Loading...

Субсидії вже стають «чорною дірою» для бюджету, — аналітик Олександр Ярощук

Журналіст, аналітик Центру досліджень енергетики Олександр Ярощук — про те,яка енергетична реформа потрібна Україні та чому інструмент субсидій є неефективним

«Навіть якщо ми дамо 70-80 мільярдів гривень на субсидії, їх не буде достатньо. За об’єктивними підрахунками достатньо буде 100 мільярдів гривень, однак держава не може дати такі великі кошти на субсидії», — говорить аналітик.

Анастасія Багаліка: В Київенерго заявили про мільярдний борг Києва перед компанією і про те, що, можливо, серед опалювального сезону вони будуть змушені проводити відключення. Зокрема йдеться про комунальне підприємство Київводоканал. Яка ваша точка зору, хто винен?

Олександр Ярощук: Ситуація доволі складна. Насправді, підстав для того боргу, який сьогодні накопичується, є декілька. По-перше, заборгованість по виплаті субсидій, яку має держава — приблизно два мільярди гривень по Україні.  Друге — неможливість громадян сплачувати занадто високі тарифи.

Ви сказали, що Київенерго може відключити опалення або подачу гарячої води в зимовий період, коли місто потребує тепла. Насправді, це досить важко зробити. Кабмін у березні цього року прийняв постанову №187, якою зобов’язав постачальників послуг, в тому числі тих, хто забезпечує подачу тепла в будинки, надавати такі послуги. Тобто є окрема графа про спеціальні обов’язки відповідних організацій. Це йде він Нафтогазу, який обов’язково постачає газ національного видобутку теплокомуненерго, на потреби населення і релігійних організацій. Ці організації, які відповідають за його використання, мусять надавати відповідні послуги мешканцям Києва або інших міст України. Тому складно казати, що Київенерго буде намагатися відключати Київ від опалення. Вони можуть це спробувати, але, я сподіваюся, будуть застосовані відповідні юридичні санкції до компанії.

Анастасія Багаліка: Опалювальний сезон, який починається зараз, може бути складнішим, ніж попередній?

Олександр Ярощук: З точки зору запасів основних енергоресурсів, якими для України є газ і вугілля, то ні, бо їх більше, ніж у попередньому сезоні. Газу більше приблизно на один-півтора мільярди кубів, його продовжують закачувати. Під кінець опалювального сезону його буде більше. Нам потрібно до квітня вийти приблизно до семи-восьми мільярдів метрів кубічних. Цього року ми цього досягли навіть з меншими вхідними запасами газу в жовтні минулого року. Щодо вугілля, також ситуація набагато краща, ніж попереднього року, і вдвічі-втричі краща, ніж у 2015 році. Тобто і газу, й вугілля має вистачити. Питання лише в добросовісності надавачів послуг, а також у соціальній складовій.

Насправді, проблема в тому, що держава не може в повному обсязі забезпечити громадян субсидіями, зважаючи на те, що потреба в субсидіях зростає. До кінця вересня із 61 мільярдів гривень, які були передбачені на субсидії, по суті витратили 59. Тобто підписали протокольне рішення по 59 мільярдах гривень, але виплатили ще не всі, хоча мусять виплатити. Враховуючи, що листопад-грудень — це початок опалювального сезону, витрати на субсидії будуть більшими, можна сказати, що цих грошей не вистачить. Може бути проблема з тим, що борг у теплопостачальних підприємств, у ЖЕКів та інших надавачів комунальних послуг буде зростати,

Анастасія Багаліка: Що тоді робити, адже виходить так, що система надання субсидій не дає повної гарантії відсутності бюджетних дір у енергетичній системі?

Олександр Ярощук: Я не вважаю субсидії якоюсь загальною панацеєю. Це тимчасове рішення, на жаль, воно третій рік поспіль залишається тимчасовим. В першу чергу, Міненерговугілля, Кабмін ніяк не можуть вирішити, що робити далі без субсидій. Усі експерти розуміють, що тарифи потрібно до певного рівня піднімати, це навіть є обов’язком уряду. Але перед виборами 2019 року, зрозуміло, що на таке антинародне рішення ніхто не піде, тому граються в певні популістичні гасла.

Україна, на жаль, є величезною державою, яка є неенергоефективною. Ми витрачаємо мільярди доларів впусту, в повітря. Одинадцять мільярдів метрів кубічних газу просто витрачаються, не застосовуються ніде. Це втрати. Це весь той об’єм, який видобуває державна компанія Укргазвидобування (приблизно 14 мільярдів). До того ж, нам треба закупити потім ще три мільярди кубів. Якби ми не витрачали ці 11 мільярдів, по суті нам не потрібно було б імпортувати цей газ.

Анастасія Багаліка: Програма «теплі кредити» і намагання уряду підштовхнути тему енергоефективності поки не призводять до помітних результатів. Чому?

Олександр Ярощук: По-перше, є багато проблем, які не вирішиш за рік-два, на це потрібно десять-двадцять років. По-друге, на програму «теплих кредитів» і на енергоефективність загалом виділяють дуже мало коштів. Фонд енергоефективності, який би мав вирішувати цю проблему, не запрацював. І фінансування в 400 мільйонів гривень, яке для нього записали, — це копійки, в порівнянні з тими коштами, які потрібно витрачати на субсидії.

Анастасія Багаліка: Ми пам’ятаємо, що до подій Майдану великою проблемою була система, в якій жив тодішній Нафтогаз України, що це призводило до «чорних дір» у бюджеті. Чи не стануть субсидії такою ж дірою?

Олександр Ярощук: По суті вони вже зараз є. Держава з кожним роком набирає певних боргів, потрібно більше і більше давати на субсидії. Ці борги не дають можливості постачальникам комунальних послуг, в першу чергу теплокомуненерго, модернізувати власну інфраструктуру. Всі прекрасно розуміють, що навіть якщо ми дамо 70-80 мільярдів гривень на субсидії, їх не буде достатньо. За об’єктивними підрахунками достатньо буде 100 мільярдів гривень, однак держава не може дати такі великі кошти на субсидії. Краще пустити їх на те, щоб підвищити енергоефективність держави. Це набагато швидше стимулює культуру енергозбереження в населення і покращення енергетичного сектору загалом.

Loading...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *