Loading...

Як перевірятимуть український бізнес у 2017 році

 

Перевірки в Україні проводитимуть по-новому. За новими нормами закону «Про основні засади державного контролю в сфері господарської діяльності» (змінені законом №1726 від 3 листопада 2016 року), до кінця 2017 Держрегуляторна служба повинна створити і запустити автоматизовану систему держнагляду. У ній всі контролюючі відомства будуть зобов’язані оприлюднювати свої плани перевірок, їх результати і т.п.

Про це пише UBR.

Зокрема, держоргани зобов’язані вказати цілі проведення перевірки, її предмет і  суб’єкт, який перевіряється. За неподання такої інформації передбачена адміністративна відповідальність.

В результаті суспільство, бізнес та наглядові органи зможуть побачити всю картину перевірок в державі. Наприклад, кожне підприємство зможе подивитися: коли, які органи і що збираються перевіряти, а також всю історію вже проведених рейдів та вжитих заходів.

«Зараз розробляється техзавдання, тому у бізнесу є можливість подати свої пропозиції», – сказала Ксенія Ляпіна.

Але чекати закінчення роботи над системою чиновники не будуть. Перевіряти по-новому почнуть вже в цьому році.

Зокрема, сфера дії закону про принципи держконтролю розширилася на фіскальну службу (крім питань митного контролю на кордоні), підрозділи держархбудконтролю, а також органи нагляду за дотриманням трудового законодавства.

До речі, Держслужба України з питань праці, за словами глави Держрегуляторної служби, стала єдиною організацією, яка відмовилася погоджувати свої дії з ДРС. Про що буде складено відповідний протокол.

«Важливо, що ДРС тепер має право за скаргами бізнесу перевіряти законність дій податківців. Підкреслюю, саме дотримання процедур контролю, а не компетентності перевіряючих в податкових питаннях. Наприклад, чи правильно була визначена група ризику платника », – пояснила Ляпіна.

Як зазначають юристи ЮФ «Астерс», з 1 січня 2017 року всі контролери зобов’язані затверджувати свої плани не поквартально, а відразу на рік без права на внесення змін.В майбутньому, якщо автоматизована система покаже, що один і той же суб’єкт внесений в плани перевірок як мінімум двох різних контролюючих органів, це буде приводом для проведення комплексної перевірки такого суб’єкта.

Позапланові перевірки відтепер вимагають обов’язкового узгодження з органами ДРС і отримання дозволу на проведення. Якщо орган, який їх проводить, підпадає під так званий мораторій на перевірки.

Ще один закон «Про тимчасові особливості проведення заходів держконтролю у сфері господарської діяльності» (№1728 від 03.11.2016 року), який ще називають «законом про мораторій на перевірки», вимагає отримання згоди ДРС на проведення позапланових перевірок тими органами, які підпадають під дію цього мораторія. Перш за все, мова йде про позапланові перевірки на основі скарг споживачів, чиї права були порушені.

Проект порядку отримання згоди ДРС на позапланову перевірку вже розроблений і, за словами Ксенії Ляпіної, може бути затверджений Мінекономіки до кінця тижня.

Мораторій на перевірки не знизив ефективність держконтролю, яка була невисокою спочатку. Голова Державної регуляторної служби України Ксенія Ляпіна розповіла, що за новим законом у контролерів повинен бути чіткий перелік того, що саме вони перевіряють, затверджені критерії оцінки ризиків і форма акту перевірки.

«За нашими оцінками, приблизно 80% контролю виведено за межі мораторію. У тому числі контроль трудових відносин, за яким будуть проведені окремі консультації з громадськістю, щоб визначити межі та спосіб проведення таких перевірок », – розповіла Ксенія Ляпіна.

Нагадаємо, з 1 січня 2017 року були  значно збільшені штрафи для бізнесу за порушення трудового законодавства. Максимальна сума штрафу може скласти 320 тис. Грн. Це, за словами представника «Союзу захисту підприємців» Олександра Красовського, рівнозначно закриттю дрібного і навіть середнього бізнесу. При цьому через нечисленність штату Держслужби з питань праці, повноваження її співробітників дозволено делегувати працівникам місцевих органів влади.

«Якщо працівник виконкому отримає повноваження перевіряючого, то він зможе проводити перевірку в межах та у спосіб, встановлений ст. 12 закону про працю », – пояснює Ксенія Ляпіна.

У ДРС обіцяють незабаром опублікувати список контролерів, які підпадають під мораторій і тих, хто має право на будь-які перевірки. Оскільки часто навіть самі чиновники не розуміють, чи можуть вони виходити на інспекції.

«Наприклад, два види контролю Держпродпотребслужби мораторій не поширюється (безпека продукції та дотримання прав споживачів), але є види перевірок, дозвіл на які цей орган або його територіальні підрозділи повинні отримувати», – розповів директор департаменту правової роботи та держнагляду Держрегуляторної служби Олександр Барбелюк .

Відтепер закон встановлює єдину періодичність проведення планових перевірок, в залежності від ступеня ризику ведення госпдіяльності. Наприклад, високоризикові підприємства один і той же контролер може перевіряти раз на два роки. Суб’єкти із середнім ступенем ризику – один раз на три роки, а всіх інших – не частіше ніж один раз на п’ятирічку.

Важливо, що, якщо для якихось видів підприємств не затверджені критерії розподілу за ступенями ризику, періодичність проведення перевірок та перелік питань, що підлягають контролю, вони вважаються за замовчуванням низькоризиковими.

«Максимальний термін проведення інспекції скорочений з 15 до 10 робочих днів, а сумарна тривалість всіх планових перевірок різними контролюючими органами (комплексна перевірка) не може перевищувати 30 робочих днів», – повідомили UBR.ua в ЮФ «Астерс».

Важливою новацією експерти вважають презумпцію правомірності діяльності суб’єкта господарювання. Простіше кажучи, всі протиріччя в законах і підзаконних актах повинні трактуватися на користь платника.

Бізнесу закон дав більше прав для відмови в допуску перевіряючих. Наприклад, тепер підприємець може не пустити контролерів на перевірку, якщо вони повторно прийшли з позаплановим візитом по одному і тому самому факту порушення.

Крім того, підприємці тепер мають право вимагати припинення розпочатої перевірки в таких випадках:

перевищення максимального терміну перевірки;
використання перевіряючими неуніфікованих форм актів перевірки;
якщо перевіряючі намагаються вийти за рамки вивчення тих питань, які стали підставою для проведення позапланової перевірки.

Але розширення прав тягне за собою розширення відповідальності. Як зазначають юристи, за перше виявлене порушення бізнесмен буде покараний мінімальним штрафом. Якщо протягом 15 днів підприємство не заплатить і не оскаржить його накладення, сума стягується в судовому порядку.

За словами представників бізнесу, ще залишається цілий ряд неврегульованих питань. Наприклад, керівник Всеукраїнської асоціації пекарів Володимир Череда звертає увагу на повну невизначеність у сфері перевірки якості  продуктів, які швидко псуються.

«Що ми перевіряємо по закону про безпеку харчових продуктів: умови виробництва і продукти, які існували два тижні тому і тепер їх немає в природі?», – зазначив Череда.

У свою чергу керівник підрозділу по зв’язках з органами державної влади «Монделіс Україна» Андрій Чирва вимагає чітко розділити функції АМКУ і Держпродпотребслужби, які найчастіше перевіряють одне і те ж: якість і безпеку продуктів.

Нарешті, голова Житомирського обласного відділення ВГО малого і середнього бізнесу «Фортеця» Ігор Мяснов розповів про наявність «професійних скаржників», яких наймають конкуренти, щоб перевіряючі не давали працювати конкретному підприємству. Списки таких скаржників він пропонує оприлюднювати і не приймати у них кляузи, якщо вони надходять частіше, наприклад, ніж тричі на місяць.

Loading...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *