Loading...

“Пiдстав для обвалу гривнi нема”

Авторитетний економiст Сергiй Кисельов переконує, що ситуацiя в економiцi дає приводи для обережного оптимiзму.

В Українi знову настав перiод, коли населення постiйно стежить за курсом валют в обмiнниках. Гривня знецiнюється з кожним днем. I в українцiв уже починається панiка. Вони бояться, що негативнi прогнози справдяться, й нацiональна валюта знецiниться до 30 гривень за долар.    Але чи є в нас серйознi економiчнi передумови для падiння гривнi? Чи найближчим мiсяцями ситуацiя погiршуватиметься, чи навпаки? Цi та iншi питання ставимо економiстовi Школи полiтичної аналiтики Сергiєвi Кисельову.

— У нашiй новiтнiй iсторiї були рiзнi перiоди: бувало, гривня падала “всерйоз i надовго”, а iнколи пiсля деяких коливань курс повертався до попереднього рiвня. Чого чекати тепер?

— Пiдгрунтя для панiчних настроїв аж нiяк немає. Певне просiдання курсу гривнi передбачали, але воно не є i, найiмовiрнiше, не буде значним. Теперiшня цiна нацiональної валюти спiввiдносна з тiєю, яка була у травнi. Лише в перiод вiдпусток гривня була дорожчою.

Очевидно, що курс валюти залежить вiд стану економiки. А вiн дає приводи для обережного оптимiзму.

Зокрема, завдяки Угодi про асоцiацiю в нас активiзувався експорт до європейських країн: з початку року зростання становить 22 вiдсотки. Також маємо зростання ВВП. Нацбанк припускає, що за пiдсумками року воно перевищить 1,6%. Так, це нiби небагато, однак, поза сумнiвом, краще, нiж, примiром, у 2014-му та 2015 роках, коли його взагалi не було. I це, до речi, попри те, що ми втратили значнi активи в Донецькiй i Луганськiй областях, якi є найбiльш iндустрiальними. Незважаючи нi на що, ми помалу рухаємося вперед. Як то кажуть, усе, що нас не вбиває, робить нас сильнiшими. Понад те, той тиск, який чинить Росiя, певною мiрою стимулює i державу, i бiзнес проводити реформи, до яких ранiше все руки не доходили.

— Впровадження яких реформ дає найбiльший ефект?  

— Перш за все я б вiдзначив реформу державних закупiвель. Систему “ProZorro” уже критикують, кажуть, що i її навчилися обходити, але вона таки краща, нiж Тендерна палата, яка була ранiше. Якщо колись цiни на товари корумпованi чиновники завищували в рази, а то й у десятки разiв, то тепер мова переважно про вiдсотки. За цей рiк система дала змогу заощадити аж 31 мiльярд гривень бюджетних коштiв.

Крiм того, оскiльки держава є великим покупцем, проведення чесних торгiв, а не поставки вiд наближеного бiзнесу, стимулюють розвиток пiдприємництва. Є позитивнi змiни й у сферi енергетики. Пригадуєте, у 2015-му були проблеми з енергопостачанням, побоювання, що через окупацiю Донбасу нам не вистачить вугiлля. Але, як бачимо, ситуацiю стабiлiзували, i далi тривають пошук та впровадження ефективних рiшень у цiй сферi. Зокрема, у нас активно розвивається альтернативна енергетика, з’явилося багато нових сонячних електростанцiй. Вдалою була й реформа “Нафтогазу”. Тепер йому не потрiбнi величезнi дотацiї з держбюджету.

— Люди, яким доводиться платити за блакитне паливо втридорога, навряд чи цю реформу назвуть вдалою…

— Справдi, у населення може створитися враження, i частково це обгрунтовано, що реформи проводять за наш iз вами рахунок. Йдеться про доволi болiснi речi, якi робили свого часу i в країнах Балтiї, i в країнах Схiдної Європи. Можна згадати, для прикладу, шокову терапiю Бальцеровича в Польщi. А наша влада, навпаки, довго боялася йти на непопулярнi кроки, намагалася вгодити людям. Однак доки ми не лiквiдуємо чорнi дiри, якi висмоктують грошi з державного бюджету та виснажують державу, то не зможемо йти вперед. Тому найближчим часом нам конче потрiбно впровадити ще одну реформу — пенсiйну. Населення поступово старiє, а дефiцит Пенсiйного фонду вже цього року — 140 мiльярдiв гривень. Зрозумiло, якщо не зробити кардинальних змiн, далi буде тiльки гiрше.

— А що змiнилося для бiзнесу, який повинен стати рушiєм зростання економiки, а отже, й добробуту українцiв?

— Малий бiзнес каже, що стало гiрше. Рiч у тому, що з початку року платити єдиний соцiальний внесок змусили навiть тих приватних пiдприємцiв, якi не мають доходiв. Це — 704 гривнi на мiсяць, або 8448 грн на рiк. Вiдповiдно, люди подумали, навiщо їм платити цi грошi, якщо вони або не ведуть дiяльностi, або укладають лише один-два контракти на рiк. Отож протягом 2017-го 454 тисячi фiзичних осiб — пiдприємцiв подали заяву про зупинення своєї дiяльностi. Натомiсть сам факт того, що всi соцiальнi збори об’єднали в єдиний соцiальний внесок, можна вважати позитивним. Ще передбачалося зниження податкових ставок, але, на жаль, до реалiзацiї цього намiру поки що не дiйшло.

  — Чи можна пересiчним громадянам сподiватися на зростання зарплат?

— Зрозумiло, що адмiнiстративними методами, як-от пiдвищення “мiнiмалки”, яке нам знову обiцяють, цього не досягнути. Таким чином можна дещо полiпшити ситуацiю хiба що в державному секторi а у приватному втiлення таких пiдходiв часто призводить до протилежних наслiдкiв: людей спонукають офiцiйно працювати на пiвставки або виконувати роботу за двох.

А проте, щоб оцiнити ситуацiю об’єктивно, проаналiзуймо офiцiйнi данi. Середнiй рiвень оплати працi за пiдсумками першого пiврiччя становив 7339 гривень. Зрозумiло, що це, так би мовити, середня температура по лiкарнi. У Києвi ситуацiя значно краща, в деяких регiонах, зокрема в Захiднiй Українi, — значно гiрша. Однак, для порiвняння, на початку року, в сiчнi, середня зарплата становила 6000 гривень, на початку весни, у березнi, — 6752 гривнi. Тобто зростання зарплат є. Iнша рiч, що воно вiдбувається не такими темпами, як хотiлося б.

— Думаєте, тенденцiя збережеться?

— Так, якщо тiльки не буде якихось серйозних потрясiнь на кшталт масштабного загострення бойових дiй на Донбасi.

Loading...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *