Тарифи вгору: чому знову подорожчає електроенергія?

Всупереч обіцяному мораторію на збільшення житлово-комунальних тарифів, ціни на послуги ЖКГ знову йдуть вгору.

Зокрема, це стосується електроенергії, підвищення вартості котрої мало зупинитися ще в березні 2017 року. Однак – сюрприз! – у 2018-му електроенергія подорожчає знову. Передусім для промислових споживачів ціна з 1 січня зросте на 10-15%. Про це повідомив голова Нацкомісії з регулювання енергетики та комунальних послуг Дмитро Вовк. Всі тарифи “об’єктивні та обґрунтовані”, – заявляє Вовк. Хоча раніше йшлося про те, що ціна на електрику сягне економічно обґрунтованого рівня ще на початку поточного року.

В чому причина такої ситуації?

Як зазначив голова НКРЕКП Дмитро Вовк, “протягом останніх місяців лунали “батьківські” заяви від різних членів уряду про наявність підстав для зниження чи не підвищення тарифів…. Але ми отримали прогнозний баланс електроенергії на 2018 рік, затверджений Міненерговугілля – він свідчить про протилежне”, – написав Вовк на своїй ФБ-сторінці. Згадуваний Вовком баланс від профільного міністерства полягає у тому, у наступному році скоротиться виробництво дешевої електроенергії на атомних та гідроелектростанціях. Відповідно, зросте частка виробництва дорожчої електроенергії теплових електростанцій (ТЕС) та теплоелектроцентралей (ТЕЦ).

Це – причина номер один. Причому до ціноутворення електроенергії на теплових електростанціях ми іще повернемося. Причина номер два полягає в інфляції та зниженні курсу гривні. До речі, якщо президент Порошенко відстоїть свою ідею щодо підвищення мінімальної зарплати до 4100 гривень вже з нового року (раніше планувалося підняти планку до 3723), інфляція, відповідно, зростатиме іще. Але поки що “маємо те, що маємо” – безкінечний “фестиваль” перманентно зростаючих тарифів. Третя причина, на думку нардепа Вікторії Войцицької, полягає у факторі приватизації – через виставлені на продаж 8 енергетичних компаній вартість електроенергії зросте ще мінімум на 10%.

Однак повернемося до ТЕС та ТЕЦ, які працюють на вугіллі, а отже, вкотре відсилають нас до “чарівної” формули “Роттердам+”. Невиправдане зростання тарифу на електроенергію ТЕС зумовило підвищення тарифу для промислових споживачів на 27%, а це, в свою чергу, потягло за собою збільшення ціни для населення. У жовтні 2016 року тариф на електроенергію теплової генерації регулятор підвищив до майже 1,7 грн за кВт-год (тоді як у березні того ж року він становив лише 0,8 грн). Тариф такого рівня передбачав закупівлю вугілля за ціною 2200-2300 гривень, але насправді ТЕС купували його в державних шахтах по 1330 гривень, а тому теплова генерація отримувала надприбутки.

Куди ж в такому разі подівалася різниця між 2200 грн та 1330? Вражає розслідування, проведене виданням “Главком”, котре посилається на енергетичного експерта Андрія Геруса, стверджуючи: кожен місяць 2016 року приносив корпорації Ріната Ахметова ДТЕК близько одного мільярда гривень прибутків. При цьому подібні кошти ніяк не відбилися на розвиткові енергоринку України чи самої корпорації. 2016 рік компанія завершила зі збитками у 6,7 мільярда грн. При цьому очікувалося, що компанія використає дохід для різного роду інвестицій, зокрема, задля переобладнання енергоблоків ТЕС з вугілля марки “А” (антрацитове) на марку “Г” (газове).

Власне, свого часу формула “Роттердам+” (згідно із якою ціна визначається за принципом імпортного паритету) і вводилася задля того, аби максимально знизити залежність української енергетики від вугілля антрацитових сортів, чий видобуток припадає нині на не підконтрольні державі території. Однак що отримано у підсумку? Зростаючі тарифи для промисловців та для населення, плюс, звичайно ж, небувалі прибутки для ДТЕК і Ахметова. Але не тільки для них. Журналісти-розслідувачі довели, що існує змова між відомим на всю країну олігархом та чинною владною верхівкою.

А доводить цю змову, зокрема, різке зростання вартості боргових облігації ДТЕК. Якщо у 2015 році на біржах вони коштували 35-40% від номіналу, то до кінця 2016-го зросли до 90% від номіналу, тобто за рік їх ціна збільшилася у 2,5 рази. При цьому скупкою цінних паперів займалась компанія ICU, пов’язана з президентом Петром Порошенком. Коли облігації подорожчали, ICU отримала надприбутки. Ще штрихи для повноти картини: співвласником ICU був раніше звільнений міністр енергетики і вугільної промисловості Володимир Демчишин. У цій же компанії раніше працював нинішній очільник НКРЕКП Дмитро Вовк. Як бачимо, коло замкнулося.

Слід зазначити, що з літа НАБУ розслідує застосування формули “Роттердам+”. І, як йдеться у документах Національного антикорупційного бюро, “досудовим розслідуванням установлено, що голова і члени НКРЕКП, використовуючи службове становище, всупереч інтересам служби, діючи в інтересах генеруючих компаній теплових електростанцій, умисно, з метою створення умов для отримання надприбутків, у січні-березні 2016 року під час розробки порядку формування оптової ринкової ціни забезпечили включення в нього явно необґрунтованої формули, яка збільшувала вартість вугілля”. Нинішній генпрокурор Юрій Луценко, близький до президента Порошенка, назвав формулу “Роттердам+” “мафіозною загрозою”, і це дало надію (чи правильніше сказати – створило ілюзію?), що хоча б дане кримінальне провадження буде доведене до логічного фіналу.

Але зараз це вже не здається таким очевидним. Справа затягується, та й саме НАБУ потрапило у малозрозумілі “розборки” за участю інших антикорупційних та силових структур. Остання новина, дотична до справи “Роттердаму”, полягає у тому, що Солом’янський райсуд відмовив детективам НАБУ у доступі до інформації щодо рахунків Публічного акціонерного товариства “Центренерго” в Промінвестбанку. А це мало бути важливим етапом у розслідуванні.

Що відбуватиметься далі зі справою “Роттердаму+” – сказати тяжко, а от що буде з тарифами – цілком зрозуміло. Ціни на ЖКГ зростатимуть й надалі. До речі, збільшення тарифів на електроенергію лише для промисловців аж ніяк не полегшує життя населення, адже дорожча електроенергія автоматично закладається в ціну продукції, яку випускають промислові підприємства. Але це вже дрібниці на тлі того, яке катастрофічне фіаско переживає оголошена в Україні боротьба з корупцією. Наші провали відзначила днями навіть The Washington Times, котра зазначила, що ця сама боротьба знаходиться на межі колапсу. Не найкращий вирок “життю по-новому”, але цілком заслужений.

/columns/2017/318099/