Путін – антибіотик, ін’єкція якого дозволяє одужати, – Портников

Путін – видатний об’єднувач. Він допомагає єднанню всіх, кого зустрічає на своєму шляху, – українців, американців, європейців.

Рішення російського президента Володимира Путіна вторгнутися на українську землю і відрубати від сусідньої країни Крим і шматок Донбасу призвело до історично небувалого згуртування українців і їх відторгнення від Росії як такої. Тепер можна тільки гадати, що було б, якби це божевільне рішення не спало на перелякану Майданом путінську голову, – але в тому, що без агресії вплив Кремля на Україну було б в рази більше, у мене сумнівів немає, інформує еizvestia.com.

Коли в Кремлі вирішили спробувати втрутитися в американські вибори, там могли лестити себе надією, що в результаті отримають скасування санкцій і «адекватного» господаря Овального кабінету. В результаті отримали рідкісне за силою і солідарності згуртування американського політичного класу проти Москви.

А якби Путін не ліз куди не треба, переможець виборів – хто б ним не був – шукав би з ним взаєморозуміння. Чи не тому, що був би великим шанувальником російського правителя, а тому, що сприймав би його як маленького Шалунішка, з яким краще знайти спільну мову, щоб уникнути непотрібних проблем.

Приблизно так – з презирством і байдужістю – ставився до Путіна Барак Обама, тільки в останні дні свого правління зрозумів, наскільки далеко все зайшло. Але Путін не хотів залишатися в ролі шалунишки з ракетами, йому захотілося перетворитися у світове лякало, і в результаті американці думають, з якого з неадекватних режимів починати свої зусилля з демонтажу – з російського або північнокорейського.

Якби Путін не був в полоні нав’язливої ​​ідеї про необхідність обійти українську територію за допомогою нових газопроводів, Європейська комісія навряд чи стала б проявляти характер і прагнути до такої зміни законодавства ЄС, яке докорінно змінить і ситуацію «Газпрому» на європейському ринку, і перспективи нових «обхідних» газопроводів. А якби в Кремлі не вважали, що газ – це не сировина, а зброя, ніяких проблем у «Газпрому» не виникло б. Та й пиляти бабло по старому маршруту було б куди легше.

Путін – видатний об’єднувач. Він допомагає єднанню всіх, кого зустрічає на своєму шляху, – українців, американців, європейців. Російське єдність Путін, звичайно, теж забезпечує – але тільки за допомогою Бастрикіна, Бортнікова і безглуздою балаканини безумців. І найголовніше, що це єдність базується на загальнонародної радості нападу, можливості замочити, нагнути і обдурити.

І в цьому сенсі для росіян Путін як отрута, який призводить до поступового і невідворотного паралічу всього державного і суспільного організму. А для іноземців він справжнісінький антибіотик, ін’єкція якого дозволяє одужати, зміцнитися і реалістично подивитися на свій стан до прийому кремлівського «ліки».

Росії з Путіним просто не пощастило. Зате пощастило всім іншим.