Loading...

Роки йдуть, обіцянки залишаються: що політики щорічно обіцяють українцям в жовтні?

Жовтень 2013 року став передостаннім спокійним місяцем в Україні. Рівно через місяць вибухнув євромайдан, який потім з легкої руки Олега Тягнибока отримав другу назву «Революція Переваги». Однак до побиття студентів на Майдані Незалежності залишався майже місяць, а до непідписання Януковичем Угоди про асоціацію з ЄС – трохи більше трьох тижнів. Сформовані «Партією регіонів» уряд і парламентська більшість продовжували спокійно жити своїм життям, роздаючи обіцянки, багато з яких виконати вони вже не встигли …

Наступні два роки Україна прожила вже в абсолютно інших умовах і з іншими дійовими особами: на Донбасі розгорівся збройний конфлікт, змінилися уряд і Президент, вийшла з в’язниці Юлія Тимошенко і оновився парламент. Якщо в 2014 році значна частина обіцянок українських політиків була присвячена антітерорістічніій операції, то в 2015-му вони вже стали більше зосереджуватися на загальних соціальних і економічних темах.

Жовтень 2013: соцвиплати, лікування Тимошенко, будівництво метро
22 жовтня 2013 року народний депутат Євген Балицький, який тоді представляв «Партію регіонів», заявив, що політична сила проголосує за опозиційний законопроект, який дозволить укладеної на той час Юлії Тимошенко лікуватися за кордоном. Однак коли 21 листопада на голосування Ради були винесені відразу 7 варіантів даного законопроекту, жоден з них ПР практично повним складом не підтримала.

До слова, Балицький і зараз є народним депутатом (тепер – від «Оппоблока») і, як і раніше, не відрізняється високою відповідальністю.

Виплата Україною міжнародних фінансових зобов’язань викликала затримку восени 2013 року соціальних виплат населенню – принаймні таку версію подій в кінці жовтня того року озвучив прем’єр-міністр Микола Азаров. І тоді ж пообіцяв: затримка з видачею соцвиплат буде ліквідована до кінця поточного року. Казначейство доручення прем’єра виконувати, відверто кажучи, не поспішав, але 9 січня 2014 року його все ж відзвітував, що всі виплати були вчасно профінансовані, а затримка – ліквідована в останні дні 2013 року. Це було одне з останніх виконаних обіцянок Азарова.

В цей же день (29 жовтня) «Слово і Дело» зафіксувало обіцянку глави КМДА Олександра Попова про відкриття до Дня визволення Києва від німецько-фашистських загарбників нової станції метро – «Теремків». І дійсно, 6 листопада відбулося урочисте відкриття 52-ї станції столичної підземки. Очолював церемонію особисто президент Віктор Янукович.

Слово и Дело представляет свою традиционную ретроспективу важнейших обещаний отечественных политиков за 3 года. На этот раз предлагаем вашему вниманию главные политические заявления октября 2013, 2014 и 2015 годов.

Жовтень 2014: зміцнення армії, боротьба з контрабандою в АТО і протезування УБС
1 жовтня Ольга Богомолець, яка тоді займала посаду радника Президента і вже балотувалася в депутати Верховної Ради, пообіцяла, що всі постраждалі учасники антитерористичної операції і подій на Майдані, які потребують протезування, отримають його за рахунок держави. Результат: обіцянка була виконана, принаймні, формально: 6 листопад Президент Петро Порошенко підписав закон про внесення змін до Державного бюджету на 2014 рік, які дозволили профінансувати витрати на протезування учасників антитерористичної операції, які отримали важкі поранення. Затверджена бюджетна програма передбачала тоді на ці цілі 7 млн грн.

Хто про що, а Найєм – про зарплати. Так, одним з передвиборних обіцянок кандидата в народні депутати Мустафи Найєма стала заява про те, що питання підвищення депутатської зарплати стане одним з перших, які він підніме в парламенті. Про це він заявив 8 жовтня 2014 го. Гідний, за його словами, рівень заробітної плати для народного обранця тоді становив 18 тис. Грн. Через півтора року депутатська зарплата дійсно зросла до 17650 грн, така ж сума з квітня 2016 року передбачається на депутатську діяльність. Крім того, удвічі збільшено фонд оплати праці помічників народних депутатів – з 12500 до 25000 грн. Сам Найєм піднімав це питання неодноразово, тому обіцянку отримало статус виконаного. Втім, як ми знаємо з останніх новин, зупинятися на досягнутому нардепи не планують.

Саме 2014-й став роком, коли увага української влади вперше за останніх 20 років знову була прикута до оборонної галузі. Свідчення цього – наприклад, обіцянка Петра Порошенка про модернізацію вітчизняного військово-морського флоту і оснащенні його сучасною зброєю. У планах – до 2020 року кардинально оновити склад ВМС, поповнивши його 30 кораблями і катерами.

Ще одним важливим обіцянкою жовтня-2014 була заява тодішнього глави Донецької обласної державної адміністрації Олександра Кіхтенко про запобігання несанкціонованого вивезення товарів з окупованих територій. Тоді, за словами губернатора, прикордонники почали посилено патрулювати прилеглі до зони АТО дороги. Правда, проникненню контрабанди з неконтрольованих територій це все одно не завадило, крім того, був зафіксований безконтрольне вивезення вантажів на територію Російської Федерації, перешкодити якому українські прикордонники з об’єктивних причин, на жаль, не могли.

Жовтень 2015: суд за шельф, спекуляції навколо бурштину і холод в квартирах киян

У 2015-му, як і в цьому році, восени похолодання застало столичного мера Віталія Кличка зненацька. 12 жовтня він пообіцяв протягом тижня підключити до опалення всі житлові будинки столиці. Ймовірно, що мер дуже старався виконати цю свою обіцянку, але не встиг: за станом на 19 жовтня опалення було подано тільки в 96% житлових будинків в Києві. Традиція, що повторюється з року в рік, вже повинна була б наштовхнути українських чиновників на одну з думок: потрібно або переносити терміни початку опалювального періоду, або готуватися до нього дуже заздалегідь, щоб за прорахунки влади не доводилося своїм здоров’ям платити населенню.

Інша біда нашої країни, вже також прийняла затяжний характер – видобуток бурштину в Житомирській, Рівненській та Волинській областях. Вирішити її в середині жовтня минулого року обіцяв «оппоблоковец» Юрій Павленко. Він запевнив, що після обрання до Житомирської обласної ради представники «Опозиційного блоку» в першу чергу ініціюють звернення до центральних органів влади з вимогою легалізувати видобуток бурштину в Олевському та інших районах Житомирської області для захисту прав жителів і екологічного середовища регіону. 19 травня 2016 року справді відбулося засідання IV сесії Житомирської облради, на якому депутати підтримали рішення про звернення до Президента, прем’єр-міністра і спікера Верховної Ради щодо врегулювання на законодавчому рівні питання видобутку бурштину.

Наприкінці жовтня було зроблено знакова з точки зору дипломатичної боротьби України заява: Президент Петро Порошенко пообіцяв, що Україна буде судитися з Росією за шельфові родовища нафти і газу «Одеське» і «Безіменне», які перейшли під контроль російської влади після анексії Криму. Як відомо 14 вересня 2016 року Україна подала позов проти Російської Федерації в міжнародний трибунал ООН з морського права. Київ ініціював арбітражне провадження проти РФ відповідно до Конвенції Організації Об’єднаних Націй з морського права в цілях захисту своїх прав як прибережної держави в прилеглих до Криму морських зонах в Чорному морі, Азовському морі і Керченській протоці.

Аліна Костюченко, за матеріалами «Слова і Дела»

Напишіть відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *