Loading...

Що буде з тарифами за “комуналку”: інтерв’ю з головою НКРЕКП Вовком

Україна на порозі чергового опалювального сезону, який в останні роки населення зустрічає з небезпідставною пересторогою. Причина – свіжі платіжки за опалення та газ, оплата яких значно виросла протягом останніх трьох років. Не відстають в періодичності змін і тарифи на централізоване водопостачання гарячої та холодної води.

Беззастережно дотримуючись рекомендацій МВФ, Кабмін і Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП) вимушені йти на непопулярні для українців кроки, впроваджуючи все вищі й вищі тарифи ЖКГ.

НКРЕКП, створена у 2014 році, регулює та встановлює тарифи в сфері енергетики і комунальних послуг, що, власне, зрозуміло з самої назви органу. Хоча з 1 жовтня 2015 року, із набранням чинності закону “Про ринок природного газу”, НКРЕКП регулює лише 13% складової тарифу на опалення і природний газ. Решта 87% – прерогатива уряду.

Про те, чого незабаром чекати від наших платіжок – “Обозреватель” дізнавався в голови НКРЕКП Дмитра Вовка.

– Для початку, що буде з тарифом на електроенергію для населення восени?

– На сьогодні Комісія не розглядає питання зміни тарифів на електричну енергію для населення в новому опалювальному сезоні. Сьогодні ми сконцентровані на підвищенні ефективності діяльності галузі, прозорості та доступності даних, впровадженні сучасних методів регулювання, що дозволять залучати інвестиції для модернізації та підвищення якості послуг.

– У такому випадку коли варто чекати перегляду тарифів на електричну енергію в сторону зростання?

– Кінцевий рівень тарифів залежить від великої кількості показників. І не всі з них є під контролем Комісії: наприклад, інфляція, рівень мінімальної заробітної плати, курс валют. Для будь-якої зміни – чи то зменшення, чи то збільшення – необхідно дотримуватись принципів прозорості, передбачуваності, відображення обґрунтованої вартості, недискримінаційності та відсутності спотворень. Без перелічених умов для конкретного випадку – відсутній предмет розмови щодо перегляду тарифів.

– Чи діє при розрахунку тарифу на електроенергію для населення індекс API2 плюс логістика (або так званий “Роттердам+”)?

– Коротка і чітка відповідь – не діє. Тарифи на електричну енергію для населення були затверджені в лютому 2015 року, а методика формування оптової ціни (так звана формула “Роттердам+”. – авт.) (важливий базовий документ, якого раніше взагалі не було) була затверджена в березні 2016 року. Тобто майже на цілий рік різниця в часі.

Для побутових споживачів була запроваджена (в лютому 2015) поетапна зміна тарифу на електроенергію, п’ятий з яких відбувся в березні 2017 року. І ще раз підкреслю, це не пов’язано з методикою формування оптової ціни на електричну енергію (“Роттердам+”. – авт.).

Водночас, поетапна зміна тарифів на електричну енергію була кроком у правильному напрямку з точки зору передбачуваності та зменшення перехресного субсидіювання. Але ж на той час ніхто не міг передбачити блокаду, поточний курс (в бюджеті було закладено 17 грн/$), рівень інфляції тощо.

Більш того, на сьогодні чинні тарифи на електричну енергію для населення є найнижчими в Європі, де середній рівень складає за поточним курсом приблизно 6 грн/кВт. годину.

Своїм пріоритетом ми визначили запровадження регулювання, що дозволить забезпечити сталість послуг (не секрет, що мережі зношені, а поточна інвестиційна складова не покриває потреби); дозволить створити стимули до залучення інвестицій та світових лідерів в енергетиці; дозволить підвищити відповідальність компаній за надання якісних послуг.

Взагалі неприпустимою є ситуація минулого десятиліття, коли встановлювались штучні, політичні ціни на власні енергетичні ресурси або як починались стихійні блокади в цьому році. Реагування на кризову ситуацію, в тому числі з антрацитом, було завчасним та системним. Була проведена оптимізація структури виробництва електричної енергії (частка теплової генерації зменшилась з 40% в 2013 до 30% в 2017), створено умови та мотивації для заміщення імпортованих енергетичних ресурсів власними (переобладнання та модернізація теплових електростанцій) тощо.

Ми переконанні, що при забезпеченні споживачів об’єктивною інформацією, при залученні їх до відкритих слухань ми зможемо забезпечити надійну сталу роботу енергетичного сектору та вищу якість послуг.

Loading...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *