Український шлях один – визнати, що Крим і Донбас є тимчасово окупованими, – заява “Самопомочі”

Фракція “Самопоміч” у Верховній Раді виступила із заявою щодо тимчасово окупованого Криму та Донбасу.

Повний текст заяви:

“В той час як Президент України рясно стверджує у своїх виступах та під час зустрічей із впливовими іноземними політиками про відповідальність Російської Федерації за військову агресію в Україні та про ціну, що вона має заплатити за зневагу до міжнародного права;

в той час як український парламент звертається до міжнародної спільноти, щоб визнати Російську Федерацію країною-агресором та продовжити і розширити санкції проти неї;

в той час як будь-хто, хто має здоровий і світлий глузд, а передовсім воїни, жертви війни, та їхні родини, ставлять собі просте питання – чому війна досі не названа війною та чому неконтрольовані Україною території не названі окупованими;

Уряд України встромляє ніж у спину українському народові та міжнародним партнерам України, а саме послідовно налагоджує співпрацю та діалог з окупантом і терористами, які вбивали і продовжують вбивати українців.

Ігноруючи численні рішення Верховної Ради, зокрема постанову “Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями” від 17 квітня 2015 року, Кабінет Міністрів України спочатку схвалив Концепцію Державної цільової програми відновлення та розбудови миру в східних регіонах України. У цій Концепції агресія Російської Федерації, яка спричинила гуманітарну катастрофу, сором’язливо названа вже навіть на АТО, а “збройним конфліктом”, який виник в Україні з незрозумілих причин. Потім Уряд затверджує План заходів, спрямованих на реалізацію деяких засад державної внутрішньої політики щодо окремих районів Донецької та Луганської областей, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Цей план передбачає, зокрема, таке:
– утримання підприємств, що знаходяться на окупованій території;
– заохочення використання російської мови, загравання з якою, між іншим, стало приводом для початку збройної агресії РФ;
– налагодження діалогу з сепаратистами та окупантами ти примирення з ними, замість розслідування їхніх злочинів та притягнення їх до відповідальності.

Уряд вдає, що в Україні не гинуть щодня солдати, що ми не втратили контроль над своєю територією, а натомість пропонує розбудувати ефемерний мир з агресором, так ніби немає ані війни, ані окупації, ані тисяч смертей, ані мільйонів біженців.

При цьому весь тягар збитків, завданих внаслідок війни, покладається на громадян України – фінансування відновлення водопостачання, інфраструктури тощо буде здійснюватися з державних і місцевих бюджетів, які, як відомо, наповнюються завдяки українським платникам податків.

За цим планом дій стоять виключно інтереси Росії та олігархів, які заохочували і сприяли російському вторгненню в Україну, і яким конче необхідно продовжувати вести свій бізнес на окупованих територіях.

Звертаємо увагу на те, що в цих документах жодним чином не згадується окупований Крим, що насправді є юридичним оформленням того торгу, який активно нав’язується і ведеться проросійськими політиками як з України, так і з-за кордону.

Український шлях один – визнати, що Крим і Донбас є тимчасово окупованими територіями України, що контроль над цими територіями здійснюють окупанти і колаборанти, від дій яких страждають наші громадяни. Доти, доки не будуть покарані всі і кожен, хто допустив, сприяв, підтримував російську збройну агресію в Україні, будь-які програми чи заходи з примирення є державною зрадою.

Саме тому вимагаємо від прем’єр-міністра України негайно ініціювати перегляд цих рішень Кабінету Міністрів України. Наголошуємо, що будь-які рішення щодо розбудови та відновлення миру на територіях, що постраждали від окупації, повинні відповідати рішенням Верховної Ради України та національним інтересам України, а не сценаріям, що пишуться у Кремлі.

Також звертаємося до Голови Служби Безпеки України з вимогою відкрити кримінальне провадження щодо всіх посадових осіб, причетнихдо прийняття цих рішень Уряду на наявність у їхніх діях ознак державної зради.”