Loading...

Над чим цього тижня працюватиме Рада? Огляд найцікавіших законопроектів

Героїчного пафосу цьому тижню надасть проект постанови про увіковічення пам’яті бійців Національної гвардії України, які загинули 31 серпня 2015 року біля стін Верховної Ради України, захищаючи свободу та демократію в Україні, яким Антон Геращенко пропонує засудити насилля та тероризм на політичному ґрунті та розглянути питання встановлення пам’ятної дошки на честь загиблих правоохоронців. Постанову, звичайно, проголосують, а людей, які справді винні в заворушеннях, так ніколи й не покарають. Такі вже українські реалії.

Блок впровадження диктатури

Якщо пересилити себе й постійно, кожного тижня дивитись пленарні засідання Верховної Ради України, то починаєш відчувати, що розділ із такою назвою в нашому огляді просто необхідний. Сьогоднішня «цеглина» диктатури – законопроект №4370-1 «Про внесення змін до закону України «Про державну службу» щодо врегулювання окремих питань проходження державної служби». Цей документ частково нівелює європейські засади нового закону про державну службу й надає одноосібні, навіть егоїстичні повноваження Президенту України щодо призначення голів місцевих державних адміністрацій – тепер без подання Кабміну. Нагадаємо, що раніше чимало критики лунало в бік Януковича – мовляв, він узурпував повноваження, які не делегувались йому під час виборів. Більше нагадувати не будемо. Про долю диктаторів знають усі.

Подолання вето Президента

Цього пленарного тижня для подолання вето Президента виносяться законопроекти №1076 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» та №1165 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення ролі громадянського суспільства в боротьбі з корупційними злочинами».

Що ж до законопроекту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків», то Глава держави пропонує відхилити його в цілому. Підстав для такого рішення у Петра Олексійовича дійсно чимало. По-перше, в законі є посилання на вже не чинну загальнодержавну цільову програму передачі гуртожитків у власність територіальних громад на 2012-2015 роки. По-друге, ані держава, ані територіальні громади не можуть дозволити собі видатки на передачу гуртожитків у власність територіальних громад. І по-третє, уряд планує пролобіювати приватизацію цілісних майнових комплексів та підприємств, що ще належать державі, і з одного боку, передача гуртожитків від ЦМК до територіальних громад може затягнути процедуру оцінки, а з іншого – деякі гуртожитки розташовані на «золотій» землі, яка однозначно впаде в око новим приватизаторам.

Також із накладеним вето Президента в четвер до Верховної Ради буде внесений законопроект №4024 «Про внесення змін до додатків №3 та №7 до закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» щодо фінансового забезпечення компенсації за пільговий проїзд окремих категорій громадян та інших передбачених законодавством пільг». Як зрозуміло з назви, законопроектом пропонувалося надати додаткову субвенцію місцевим бюджетам на забезпечення компенсації за пільговий проїзд окремих категорій громадян. Петро Олексійович відповів лаконічно: «Грошей немає». Голосів для подолання вето Президента в залі теж немає.

Приватизація

Проектом закону №2485а про внесення змін до закону України «Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» (щодо вилучення об’єктів) пропонується дозволити приватизацію п’яти об’єктів агропромислового комплексу Закарпаття.

Хвилинка лобізму

Попри євроінтеграційний напрямок, проголошений демократичним урядом і не менш демократичним парламентом, порядок денний останнього вже традиційно більше наповнений лобістськими законопроектами, аніж революційно-євроінтеграційними.

Олег Ляшко, окрім боротьби з офшорами та тарифами, продовжує обстоювати інтереси металургів. Аналіз законопроекту №3873 «Про внесення змін до закону України «Про Митний тариф України» щодо зменшення дефіциту брухту чорних металів на внутрішньому ринку з метою першочергового забезпечення потреб оборонної промисловості та відбудови об’єктів інфраструктури» від авторського колективу на чолі з Ляшком модна почитати в огляді від 31 травня. Там же Ви можете знайти й аналітику на інший лобістський законопроект – №2971-д «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Інформаційний простір

Проект закону України «Про внесення змін до закону України «Про телебачення і радіомовлення» (щодо уточнення умов розповсюдження програм телерадіоорганізацій у складі універсальної програмної послуги)» №3504 усуває прогалини, які існують у чинному законодавстві, та забезпечує можливість телевізійним мовникам самостійно визначатися щодо входження до універсальної програмної послуги в містах із населенням 50 тисяч і більше осіб. Також зазначається, що перелік програм універсальної програмної послуги затверджується Національною радою для населеного пункту (села, селища, міста, району, області, всієї України), на території якого провадить діяльність провайдер програмної послуги, з урахуванням виду технології, що використовується для провадження такої діяльності. На жаль, є ризики, що перелік програм буде формуватися доволі суб’єктивно, з урахуванням інтересів власників телеканалів, які зараз перебувають у коаліції.

