Тимчук: Угода про відведення військ на Донбасі «фейкова»

21 вересня Тристороння контактна група в Мінську підписала рамкову рішення про розведення сил на Донбасі.

Йдеться про три ділянки з чітко визначеними координатами: Станиця Луганська, Золоте і Петровське. Координатор «Інформаційного опору» і депутат від «Народного фронту» Дмитро Тимчук вважає, що цим рішенням Україна визнає громадянську війну, пише gazeta.ua.

– У документі про відведення військ бойовики вказані як «озброєні формування деяких районів Луганської та Донецької областей». Ці формування входять до складу двох армійських корпусів «ДНР» і «ЛНР». Вони підкоряються російському командуванню. Фактично вони входять до Збройних сил Росії. Всі командири починаючи з роти – російські офіцери. Командують корпусами російські генерали і старші офіцери. Через Південний військовий округ Росії вони замикаються на генштабі РФ.

Називати їх «збройними формуваннями районів Луганської та Донецької області» як мінімум некоректно. А в нашому випадку – ще й злочинно. Україна намагається довести міжнародній спільноті, що у нас не внутрішній конфлікт, не громадянська війна. А російська окупація. І коли ми в таких умовах підписуємо цей документ під егідою ОБСЄ, визнаємо внутрішній конфлікт на Донбасі.

Це знімає відповідальність з Росії?

– Звичайно. Росія виглядає спостерігачем. Яке відношення вона має до збройних українським об’єднанням? Ну, підтримує вона їх. Але ми говоримо не про підтримку. А про окупацію. З боку ця деталь може здатися незначною. Насправді вона має велике значення. Одна справа – внутрішній конфлікт, зовсім інше – зовнішня агресія.

Багато військових незадоволені цим рішенням.

– Це «фейковий» рішення. Починаючи з літа 2014 року намагалися зобразити якісь перемир’я і режими тиші. Жодне не працювало. Тільки в цьому місяці оголошували два. З 1 вересня і з 15-го. Більше доби вони ніколи не трималися. Дивно буде вважати, що за сім діб тиші почнемо виведення військ. Добре, якщо на цих трьох дільницях не буде обстрілів. Однак відсутність обстрілів на трьох ділянках не говорить про те, що ситуація на фронті змінюється в цілому. Ну і три ділянки два на два кілометри – це просто ніщо.

Міномети 82-го калібру, якими нас зараз обстрілюють, і які не заборонені «Мінськом», стріляють на 6 км. Ті зони будуть прострілюватись уздовж і поперек. Затишшя на цих ділянках примарне, але вже зараз почали обговорювати наступні п’ять зон.

Можливо, є прихований сенс цієї домовленості?

– Я думаю, що це рішення прийнято під тиском Франції та Німеччини. Щоб продемонструвати хоч якийсь прогрес в рамках мінських домовленостей. У лютому ми будемо відзначати два роки «Мінська-2». Нагадаю, що за три доби після його підписання у нас відрізали Дебальцевський плацдарм. Півтора року мінські домовленості не діють. В Україні їх вже ніхто не сприймає. Але Франція та Німеччина як посередники і Росія як агресор чіпляються за них щосили. І щоб наповнити змістом фразу про безальтернативність «Мінська», намагаються проштовхнути авантюру з цими ділянками. Хочуть показати, що є прогрес. Але це не правда.

Чи може це призвести до скасування санкцій проти Росії?

– В оперативно-тактичному плані ці ділянки нічого не вирішують. Але якщо вони запрацюють, у Росії буде серйозний аргумент. Домовленість ще не вступила в силу, а в Європі вже вал оповідань, мовляв, треба знімати санкції.

Що зміниться для місцевого населення на передовій?

– Утворюються нові сірі зони. Нічого хорошого для місцевих. Там фактично немає влади. У районах під контролем українських військ діють між  військово-цивільні адміністрації. Побутові та соціальні проблеми населення вирішуються. Наприклад, коли переб’ють газопровід. У сірих зонах цим ніхто не займається.