Більше займаються спортом, але менше роблять ремонтів: на що витрачають кошти українці
Українці в цьому році стали купувати в магазинах менше м’яса, овочів і горілки, але більше ковбас, консервації та яєць. Такі дані фахівців Держслужби статистики, які оцінили структуру роздрібного товарообігу країни за 9 місяців. З не продуктових товарів найбільше народ витрачав гроші на ліки і паливо.
Сайт “Сегодня” розібрався, що найбільш затребуване в покупців, а на чому вони економлять, і які зміни в перевагах споживачів можливі в новому році.
Підтримали вітчизняного виробника їжі
Статистика підрахувала, що за 9 місяців 2019 року оборот роздрібної торгівлі склав майже 570 млрд грн. Приріст у порівнянні з трьома кварталами 2018 року – 11,2%, або 63,8 млрд грн. При цьому 42,8% зароблених населенням грошей були витрачені на продукти, а 57,2% – на промислові товари.
Цікаво, що 80% куплених населенням продуктів були вітчизняного виробництва і тільки 20% – імпортовані. Найбільше це стосується курячих яєць – 99%. Також ми витратили 97,5% грошей на українське м’ясо і тільки 2,5% – на імпортне. Те ж стосується 96% – цукру, по 93,6% – ковбас і кухонної солі, 95% – молока, 93% – хліба.
А ось кожен другий куплений фрукт або овоч виріс за кордоном: наших яблук-груш і ягід куплено всього 48,6%. І кожна друга пляшка вина теж – нашого 52%. Не дуже довіряють батьки вітчизняним виробникам дитячого харчування – кожна третя пляшка його випущена за кордоном. Як, до речі, і кожна третя пляшка горілки або коньяку! Зате пиво п’ємо в основному своє – 91% грошей витрачаємо на нього і в 10 разів менше – на імпортне. Не в Україні спіймана кожна четверта риба і ракоподібні, не у нас виготовлена кожна четверта цукерка або печиво.
Імпортні пилососи користуються попитом
З промтоварами картина протилежна. Всього 8,5% побутових електротоварів у нас українські. Це можуть бути обігрівачі, тепловентилятори, газові плити. А ось холодильники, пральні машини, пилососи і т. д., на жаль, в основному імпортні. Лише 20% коштів населення пішло на покупку велосипедів, виготовлених в Україні, 32,5% грошей витрачено на вітчизняні товари побутової хімії, 39,4% – на покупку сантехнічних пристроїв і запірної арматури.
Краща ситуація з паливом – на українські нафтопродукти витрачено 55-59% грошей, на імпортні – відповідно 41-45%. Порівну розділилися витрати на українські та імпортні ліки, але враховуючи, що наші ліки дешевше, в штуках їх куплено явно більше, ніж закордонних. Удвічі більше коштів пішло на покупку імпортних будматеріалів, ніж на покупку вітчизняних. Але при цьому наші будматеріали в середньому вдвічі дешевше, тобто в штуках і кілограмах маємо приблизний паритет. А ось вугілля, дрова і газ в балонах у нас українські на 95%!
Як проїдаємо доходи
Якщо поглянути на діаграму розподілу витрат, то найбільша стаття витрат – це “шкідливі звички”, вона вийняла з “продуктового відділення” гаманця пересічного українця майже кожну четверту гривню. Це стільки ж, скільки було витрачено населенням на молочні та м’ясні продукти разом узяті!
Більше займаються спортом, але менше роблять ремонтів: на що витрачають кошти українці
Тобто, припинивши “вживати” і курити, можна купити вдвічі більше м’яса і молока при тих же доходах. Стільки ж грошей іде на покупку хліба (включаючи здобу) і бакалійних товарів: це різні крупи, цукор, макарони. Частина, що залишилася чверть витрат йде на покупку солодких напоїв – майже 10%, і дуже мало на рибу – 4,4%, яйця та інші товари – менше 2%. Втім, низькі витрати на яйця пояснюються їх нинішньою дешевизною – одне 60-грамове яйце коштує приблизно 2 гривні, що еквівалентно, припустимо, 30 грамам недорогий морської риби.
Якщо порівняти, як змінилися витрати на окремі види продуктів у порівнянні з минулим роком, то побачимо, що люди стали економити на м’ясі – на нього витрачено менше на 8%, ніж рік тому. А саме м’ясо при цьому подорожчало також на 7-8%. Набагато менше куплено свіжих овочів, які подорожчали в середньому вдвічі, – витрати на них впали на 15%.
Зовсім інша картина з промисловими товарами:
Більше займаються спортом, але менше роблять ремонтів: на що витрачають кошти українці
Набагато збільшилися витрати на особистий транспорт і паливо: більше на 24%, ніж рік тому, витрачено грошей на автомобілі, і, відповідно, на нафтопродукти. Найменше зросли витрати на бензин – всього на 7%, а найбільше на скраплений автогаз – на 31%. На “дизель” витрачено на 12% більше, ніж рік тому. Якщо врахувати, що всі види палива подешевшали за рік на 3-5%, це означає, що в літрах його куплено більше, тобто автомобіль з розкоші поступово знову стає засобом пересування. Про що, до речі, свідчить і подовження пробок і тягучок в великих містах.
Відзначимо ще ряд тенденцій. Так, українці стали більше витрачати грошей на ліки (+ 14%), при цьому самі медпрепарати подорожчали всього на 5%, тобто і в штуках їх куплено більше. Але і на спорттовари, садово-городній інвентар та добрива витрати теж значно зросли: відповідно на 23%, 15% і 34%. Це набагато вище, ніж підвищення цін на ці позиції.
А ось витрати на будматеріали впали на 10%, перш за все це стосується цегли, цементу та оздоблювальних сумішей. Витрати на лісоматеріали збереглися на колишньому рівні. Все це подорожчало за рік приблизно на рівень інфляції, тому виходить, що будувати і робити ремонти населення стало менше.
Експерти бачать нові тренди
Економісти відзначили кілька нових трендів в споживанні як продуктів, так і промтоварів.
Так член Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин роз’яснив, що витрати на спиртне і тютюн збільшилися перш за все тому, що держава значно підвищила акцизи на ці товари, а не тому, що українці стали набагато більше пити і курити.
“Високе споживання вітчизняних продуктів пояснюється просто: споживаємо те, що в основному виробляємо, це тепер їжа, – каже Пендзин. – А ось промислові товари з високою доданою вартістю в основному завозимо, що негативно позначається на економіці. Як, наприклад, автомобілі на єврономерах. Саме їх купівлею і розмитненням пояснюється значне зростання витрат на транспорт і паливо. Ще один цікавий тренд – зростання на 40% витрат на придбання комп’ютерів та комплектуючих до них. Тобто все більше українців працюють на IT-а і купують для цього оргтехніку. Добре, що вони заробляють, як в Європі, це стимулює подальше зростання роздрібної торгівлі, але погано, що ці люди не платять податки в Україні. Зі зниженням витрат на будматеріали видно ще один тренд – люди за рік менше купили житла, перш за все нового, в якому потрібно зробити ремонт “.
Президент Украналітцентра Олександр Охріменко помітив ще дві тенденції:
“Зростають витрати на спортінвентар – значить стало більше тих, хто може собі дозволити займатися спортом, – стверджує Охріменко. – Але якісні спорттовари – велосипеди, спортивні снаряди – коштують дорого і доступні не всім. Значно більшими виявилися темпи зростання витрат на садовий інвентар: купують лопати, граблі, насіння, добрива і починають обробляти під городи землю на дачах, яка була закинута або була газоном. Перш за все це пенсіонери та люди передпенсійного віку, які не мають стабільної роботи, вони стараются вижити за рахунок вирощеного врожаю. Тобто триває розшарування населення за рівнем доходів .
Обидва експерти прогнозують, що частка витрат населення на харчування буде поступово зменшуватися, а на покупку промтоварів – збільшуватися. Причин тому дві: зростання середніх зарплат і те, що ціни на більшість продуктів в Україні зрівнялися з європейськими і навіть їх перевищили. Наприклад, молоко, сири в Польщі вже дешевше, ніж у нас, на 8-10%. Тому рости далі нашим цінами нікуди, інакше в Україну піде більш дешевий імпорт. А ось зарплати українців продовжать поступове зростання до рівня європейських. Очевидно, що мова йде про середні заробітки, а не про те, що всі поголовно стануть багатшими. Навпаки, розрив в доходах стане ще більше.