у Хмельницькому, на вулиці Завадського, 5. Принаймні там зареєстрована. За даними місцевого жеку, навіть користується пільгами як ветеран війни. Квартира належить матері одіозного прокурора, Людмилі Сус, екс-начальниці Державної інспекції з контролю за цінами у Хмельницькій області. Після ліквідації цього підрозділу пані Людмила претендувала на одну з керівних посад у новоствореному територіальному управлінні Держпродспоживслужби. Але не пройшла відбору. Разом з нею проживає 57-річний батько прокурора Микола Сус.

Щойно інформація про Марію Юрчик як власницю престижного джипа (за документами) просочилася у пресу, бабусю серед ночі вивезли з квартири до інших родичів. Про це розповіли сусіди. Вони небагатослівні. “Старенька — немічна. Ніяк не втямлю, звідки в пенсіонерки взялося стільки грошей на дорогу машину? А тим більше, як думала нею їздити, якщо ледве ходить?” — дивується мешканка висотки пані Марія.

У Генпрокуратурі на скандал з автівкою Дмитра Суса не відреагували. Мабуть, для генпрокурора Луценка прийнятна річ, що його підлеглі приховують своє майно, оформляючи його на родичів. Навіть якщо ті вже майже не ходять і не бачать. Микола Заверуха

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *