У СУДІ НАД ЯНУКОВИЧЕМ СПЛИВЛИ ДЕЯКІ ПОДРОБИЦІ ПІДГОТОВКИ РФ ДО АНЕКСІЇ КРИМУ

Масове “паломництво” незрозумілих чоловіків у цивільному до Севастополя розпочалося за кілька тижнів до кульмінації подій на київському Майдані.

Нові подробиці подій 2014 року в Криму спливли під час судового розгляду справи про державну зраду Віктора Януковича. Російські загарбники в цивільному одязі почали масово прибувати до Севастополя ще наприкінці січня, коли Майдан у Києві був у розпалі

Командувач ВМС України віце-адмірал Ігор Воронченко тоді був заступником і відповідав за берегову охорону. Він розповів, як росіяни блокували військові частини, а йому самому підсунули нібито наказ про здачу зброї від міністра оборони України, однак військовий розпізнав підробку. Вже після так званого референдуму офіцера викрали і змушували до зради, пропонуючи гроші. “Мені пропонували квартиру в Ростові, посаду в Ростові”, – розповів він під присягою в суді.

Заступниця Воронченка Марина Каналюк добре пам’ятає березень, коли до штабу ВМС України в Севастополі приходили вищі чини міноборони РФ і переконували українських військових у легітимності Януковича. Штурмували ж об’єкт за класичною для росіян схемою: спершу йшли цивільні з дітьми, потім так звані казаки і лише слідом за ними спецпризначенці РФ. “Уже в січні та на початку лютого в Севастополі з’явилися чужі люди, дуже багато, вони не з Криму”, – переконана вона.

Командир частини в Бельбеку Юлій Мамчур нині теж свідок у суді. Він згадав, як марно переконував росіян, що біля його частини немає підрозділів “Правого сектору” чи будь-яких інших радикалів, а також мав розмову із самопроголошеним “мером” Севастополя Чалим. Самозванець розповідав Мамчуру, що Крим повертається до Росії. Коли ж українського офіцера загарбники взяли в полон, то не гребували і фізичними тортурами. “Не давали спати чотири дні”, – зізнався військовий.

Прокуратура вважає, що на таку зухвалу агресію Росія наважилася після сумнозвісного листа Януковича Путіну. Натомість захист Януковича твердить, що той ні до чого, а Крим не втримала вже післяреволюційна влада.