Loading...

Як створити нову Україну

У нас немає жодного дійсно сучасного простору, який презентував би сучасну Україну

Україна як країна існує 25 років, але країна — це ж не межа і не земля. Це образ, з яким вона асоціюється. А що є символами сучасної України, крім війни, чорнозему, Чорнобиля? Якщо запитати наших прекрасних політиків: за яку ви Україну? Європейська Україна — це абстракція. Європейська — це певний рівень свідомості, культури. Культури споживання, зокрема числі культурного продукту. Але цього розуміння у нашої умовної еліти немає, та й еліти як такої теж.

Верховна рада, Адміністрація президента, Кабмін — не еліта. Це паноптикум, тераріум однодумців. Ми спостерігаємо, як дорослі дядечки кидаються какашками. Але ж це [культурна політика] питання етики. Ціннісної.

Потрібно мати те, чим можна пишатися, крім народного співу, адже воно відображає сільську культуру. Потрібно вибудовувати комунікативні канали, де відбувається обмін, синергія, колаборації.

В Україні культура завжди була не другого і навіть не третього рівня інтересу. Тому вона капсулювалася в “феодальні держави” — такі пострадянські, дуже консервативні структури, які максимально намагаються зберегти статус-кво, голосячи, що їм важко.

Замість того щоб формувати свій внутрішній ринок, ми підтримуємо ці кріпосні інституції.

Неможливо реформувати те, чого немає. Це все одно, що проводити реформи на кладовищах. Ти не розумієш, де виховувати кадри, які могли би стати генераторами змін. Наші інститути виховують виконавців, а не менеджерів.

У нас немає жодного реально сучасного простору, який презентував би сучасну Україну.

Більшість українців перебувають у летаргічному сні. Вони дивляться телек і споживають диванну жуйку, яка знищує свідомість. Це ж просто нестерпно.

Людьми дуже легко маніпулювати, особливо зараз, коли навколо інформаційний треш. Ти дезорієнтований, і ти не маєш “дорожньої карти”, як себе зібрати. І тут приходить якийсь пацан і каже: “Ви хочете відчувати себе єдиним народом? Ви не хочете, щоб ви були принижені, ображені, нещасні? Об’єднуйтеся, відчувайте свою єдність, виховуйте свою гідність, будьте дисципліновані”. Знаєте, чия промова? Гітлера.

Як людині врятуватися від цієї фрагментації свідомості? У мене немає відповідей. У мене є тільки питання. Але ці питання актуалізують мою свідомість і змушують мене знаходити рішення.

Для мене один із символів сучасного світу — Ілон Маск. Людина, яка зламала абсолютно фантастичний тренд.  Буквально через десять років весь світ буде їздити на електромобілях. Завдяки ініціативі однієї людини!

У будь-якому суспільстві більшість нічого не вирішує. Всі зміни відбуваються завдяки меншості. Якщо неупереджено проаналізувати Майдан, це ж теж були не мільйони людей. Десятки тисяч, сотні — в пікові моменти. Це на чотиримільйонне місто.

Після Майдану з’явилося ціле покоління неінфантильних людей. Не за віком, а за свідомістю. Вони не чекають того, що держава для них щось зробить. І від цього з’являється енергія відваги.

Цінності Майдану не стали поки загальними, тому суспільство дуже інерційне. За законами фізики, для того щоб змінити масу, потрібен дуже сильний кінетичний удар. Насправді вже сам факт того, що з’явилося усвідомлення України як відмінної від Росії країни, — це вже сильна зміна.

Далі мають з’явитися інституції, які це розуміння структурують і перетворюють на якусь схему роботи, і цей процес зараз йде. Минуло всього три роки, а трапилося дуже багато. Наша влада намагається відновити колишню структуру, але, на щастя, є зовнішній вплив Америки і Європи, і ти вже не можеш сказати: “Стій, ать-два!”  Вже не все так просто.

Я недавно подивився телек буквально півгодини і жахнувся.

Владислав Троїцький, режисер, організатор фестивалю Гогольfest, засновник центру сучасного мистецтва Дах

Loading...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *