Цікава арифметика або Про зарплати бюджетників

Ось знаєте що я не можу зрозуміти в нашій державі – так це те куди діваються гроші на зарплати бюджетників. 2 дні тому весь вечір слухав звіт реформаторів.

Владислав Рашкован розповів як в результаті реформи НБУ вони звільнили 6.5 тис людей і взяли тільки 500 нових. Що економічний ефект реформи НБУ – 7.5 млрд гривень і тепер штат НБУ фактично в 2 рази скорочений і НБУ навіть готовий взяти на себе додаткові функції.

Давид Сакверіладзе розповів, що в результаті реформи прокуратури її штат скорочений з 24 до 12 тис осіб. Тобто теж практично в 2 рази. Аналогічну дію я бачу в цьому році в Податковій, де штат скорочується з 60 тис до 40 тис і ніби як ще зменшиться до 30. Все це здавалося повинно дозволити в рамках тих же самих бюджетів – перерозподілити і платити набагато краще на топових посадах та на низькому рівні на тих хто залишився.

Але що ми бачимо по факту? Всі, підкреслюю всі реформатори говорили, що ставка 16 тис гривень на рівні заступника міністра – це жесть .. І що це питання неможливо зрушити з місця. Мінфін говорить що реформа держслужби буде коштувати ще 17 млрд гривень. Де взяти ці гроші?

Але ще більш цікаво виглядає на цьому тлі ось ця статистика (дивись малюнок) де наведено порівняльну таблицю витрат на оплату праці бюджету в Україні в 2015 і 2016 році.

Що ми бачимо тут? У 2016 році зростання зарплат військовослужбовцям склала за підсумками 10 місяців 2016 року – 58%.

Зростання витрат на оплату праці в держсекторі склав – 26%. При цьому, бюджет через скорочення ЄСВ з 36.3% до 22%, заощадить за підсумками 2016 року в своїх витратах на оплату праці – 28 млрд гривень.

Тобто що ми маємо по факту. Зростання зарплат в держсекторі набагато вище номінального зростання економіки і це при скороченні персоналу і низьких топових ставках.

Ось у мене і виникає питання: куди діваються гроші?

Daniil Monin