Законопроект «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення державної політики у сфері культури та створення умов для запровадження теле- і радіоканалів культурно-освітнього мовлення» (№2537) цікавий не стільки формуванням засад культурно-освітнього мовлення, скільки умовами визнання ліцензії недійсною. Відтак Микола Княжицький пропонує визнавати ліцензії недійсними в таких випадках:

  • визнання нечинним або скасування рішення Національної ради про видачу ліцензії на мовлення в судовому порядку як такого, що не відповідає законодавству;
  • встановлення факту наявності серед учасників телерадіоорганізації, яка володіє ліцензією на мовлення, особи або декількох осіб, що зареєстровані в одній з офшорних зон, перелік яких визначений Кабінетом міністрів України;
  • встановлення факту наявності серед засновників телерадіоорганізації (осіб, що заснували відповідну юридичну особу), яка володіє ліцензією на мовлення, іноземної юридичної або фізичної особи або кількох таких осіб, чи осіб без громадянства;
  • систематичне створення телерадіоорганізацією загроз національним інтересам та національній безпеці України в інформаційній сфері, передбачених законом України «Про основи національної безпеки України», що підтверджується відповідними рішеннями Національної ради, Ради національної безпеки та оборони України або судових органів;
  • застосування компетентними органами відповідних санкцій, передбачених законом України «Про санкції», наслідком яких є припинення чинності ліцензії на мовлення.

Цікавим є третій пункт, який змусить дуже багатьох власників телеканалів переоформити право власності на телеканали з іноземних підставних осіб на українські.

Докладний аналіз законопроекту «Про внесення змін до деяких законів України щодо обмеження використання медійної продукції держави-агресора» читайте в нашомуматеріалі від 31 травня.

Офшори

Незважаючи на щільний план роботи, народні обранці планують не обійти увагою питання оподаткування офшорних зон. Йдеться про законопроект №0104 «Про ратифікацію Протоколу про внесення змін до Конвенції між урядом України та урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи». Питання про те, в чиїх інтересах ініційовані дані зміни – простого населення країн, або ж олігархічних кланів – технічно залишається радше риторичним. Нагадаємо лише те, що документ внесений до Ради в липні за підписом прем’єр-міністра України, а про досягнення цих домовленостей з урядом Кіпру Мінфін звітував ще в березні року.

І все-таки спробуємо розібратися в ключових змінах, які пропонуються. Чинна Конвенція між Україною та Кіпром про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи підписана 8 листопада 2012 року. В разі ратифікації зміни, що вносяться до Конвенції, наберуть чинності не раніше 1 січня 2019 року та будуть стосуватися статей 10 («Дивіденди»), 11 («Відсотки») та 13 («Доходи від відчуження майна»).

По-перше, протокол передбачає зменшення максимальної ставки оподатковування дивідендів у державі джерела доходу з 15% до 10%. Допускається й застосування 5-відсоткової ставки, але лише за дотримання певних умов. По-друге, збільшується можливий розмір ставки податку на відсотки з 2% до 5% в державі резидентства боржника щодо відсотків, які виплачуються бенефіціарному власнику. По-третє, від оподаткування в Україні не звільнятимуться доходи, отримані резидентом Кіпру від відчуження акцій та інших корпоративних прав, якщо більш ніж 50% вартості таких корпоративних прав прямо або опосередковано пов’язані з нерухомим майном, розташованим на території України (наразі такі доходи не оподатковуються, хоча й можуть бути пов’язані з нерухомим майном, яке розташоване в Україні, що зазвичай має оподатковуватися).

Уряд України покладає надію на те, що ратифікація цього протоколу сприятиме детінізації економіки та стане додатковим інструментом у боротьбі з відтоком капіталів.

Пенсії військовослужбовців

До другого читання підготовлений законопроект №3252 «Про внесення змін до деяких законів України щодо пенсійного забезпечення окремих категорій осіб із числа учасників проведення антитерористичної операції». Розробниками враховані 2 правки, запропоновані колегою-нардепом Людмилою Денісовою («Народний Фронт»), які стосувалися розширення кола осіб, на які поширюватиметься дія законопроекту, і були пов’язані з техніко-юридичним оформленням розроблених положень. Поправки нардепів Юрія Левченка та Юрія Шухевича відхилені. Нагадаємо, документом пропонується надати учасникам АТО право на достроковий вихід на пенсію: чоловікам – у віці 55 років, жінкам – 50 (за наявності страхового стажу не менш ніж 25 років для чоловіків і не менш ніж 20 років для жінок). Та, незважаючи на те, що в доопрацьованому законопроекті значно розширено коло осіб, яким пропонується призначати пенсії зі зниженням пенсійного віку, розробники зазначають, що його реалізація потребує 12 млн грн на рік. Також не йдеться про жодне фінансово-економічне обґрунтування або розрахунок, як і про пропозицію щодо збалансування дохідної та видаткової частин Держбюджету в зв’язку з такими змінами.

Про те, як народні обранці в першому читанні намагались ухвалити зміни до пенсійного законодавства, згадувалось у матеріалі від 19 квітня.

Блок парламентських «недобитків»

Як після Жовтневої революції залишилося багато «недобитків», так і після Революції Гідності залишилися законопроекти, які Верховна Рада ніяк не може розглянути, й вони періодично з’являються в нашому огляді. Крім уже зазначених, цього пленарного тижня ВРУ розгляне проект закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення дотримання правил в’їзду в Україну, включаючи тимчасово окуповану територію, та виїзду з неї» (№2285а), докладніше про проект в статті від 5 липня 2016 року.

Далі за списком:

  • у другому читанні пропонується розглянути проект закону «Про особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» №3153, його аналіз шукайте вматеріалі від 10 травня.

  • №0940 «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо оподаткування спадщини)», розроблений у 2014 році народними обранцями-мажоритарниками Сергієм Міщенком та Олегом Лукашуком. Документ підготований до другого читання. Суть змін полягає ву спрощенні бюрократичного порядку та зменшенні фінансових витрат громадян при оформленні прав власності на майно в порядку успадкування. Пропонується звільнити громадян від сплати податку на доходи фізичних осіб за оформлення спадщини від близьких родичів. Детальніше про це – в огляді від 12 липня;

  • №3665 та 3665-1 «Про медіацію». Основний та альтернативний законопроекти викладені окремими документами, які не стільки відрізняються в принципових підходах регулювання правовідносин, скільки мають різну стилістику формулювання. В обох випадках автори пропонують доповнити національне законодавство положеннями про медіацію – окремий інструмент досудового врегулювання суперечок і конфліктів. Загалом, це правовий інститут конструктивного врегулювання спорів за участю спеціально навчених фахівців-посередників із подальшим пошуком креативних шляхів їх розв’язання. Медіація досить популярна в західних країнах. Більше уваги цим законопроектам приділялося в матеріалі від 6 вересня;

  • №2297 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення сприятливих умов для впровадження благодійних текстових повідомлень», який стосується законодавчого врегулювання акумулювання благодійних пожертв, що здійснюються за допомогою електронних пристроїв за допомогою sms-повідомлень. «Слово і Діло» писало про нього в статті про роботу Верховної Ради від 31 травня;

  • №3467 «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо створення сприятливих умов для впровадження благодійних телекомунікаційних повідомлень)», що нерозривно пов’язаний з останнім документом. Ця законодавча ініціатива звільняє вищезгадані sms-повідомлення як окремий вид благодійності від оподаткування. Очікується, що це має сприяти популяризації й розвитку благодійної справи. Згідно з нормами проекту, також передбачається звільнення оператора телекомунікаційних послуг від оподаткування ПДВ операцій з надання послуг в частині опрацювання благодійного sms. Докладніше – в матеріалі від 14 червня.

Щиро сподіваємося, що народні обранці все ж таки зможуть відшукати в собі віру, акумулювати силу та посидючість й урешті-решт ці питання будуть поставлені на голосування.

Екологія

Парламент нарешті згадав про навколишнє середовище: в порядку денному сесії є проект закону про оцінку впливу на довкілля №2009а-д авторства народного депутата Анатолія Диріва. В законопроекті пропонується встановити правові та організаційні засади оцінки впливу на довкілля, спрямованої на попередження та запобігання екологічної шкоди, забезпечення екологічної безпеки, охорону довкілля, раціональне використання й відтворення природних ресурсів у процесі ухвалення рішень про здійснення господарської діяльності, яка може мати значний вплив на довкілля, з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів». З цією метою в проекті закону визначаються основні терміни, зміст та суб’єкти відповідної діяльності, сфера застосування оцінки впливу на довкілля, закріплюється принцип гласності її здійснення, а також визначаються окремі елементи механізму оцінки впливу на довкілля.

Гармонійно доповнює попередній документ проект закону №3259 «Про стратегічну екологічну оцінку», авторства народних депутатів Остапа Єднака, Ганни Гопко, Вадима Кривенка та інших. Проектом пропонується визначити мету, принципи, об‘єкти та суб‘єкти стратегічної екологічної оцінки та їх повноваження, регламентувати порядок проведення перевірки, тощо. Крім того, в розділі VІ «Прикінцеві положення» проекту йдеться про зміни до Земельного кодексу України, законів «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про державні цільові програми», «Про екологічну експертизу», «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», «Про регулювання містобудівної діяльності» з відповідних питань.

Микола Мельник, Сергій Назаренко, Олександр Григоренко, Валентин Гладких, аналітична група «Левіафан»

Напишіть відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *