«ЧОРНІ ДІРИ» ЕКОНОМІКИ: ДЕ ХОВАЮТЬСЯ НЕЛЕГАЛЬНІ КОШТИ

Найбільше «тіньових коштів» у фінансовій та страховій сферах, видобувній промисловості та при операціях з нерухомістю. Найнижчий рівень махінацій з коштами – в сільському господарстві.

Рівень тіньової економіки в Україні йде на спад, констатують в Мінекономрозвитку. За рік обсяг «тіні» скоротився на чотири процентних пункти і за результатами першого півріччя 2016 року становив 38% від ВВП. У нелегальному обігу знаходиться понад 800 мільярдів гривень, але в уряді говорять про позитивну тенденцію до зменшення «тіні» як наслідок «активної політики дерегуляції» і адаптації бізнесу до існуючих умов, – інформує еizvestia.com.

Більше тільки «тіньових коштів» у фінансовій та страховій сферах, видобувній промисловості та при операціях з нерухомістю. Найнижчий рівень махінацій з коштами – в сільському господарстві.

Експерти не такі оптимістичні, відзначаючи, що обсяг «тіньових» грошей можна порівняти з двома програмами фінансування МВФ. Бізнес скаржиться на «ручне» управління економікою, корупційні побори і ігнорування норм законодавства. І це не можна виправдати військовими діями на Донбасі, адже серйозних судової, адміністративної реформ так і не відбулося, як і не реалізована регуляторна гільйотина і не мінімізована корупція в фіскальних органах.

Відсотки відступу

У першому півріччі 2016 року рівень тіньової економіки становив 38% від ВВП. За підрахунками Мінекономрозвитку, за рік цей показник скоротився на чотири процентних пункти (п.п.). «Ми очікували, що тенденція піде на спад. У певних умовах, таких як макроекономічна стабілізація, «тінь» скорочується, а от під час кризи – зростає», – зазначає співрозмовник РБК-Україна в міністерстві. У прес-службі відомства додають, що нинішні тенденції зниження обороту коштів в «тіні» – адекватна реакція економіки країни на об’єктивні умови, в яких вона функціонувала в січні-червні. Інфляція в цей період склала 4,9%, в той час як в першому півріччі 2015 року – 40,7%, гривня знецінилася на 6,5% проти зростання курсу в 1,4 рази роком раніше.

У звіті МЕРТ, де йдеться про скорочення «тіні», також мова йде про активне проведення урядом політики дерегуляції підприємництва та адаптації бізнесу до існуючих умов. Зокрема, між названих досягнень – реформування системи держзакупівель, доступ до даних держреєстрів юридичних і фізичних осіб, спрощення та скорочення часу на проходження митних процедур. На детінізацію на ринку праці вплинуло зниження ставки ЄСВ вдвічі – до 22%. Однак, про який обсяг легалізації доходів йдеться, в МЕРТ не уточнюють.

Зниження тіньового обороту стримувалося низьким рівнем кредитування бізнесу (за звітний період скорочення на 4,6%), негативно. зовнішньоекономічною кон’юнктурою, збільшенням торгового і військового конфліктів з Росією, а також відсутністю кредитних коштів МВФ і інших фінансових партнерів України. Ці проблеми негативно позначаються і на показниках розвитку економіки в цілому.

У тіні, за підрахунками РБК-Україна, перебуває близько 860 млрд гривень (38% від ВВП). У МЕРТ відзначають, що оцінку рівня тіньової економіки слід розглядати як орієнтир по зміні тенденцій, а не її номінальних обсягів. «Чітко розмежувати офіційний і тіньовий сегмент економіки неможливо, так як відбувається постійний перетік ресурсів», – пояснюють в прес-службі міністерства.

Згідно з дослідженням, лідерство за рівнем тіньової економіки за сектором фінансової і страхової діяльності. Тут тіньовий обіг хоча і знизився на п’ять п.п, але залишається досить високим – 58%. Трохи менше – 52% – у видобувній промисловості, 46% зафіксовано по операціях з нерухомістю. Найменші показники – 9% – в сільському господарстві, але за рік в цій галузі спостерігається зростання «тіні» на два п.п. Не виключено, що це наслідки часткового переходу аграріїв на загальну систему оподаткування ПДВ. Однак в МЕРТ впевнені, що за підсумками року ці результати можуть істотно змінитися, так як квартальні і піврічні звіти в цій сфері можуть свідчити лише про тенденції.

«Чорні діри» економіки

За словами радника Асоціації українських банків Олексія Куща, лідерство фінансової системи в «тіньових» махінаціях пояснюється тим, що вона є інфраструктурою, що забезпечує процес руху ресурсів. Тільки в моменти зростання економіки гроші виводяться з «тіні» і вкладаються в сегменти зростання, що, наприклад, спостерігалося до 2008 року в секторі нерухомості, в тому числі і з операціями із землею, а в періоди падіння – навпаки. «Тінізація в період економічної деградації – це природний процес: люди і бізнес будуть забирати гроші з банків, купувати валюту, бізнес буде економити на податках і переходити в «тінь». Якщо бізнесмен не може купити валюту, він теж піде в «тінь», – додає Кущ. – Вихід – створення точок зростання економіки, забезпечення єдиних правил, тобто багато чого того, чого у нас не буде: нормального фінмоніторингу, судової і податкової систем, захисту прав кредитора та інвестора».

У Нацбанку пояснили, що страховий ринок зараз став фінансовою «чорною дірою» країни. «Все, що видавили з банків, полізло туди для відмивання і виведення грошей. Перестрахування – одна зі схем: страхуєш ризик, його на велику суму страхова перестраховує за кордоном, ризик не трапився, а гроші виведені. А чого тільки схема з «Михайлівським» коштує!», – Розповідає джерело в НБУ.

Істотну частку «тіні» дає і нелегальний валютний ринок. За словами заступника директора Центру економічної стратегії Марії Репко, якщо офіційний щомісячний обсяг ринку становить 50-60 млн доларів, то «чорний» – в рази більше – 1,2 млрд доларів. «Для того щоб знизити рівень нелегального обороту на валютному ринку Верховній Раді необхідно скасувати 2% збір до Пенсійного фонду при обміні валюти, а Нацбанку – скасувати обмеження на обмін валюти. Вони штучно заганяють офіційний сектор в «чорну» зону, де курс може відрізнятися на 2 гривні. Якщо зняти обмеження, то неофіційний сегмент звузиться, а також знизиться попит-пропозиція для тих, хто займається контрабандою і відповідно ухилянням від оподаткування», – каже Репко.

Не менш важливий і максимальний перехід на безготівковий розрахунок. В першу чергу тут мова йде про ринкову торгівлю, представники якої реалізують дешевий товар за готівку, ввезений за тіньовими схемами без сплати податків, з якими внутрішньому легальному виробнику змагатися досить складно. Частка безготівкових розрахунків в Україні зростає. За даними НБУ, у другому кварталі вона склала 34,9%.

Варто відзначити, що динаміка рівня тіньової економіки здійснюється МЕРТ за чотирма методиками. Три з них – «Збитковість підприємств», монетарний та електричний методи – показали позитивну динаміку. Методика «Витрати населення – роздрібний товарообіг» показав найвищий рівень «тіні» – 53% від ВВП. Протягом року він залишився незмінним. Таким чином, МЕРТ зіставляє витрати домогосподарств на придбання споживчих товарів із загальним обсягом продажів в легальному секторі економіки. Перевищення витрат і є результатом реалізації продукції, яка має нелегальне походження. «Оцінка дає можливість побачити ту частину «тіньових» доходів, яка була використана населенням на покупку товарів з відстрочкою часу і зберігалася на«чорний день», – пояснюють в МЕРТ. – З цієї «засвічений» частини сплачуються непрямі податки, тоді як сума самих «тіньових» доходів виводиться з-під оподаткування. З іншого боку, при наявності несприятливих умов, інфляції, наприклад, або валютних шоків, населення віддає перевагу купівлі товарів в більш дешевому «тіньовому» секторі роздрібної торгівлі».

У той же час, за словами генерального директора Української асоціації постачальників торговельних мереж Олексія Дорошенка, контролюючі органи, зокрема, Державна фіскальна служба, роблять все, щоб мінімізувати легальні потоки і збільшити корупційний «податок».

«Ми зараз повертаємося до того, від чого йшли в 2013-2014 роках. Я говорю про відновлення всіх тіньових схем, про постійні перевірки бізнесу, отже нелегальний оборот не те що буде падати, а вже ми бачимо зростання, – розповідає Дорошенко. – У мене є клієнти, які при Марушевскій (Юлія Марушевска, екс-глава Одеської митниці, – ред.) Почали працювати через Одеську митницю, тому що показували там документи і якщо в них все нормально, то ніхто нічого додаткового не вимагав. А тепер їм всім буквально минулого тижня розіслали листи про проведення позапланових перевірок. Сьогодні черговому клієнту прийшов «лист щастя», він працює «вбілу» і тепер його перевіряють. Відтак, легально нікому не потрібно. Ще один клієнт-іноземець, займався імпортом електромобілів, сказав, що йде з України. Він ще нічого тут не заробив, але багато втратив. І кроку не міг ступити без якихось перевірок. Зате його представництва працюють в Дубаї, в Африці недавно відкрив. Каже, що в Африці відчуває себе захищеним».

Крім тиску на імпортерів електромобілів, подібні схеми реалізовуються для суб’єктів, які ввозять сировину, промислові товари та продукти харчування. Ціна питання – 10-20% від суми контракту або обороту в залежності від розмірів компанії. Всі витрати, безперечно, будуть лягати в кінцеву вартість реалізовувати товар. «Іноземці тримаються, але коли ця ситуація стане критичною, просто будуть йти звідси, – зазначає Олексій Дорошенко. – Отже оптимізму немає, тільки почуття страху. ДФС вимагає додатковий корупційний податок, мораторій на перевірки не дотримується. Тільки по Києву ми нарахували 1 500 перевірок від ГСЧС з величезними штрафами. Недотримання законів та є причина багатьох наших бід».

Тому експерти сумніваються в об’єктивності підрахунків рівня тіньового сектора. Але якщо для уряду навіть таке зниження показника «тіні» позитивна тенденція, то для виконавчого директора фонду Блейзера Олега Устенка, це колосальні втрати бюджету у вигляді несплачених податків, недофінансованих програм. Втрати можна порівняти з двома програмами кредитного фінансування від МВФ. А крім того, такий показник «тіні» – індикатор того, щоб бізнес сам не горить бажанням виходити на «білі» відносини, так як платники не знають і не мають можливості контролювати куди йдуть сплачені ними податки. «Україна в парадоксальній ситуації. 500 тисяч чиновників не дають розвиватися 42-мільйонній країні. Ми відзначаємо третю річницю Революції Гідності, за цей час можна було зробити колосальний прорив у боротьбі з корупцією, легкості ведення бізнесу, провести регуляторну гільйотину, зламати хребет старої пострадянської судовій системі. Не можна все списувати на війну», – песимістично заявліє Устенко. На його думку, вікно можливостей для Україн наразі лише трохи прочинене і зачинитися може в 2017 році, коли країна позбудеться політичної підтримки західних партнерів. Їм буде вже не до нас: у Франції та Німеччині свої проблеми і вибори, влада нового президента США буде сформована вже ближче до весни, але там поки перспективи оцінювати складно.