ЗМІ про перші 50 днів уряду Гройсмана

ГройсманImage copyrightAP
Image captionВолодимр Гройсман працює прем’єром з 14 квітня

6 червня українські газети пишуть про досягнення нового уряду та причини зволікання з децентралізацією.

Чого досяг уряд за 50 днів?

Сегодня” аналізує досягнення уряду за 50 днів роботи і з’ясовує, які питання ще необхідно вирішити.

Як зазначає газета, сам прем’єр-міністр Володимир Гройсман серед основних успіхів уряду назвав закон про дерегуляцію ринку ліків, який дозволяє подолати монополію на місцевому фармацевтичному ринку і спрощує надходження в Україну зареєстрованих у розвинутих країнах ліків.

Також, як пише газета, пишається прем’єр і скасуванням податків на соціальні виплати як тим пенсіонерам, що працюють, так і тим, які вже не працюють, запровадженням нових правил огляду товарів на митниці та так званого “єдиного вікна”.

Однак виконання програми уряду експерти критикують.

Політолог Руслан Бортник нагадує, що в документі відсутні цифри і показники ВВП, бюджету і соціальних стандартів, яких уряд планує досягнути.

Image copyrightAFP
Image captionПоки що в уряді не виникало жодного гучного скандалу

Видання пише і про такий непопулярний крок уряду, як різке підвищення тарифів на комунальні тарифи.

Є, на погляд видання, і проблеми з кадрами. Наприклад, досі не призначили міністра охорони здоров’я. Відомство тимчасово очолює Віктор Шафранський, який з травня 2015 року працює заступником міністра. Віце прем’єр-міністр Павло Розенко закликав якомога скоріше знайти керівника для цього міністерства, нагадує газета.

У свою чергу, як пише “Сегодня”, західні партнери тепло відгукуються про роботу нового українського уряду. У Конгресі США похвалили судову реформу і висловили задоволення першими кроками нового прем’єра.

Хто і навіщо гальмує децентралізацію

Деловая столица” з’ясовує причини зволікання з реформою місцевого самоврядування.

Газета зазначає, що термін “децентралізація” в українських реаліях поєднує два поняття: власне децентралізацію системи влади і добровільне об’єднання дрібних сільських громад.

Перше неможливе без другого: передавати владу з центру можна тільки тоді, коли на місцях є кому її перехопити, разом з повноваженнями, компетенцією і фінансами.

Рада
Image captionКонституційна реформа децентралізації загальмувалась через внесення у проект згадки про особливе самоврядування окремих районів Донбасу

Але за минулий рік, як відзначає газета, прориву не відбулося. Зміни до Конституції в частині децентралізації були заблоковані борцями з “особливим статусом” Донбасу, не були ухвалені нові редакції низки інших важливих законів, зокрема про адміністративно-територіальний устрій, про місцеве самоврядування, про префектів.

За рік і три місяці відтоді, як стартувала реформа, процедуру об’єднання пройшли тільки 7% громад. Якщо рухатися таким темпами, то весь процес затягнеться на 15 – 20 років, припускає газета.

Водночас представник Інституту громадянського суспільства Анатолій Ткачук налаштований оптимістично. За його словами, другий етап добровільного об’єднання громад розпочнеться у другому півріччі 2016 року незалежно від того, хоче цього політикум чи ні.

“За перше півріччя ми побачимо фінансові результати в об’єднаних і необ’єднаних громадах – відмінності будуть істотними. Малі, але горді громади, які ні з ким не хочуть об’єднуватися, побачать, що вони залишились без ресурсів і не в змозі нормально управляти освітою, медициною і комунальною сферою”, – цитує газета експерта.