Подвійна комісія за комуналку
Останнім часом складається враження, що в гонитві за прибутками різні установи, зокрема і державні, змагаються між собою, хто зуміє здерти зайву копійку зі пересічного громадянина. Новина, яка тиждень тому обурила суспільство, стосувалася планів Ощадбанку стягувати з 1 грудня комісію з кожної платіжки за комунальні послуги.
“Залізна” аргументація
Аргументи підготували “залізні”: засоби правового захисту банком від постачальників послуг ЖКГ і фіксованого зв’язку (телефон), не покриває витрат на проведення касових операцій. До того ж Закон “Про банки і банківську діяльність” забороняє банкам встановлювати комісію за їхні послуги нижче собівартості операції. Ще одне виправдання: Ощадбанк звертався до постачальників комунальних послуг з проханням покрити комісію для беззбиткового проведення операцій, проте згоди такого не отримав і змушений встановити мінімальну комісію на рівні собівартості. Тому планувалося брати комісію з тих, хто буде розраховуватися готівкою і за допомогою паперових квитанцій.
Для киянина це вилилося б, щонайменше, в 21 гривню, адже багатьом з них надсилають по чотири базових квитанції – за газ, компослуги, гарячу воду і опалення. А ще ж є телебачення, електроенергія, телефон …
Створюється враження, що до такого сценарію хтось давно готувався, подрібнивши послуги, більшість яких ще недавно містилося на одному папірці. Адже одночасно зі збільшенням кількості квитанцій зростає час їх обробки в банку (черги), а тепер – ще й вартість. Однак в останній момент з цією затією щось пішло не так, і стався збій. Чи то час вибрали невдалий (якраз приходили перші квитанції з зашкальнимі тарифами, і почалися чи замовні, то чи справжні акції протесту), то чи нагорі нарешті зрозуміли, що терпіння народу все ж може лопнути.
У ситуацію втрутився президент. Він надіслав листа голові правління ПАТ “Державний ощадний банк України” Андрію Пишному, в якому звернувся до керівництва установи з вимогою “негайно переглянути прийняте рішення про встановлення з 1 грудня 2016 року комісійної винагороди за оплату комунальних послуг і вжити заходів для відпрацювання питання про його скасування “. З’ясувалося, що глави держави у нас бояться більше, ніж закону. Керівник банку відреагував в той же день: “Ощадбанк розуміє свою соціальну місію, дотримується вимог законодавства і йде шляхом реформ, визначеним рішеннями уряду і зовнішніми зобов’язаннями держави. Саме тому правління банку вирішило перенести термін введення в дію рішення тарифного комітету про введення комісії за прийом комунальних платежів, з метою відпрацювання з відповідними органами державної влади механізму, який дозволить залишити безкоштовною оплату комунальних послуг для найменш забезпечених верств населення (одержувачів субсидій) “.
На цьому можна було б поставити крапку і заспокоїтися, якби не остання фраза глави державного банку: “дозволить залишити безкоштовною оплату комунальних послуг для найменш забезпечених верств населення (одержувачів субсидій)”. А як щодо інших громадян, які поки не залізли в кишеню до держави і щосили намагаються самотужки зводити кінці з кінцями? Їх що, треба привести до зубожіння будь-якими методами: банківськими комісіями, завищеними тарифами на опалення і гарячу воду, неконтрольованими цінами на продукти першої необхідності?
Все включено, але платите ще
Проте залишимо емоції і спробуємо розібратися з банківськими комісіями докладніше, адже, як бачимо, загроза їх справляння нікуди не зникла, а всього лише відкладена. Про те, що така операція незаконна, говорять не тільки жертви банківських комісій, а й Антимонопольний комітет. З 1 січня 2015 року до 31 травня 2016 року він провів дослідження ринку послуг з прийому готівкових комунальних платежів від фізичних осіб по всій країні. Дослідженням було охоплено 24 регіони і отримана інформація від УДППЗ “Укрпошта” та 28 банківських установ – основних учасників регіональних ринків послуг з прийому готівкових платежів з фізичних осіб за послуги ЖКГ.
Провести таке дослідження спонукали численні звернення, які комітет отримав і продовжує отримувати від фізичних осіб з приводу ситуації, що на цьому ринку ситуації. Довжелезний звіт, в якому одні й ті ж позиції повторюються надцять разів, заводить на чиновницькі манівці. Однак якщо виділити суть справи, то вона поміститься на одній сторінці, а на кількох додаткових аркушах можна розписати для банків і надавачів послуг то, що вони і так знають.
Так ось, суть дослідження антимонопольних фахівців зводиться до того, що комісія за прийом платежів встановлюється відповідно до договору, укладеного між компанією – постачальником комунальних послуг, причому з її ініціативи, і банком або “Укрпоштою”. Якщо такий договір не укладено, розмір комісії встановлює організація, яка бере платежі. Все досить зрозуміло, але чому тоді в обох випадках громадяни сплачують цю комісію двічі, адже відповідні витрати включені в розрахунки тарифів на комунальні послуги? Згідно з підрахунками АМКУ, загальна сума сплачених комісійних платежів в 2015 р становила 23,7 млн грн, а за п’ять місяців 2016 року – досягла 18,2 млн грн.
Антимонопольний комітет в уже згаданому звіті заявляє про неправомірність стягнення комісії в банку або поштовому відділенні при оплаті послуг ЖКГ і пропонує можливі шляхи вирішення проблеми і усунення підстави для порушень законодавства про захист економічної конкуренції на ринку послуг з прийому готівкових платежів від фізичних осіб за житлово-комунальні послуги. Вони полягають в тому, щоб “забезпечити встановлення економічно обґрунтованого розміру комісійної винагороди за прийом платежів від фізичних осіб, що забезпечить укладання договорів з надавачами житлово-комунальних послуг про організацію прийому платежів від споживачів відповідно до положень законодавства; вжити заходів для укладення договорів про прийом платежів банками і іншими установами, положеннями яких була б передбачена обов’язок для надавача житлово-комунальних послуг платити комісійну винагороду за прийом платежів від споживачів “.
На дослідженні ринку і звіті державні контролери не зупинилися.
16 листопада Антимонопольний комітет розглянув питання, що стосується оплати житлово-комунальних послуг у відділеннях банків або “Укрпошти”, на нараді за участю представників зацікавлених органів державної влади, банківських установ та професійних об’єднань учасників ринку банківських послуг і громадськості. Захід запланували і анонсували заздалегідь, щоб публічно обговорити результати дослідження цього ринку послуг. На зборах начальник відділу фінансових ринків АМКУ Наталія Копач, представляючи звіт, ще раз підкреслила, що споживач платить комісійну винагороду двічі, оскільки вони вже закладені в тариф на послугу банку або інших суб’єктів, які приймають платежі відповідно до встановлених тарифів.
Державний уповноважений Анна Артеменко підкреслила складність вирішення цієї проблеми, оскільки вона знаходиться на перетині інтересів декількох сторін: природних монополій, фінансових установ, що надають послуги, і споживачів. У цій ситуації комітет хоче захистити не тільки конкуренцію на ринку послуг, а й інтереси споживачів. Присутні на нараді обговорили поточну ситуацію з організацією прийому готівкових платежів і спробували виробити узгоджені пропозиції щодо можливих шляхів її врегулювання на основі збалансування інтересів надавачів житлово-комунальних послуг, банків та інших установ і споживачів – фізичних осіб. Зокрема, мова йшла про внесення змін до відповідних нормативно-правових актів, вдосконалення договірних відносин між надавачами комунальних послуг та учасниками ринку послуг з прийому платежів, можливе вилучення з тарифів складової, яка передбачає покриття витрат на прийом платежів від споживачів.
Пропозиції за результатами дослідження та обговорення на нараді АМКУ виробить і надасть уряду після вивчення позицій всіх сторін.
Ми вам – євроремонти, ви нам – комісію?
А поки в цьому протистоянні панує затишшя, спробуємо ще раз проаналізувати ситуацію. Почнемо з аксіоми: подвійна комісія за комуналку незаконна. У цьому сумнівів немає. Як і в тому, що Ощадбанку – найбільшому банку на ринку прийому комунальних платежів – байдуже, що там розслідує Антимонопольний комітет (ввести комісію він вирішив всупереч всім цим рухам державного регулятора). І якби не втручання президента, яке не вирішило проблему, а лише відстрочило її, то вже з 1 грудня нововведення вступило б у силу.
Тобто з кожної платіжки за комунальні послуги в Ощадбанку брали б по 3 грн. Природно, ініціативу підхопили б інші банки і установи, які беруть “комуналку”. Платників, правда, заспокоюють. Мовляв, панікувати не варто, бо комісія пошириться тільки на тих, хто розраховувався через каси, і то лише за умови, що у клієнта немає картки Ощадбанку. А якщо навчитися користуватися платіжними терміналами банку або завести картку, то начебто і проблем не буде. Але чи так це?
Якщо згадати, що якийсь “мудрець” замість того, щоб дозволити оплату компослуг до кінця поточного місяця, відвів на це всього тиждень або трохи більше, то платників і так мурижать в кілометрових чергах. Такі перевантаження не тільки виснажують людей, а й призводять до збоїв в комп’ютерній мережі. Чи витримає навалу зазвичай некомпетентних споживачів термінал, і як можна буде до нього підступитися, якщо він один на відділення, нікого не турбує. Та й чи достатньо в Ощадбанку платіжних терміналів?
В Ощадбанку рапортують: крім розширення мережі зон самообслуговування “Ощад 24/7”, зростає і кількість інформаційно-платіжних терміналів і банкоматів. Статистика справді вражає: кількість зон самообслуговування за два роки збільшилася в 40 разів. Зараз їх 200, до кінця року буде 300, в 2017 р – 500. Мережа інформаційно-платіжних терміналів зросла до 2000 одиниць, в 2017 р – збільшиться до 4000.
Та й взагалі, ощадбанківська мережа активно реформується: за два місяці до закінчення поточного року по всій країні відкрито 400 відділень нового формату, серед яких навіть 8 інклюзивних, адаптованих для обслуговування людей з особливими потребами. Оновлена мережа охоплює 20% клієнтської бази. Не менш грандіозні плани і на найближчу перспективу: до кінця року кількість відділень нового формату зросте на 100, а в 2017 р – досягне 700. Найбільше нових відділень в Києві, Харкові, Львові, Дніпрі та Одесі.
Звичайно, на пертурбації і нововведення витрачаються чималі кошти. Але чи потрібно все це зубожілим клієнтам банку (переважно пенсіонерам), яких більше хвилює питання сплати 3 грн комісійних, ніж платіжка? Як заявляє керівництво Ощадбанку, така масштабна реформа проводиться заради створення комфортних умов обслуговування, максимальної доступності продуктів і послуг банку. Завдяки модернізації в відділеннях нового типу клієнти заощаджують від 25 до 50% часу, а рівень задоволення банківським сервісом зріс удвічі, в порівнянні зі звичайними відділеннями. І це, мовляв, не просто ремонт приміщень, а кардинально новий підхід до роботи, нова бізнес-модель, нові стандарти обслуговування клієнтів, нова ефективність: окремі зони касового і індивідуального обслуговування, електронна черга, хол-менеджери, зона самообслуговування “24/7 “.
Все це могло б тільки радувати. Однак кажуть, що у цій затії – кілька прихованих цілей. Одна з них – в який раз спробувати охопити картками Ощадбанку якомога більшу кількість людей. Адже були вже спроби примусово перевести зарплати в державні банки, що викликало чималий опір. А ще нібито Ощадбанк хоче розвантажити свої каси, щоб зменшити їх кількість і скоротити персонал. Підштовхують і конкуренти. “Укрпошта”, зі свого боку, хоче впровадити в країні механізм “поштових рахунків”, щоб без банківської установи надавати населенню послуги, перш за все з оплати комунальних платежів. Але Ощадбанк вміє відстоювати власні інтереси. Як він б’ється за своє, можна простежити на прикладі Києва, де у нього 218 структурних підрозділів, частина яких розміщується в орендованих приміщеннях.
Нещодавно банк прийшов до столичної влади з вимогою надати знижку в 76 млн грн за оренду приміщень, довівши суму до 220 млн грн. Аргументи залізобетонні: 90% всіх операцій припадає на прийом комунальних платежів, і щомісяця 10 днів з 22 робочих Ощадбанк працює виключно на прийом і обробку платіжок, фактично не маючи можливості здійснювати інші прибуткові операції.
Правда, цими цифрами Ощадбанк суперечить сам собі. Тому що якщо прибуткових операцій у нього тільки 10%, то їх можна встигнути провести за інші 12 робочих днів. Та й місто вже допомагав державному банку. За словами голови постійної комісії Київради з питань власності Леоніда Антоненка, з початку року цей орендар отримав знижок на загальну суму 143 млн грн, але хоче – ще майже на 76 млн грн …