Loading...

Ринок землі, пенсійна реформа, скасування “спрощенки”. Чого чекає МВФ від України в 2017

МВФ висунув жорсткі вимоги. Для продовження співпраці з Фондом Україні треба підвищити пенсійний вік, скоротити кількість держслужбовців і бюджетників, скасувати “спрощенку” і відкрити земельний ринок. Це лише частина рекомендацій кредитора
Україна прийняла бюджет на поточний рік і націоналізувала Приватбанк. Це зелене світло для отримання траншу МВФ у розмірі 1 млрд доларів.
“Місія Міжнародного валютного фонду в найближчі тижні може рекомендувати раді директорів Фонду провести третій перегляд програми EFF”, – заявив днями офіційний представник Фонду Джеррі Райс.
Він відзначив суттєвий прогрес України в останні місяці в реалізації необхідних для перегляду програми реформ. А саме: прийняття відповідного цілям програми EFF держбюджету, запуск системи e-декларування, “рішучі дії щодо забезпечення фінансової стабільності в країні”.
За словами представника МВФ, місія Фонду в даний час продовжує консультації з владою України щодо  питань, які залишилися. Тобто, в уряду непогані шанси на отримання ще одного мільярдного траншу.
Набагато більш болючими можуть виявитися нові зобов’язання, які Київ має виконати для продовження співпраці. Це випливає з оновленого меморандуму про співпрацю України з МВФ, який є в розпорядженні ЕП.
Він містить ряд жорстких вимог, на яких у Фонді наполягали і раніше. Від України міжнародний кредитор вимагає: провести пенсійну реформу, в тому числі підвищити пенсійний вік, скоротити кількість держслужбовців і бюджетників, скасувати “спрощенку” і відкрити земельний ринок.
Очевидно, що будь-яка згадка про ці наміри спровокує напругу в суспільстві. А виконання всіх цих вимог обіцяє піке політичних рейтингів, кадрові перестановки на всіх рівнях влади і політичну турбулентність.
Поки документ на етапі узгодження. З одного боку, це всього лише рекомендації і зовсім не керівництво до дії для української влади. З іншого – якщо розглядати приписи МВФ лише як поради, то розраховувати на транші не слід, їх просто не буде.
Що вимагає від України МВФ
Попередніх заходів всього п’ять і чотири з них в процесі виконання. П’яте – ухвалення держбюджету, відповідного цілям програми, зроблено.
попередні заходи
1. Вирішення питання банків з недостатнім рівнем капіталу.
Більшість з 20 банків першої групи виконали норми щодо докапіталізації. Ті банки, які не зробили цього, виведені з ринку. Приватбанк націоналізований як системнозначимий.
2. Зміна механізму перегляду тарифів на енергоносії.
Перехід на поквартальний перегляд, який передбачає коригування тарифів у разі їх відхилення від рівня собівартості більш ніж на 10%.
3. Зниження соціальної норми споживання газу.
Для індивідуального опалення необхідно знизити: споживання газу – з 5,5 до 4,5 куб м на “квадратний” метр, електроенергії – з 65 до 51 кВт / год, централізованого опалення – з 0,0548 до 0,0431 Гкал за “квадратний “метр.
4. НАЗК повинен передати інформацію в Національне антикорупційне бюро про посадових осіб, які не подали своєчасно електронні декларації або сфальсифікували їх.
структурні маяки
Проект меморандуму передбачає 12 структурних маяків, з них сім – нові.
По-перше, Кабінет міністрів повинен до кінця січня 2017 року прийняти рішення про монетизацію субсидій.
Монетизація субсидій обговорюється вже не перший рік як міра, яка буде стимулювати населення економити енергоносії.
Коригування системи субсидій – дуже чутливий момент для уряду. Вона стримала і продовжує “гасити” соціальну напругу при високих комунальних тарифах.
Також монетизація не зовсім вигідна скарбниці, оскільки передбачає нарахування населенню реальних грошей. Крім цього, уряд досі не визначився з тим, як саме її проводити.
По-друге – пенсійна реформа. Встановлено новий термін – кінець березня 2017 року.
Чинний проект меморандуму передбачав прийняття закону про пенсійну реформу до кінця грудня минулого року. Цього не сталося, тому МВФ посилив вимоги.
Маяк передбачає поступове підвищення пенсійного віку: для чоловіків – на чотири місяці щороку, починаючи з липня 2017, для жінок – на шість місяців після 2021 року, до тих пір, поки для обох пенсійний вік не досягне 63 років – в 2027 році.
Також передбачається підвищення робочого стажу до 25 років з січня 2017 року з введенням мінімального страхового стажу на рівні 16 років. Зараз необхідний робочий стаж складає 15 років з поступовим його підвищенням на рік до тих пір, поки він не досягне 35 років в 2036 році.
У Кабміні розраховують, що цього вдасться уникнути.
“Поки консультації тривають. Різні редакції меморандумів курсують туди-сюди. Такі формулювання фігурували постійно. Але ви пам’ятаєте, що у фінальних версіях меморандумів їх не було. Така формула неприйнятна, ми не підемо на такі кроки”, – зазначив у розмові з ЕП один з членів Кабінету міністрів.
По-третє – земельна реформа. Новий термін – кінець березня 2017 року. Подати закон про ринок землі до  парламенту України зобов’язувалася до кінця вересня минулого року. Не подали. Зараз маяк виписаний знову-таки жорсткіше – до кінця березня закон повинен бути прийнятий
По-четверте, треба вибрати міжнародну компанію з хорошою діловою репутацією для проведення аудиту Приватбанку. Термін – кінець січня 2017 року. Аудитори повинні виявити, чи були допущені порушення у складанні фінансової звітності протягом шести місяців, що передують націоналізації.
По-п’яте, треба вибрати міжнародного аудитора для оцінки виконання акціонерами Приватбанку умов реструктуризації. Термін – кінець червня 2017 року. Компанія повинна оцінити, чи дозволяють умови реструктуризації компенсувати втрати по позиках, виданих пов’язаним особам.
По-шосте – створення єдиного реєстру отримувачів соціальних виплат – до кінця червня 2017 року.
Реєстр буде в веденні Мінфіну. Ідея зі створенням реєстру не нова. Його поява необхідна, в тому числі для продовження процесу верифікації соціальних виплат. Поки що далі розмов і точкових починань справа з місця не зрушила.
По-сьоме – створення законодавчого поля для роботи антикорупційних судів. Термін – до кінця червня 2017 року.
І інші вимоги …
Багато торішніх починань або планів уряду перетворилися в пункти меморандуму МВФ. Втім, там є і такі, які влада вважала за краще б не виконувати.
Серед них – реформа фінансової поліції. Виходячи з меморандуму, парламент повинен узаконити її роботу до кінця квітня. Судячи з виписаним в меморандумі характеристиками, цей орган повинен бути створений за моделлю, запропонованою Мінфіном.
Фінполіція позиціонується як окремий орган з “набагато меншим штатом”. Його поява дозволить зосередити всі функції по економічних злочинах проти держави в одному органі.
До нього увійдуть непрацюючі досі в цій сфері співробітники. Фінполісмени отримуватимуть високу зарплату, виконуватимуть зрозумілі і прозорі функції. Заковика в тому, що по відношенню до фінполіціі в цілому, і моделі Мінфіну зокрема, немає єдності думок ні в парламенті, ні в уряді.
“Ніякої фінансової поліції допускати не можна! Треба робити сучасну Службу фінансових розслідувань, а не ремейк пострадянського ОБХСС”, – говорить міністр внутрішніх справ Арсен Аваков.
У коментарі ЕП міністр уточнив, що мав розмову з цього приводу з Олександром Данилюком.
“Якщо це буде не сурогат, а максималістський проект єдиної фінансової контрольної інституції, з ліквідацією цих функцій в СБУ і Нацполіціі, то я принципово” За “, – зазначив Аваков.
У такому випадку, на його думку, вийде створити повноцінний сучасний контролюючий орган, близький по суті функцій до американського.
ДФС може отримати доступ до банківських рахунків українців. Очікується, що до кінця червня парламент надасть фіскальній службі, таку опцію як і можливість використовувати непрямі методи оцінки доходів громадян.
Серед пунктів меморандуму також – аудит баз даних ДФС. У минулому році рішення про аудит баз даних стало компромісом, який дозволив не передавати бази даних в управління Мінфіну, на чому принципово наполягав міністр фінансів Олександр Данилюк. МВФ був проти такої передачі.
Підписавши меморандум МВФ, українська сторона також візьме на себе зобов’язання утриматися від будь-яких кроків у бік збереження або створення податкових пільг.
Зокрема, мова про те, що уряд утримується від введення пільгового режиму оподаткування в індустріальних парках, чи не буде поки створювати експортно-кредитне агентство, а також скасує спрощену систему оподатковування з січня 2018 року.
Проект меморандуму розширює і зобов’язання української сторони щодо приватизації. Підтверджуються наміри продати Одеський припортовий завод, і ініціювати процес приватизації ряду великих держоб’єктів: ДПЗКУ, Турбоатому, Центренерго, обленерго. Очікується також прийняття законодавства, яке дозволить продати злощасний “Укрспирт”.
Підписавши меморандум в такій редакції українська сторона погодиться на перегляд закону про держслужбу, а також на скорочення працівників бюджетної сфери і держслужбовців. У 2017 році скоротити кількість бюджетників планується на 4%, а в середньостроковій перспективі – до кінця 2019 року – більш ніж на 10%.
Серед інших обов’язкових до виконання норм: подача в парламент законопроекту про приєднання до правил BEPS і легалізація видобутку бурштину та грального бізнесу з 2018 року.
Транші в планах
Поточний рік по частині співпраці з кредитором запланований як дуже насичений. За графіком МВФ в цьому році потрібно провести четвертий, п’ятий і шостий перегляди програми, отримавши сумарно 4,5 млрд доларів.
Зараз Україна чекає четвертий транш. Раніше в розмові з ЕП перший віце-прем’єр-міністр Степан Кубів оцінив шанс на його отримання як “дуже хороший”.
“Цим шансом потрібно скористатися бо в даному випадку ми говоримо про макроекономічну стабільність, прогнозований курс гривні і дотримання прорахованого балансу бюджету”, – зазначив Кубів.
Поки розрахунок на те, що транш дозволить частково стабілізувати курс гривні і отримати макрофінансову допомогу від Єврокомісії.
А потім чекає складний вибір: передбачені в новому проекті меморандуму наступні кроки дуже непопулярні. Однак відмова від співпраці з Фондом – не менш непопулярне рішення для країни.
Є три можливих варіанти розвитку подій.
Перший, погодитися на вимоги МВФ і виконувати їх. Це рівноцінно згоді на зниження політичних рейтингів, готовність зіткнутися з соціальною напругою в суспільстві і бізнес-середовищі. У минулі роки, наприклад, спроби скасувати спрощену систему оподаткування були причиною масових протестів підприємців.
Другий, погодитися і не виконувати. Це сценарій означає: все пообіцяти заради збереження співпраці з фондом, а потім максимально тягнути з виконанням, намагаючись перенести найболючіші кроки на період послідовників.
Третій, домовлятися про більш “м’яку” редакцію меморандуму. На перших порах вимоги МВФ дійсно завжди більш жорсткі, але під час переговорів частково виходить їх пом’якшити.
Проблема лише в тому, що рівень їх виконання потім виявляється вкрай низьким, а кожне не дотримана українською стороною обіцянка ускладнює переговорний процес з фондом і вичерпує ліміт його довіри.
Loading...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *