Loading...

Павло Розенко: “Нинішнє працююче покоління приречене на отримання невисоких пенсій”

Нинішня осінь видалася багатою гарними прогнозами на 2017 рік. Нацбанк передбачає, що інфляція складе всього 8 відсотків (в нинішньому – 12). Мінекономрозвитку пророкує зростання ВВП на рівні майже 3 відсотків. Уряд обіцяє 10-відсоткове збільшення зарплат і пенсій, а також субсидію усім нужденним сім’ям, що становить в середньому близько 2 тисяч гривень … Чи позначиться реально цей оптимізм на доходи наших співгромадян? Ми запитали про це у віце-прем’єр-міністра України Павла Розенка.
– Павло Валерійович, нам в редакцію надійшов лист: скаржиться київський пенсіонер, що ви весь час піднімаєте тільки мінімальну пенсію, а інші – ні. Він працював, отримував хорошу легальну зарплату і платив усі внески до Пенсійного фонду. Тому в 2008 році його пенсія була в чотири з половиною рази вище мінімальної. А в цьому році – вже тільки в два рази. Каже: несправедливо, зрівнялівка якась виходить.
– Хороше запитання ви задали. Правильно. Дійсно, у нас зараз гостро стоїть проблема осучаснення пенсій, що дозволить підняти всі без винятку пенсійні виплати. Останній раз це відбувалося в 2011 році. І потім – ще при президенті Януковичі – процес осучаснення пенсій був заморожений.
– А зараз?
– Воююча країна не має такого фінансового ресурсу, який зміг би вирішити відразу всі пенсійні проблеми. Ви ж розумієте, що не можна просто надрукувати гроші і роздати їх людям.
– Чому?
– Ми ж хочемо, щоб грошова маса мала економічний базис. Інакше надрукували б і видали «фантики», які створили б інфляційне навантаження на всю економіку.
– Яку?
– Друк грошей, не забезпечених ВВП, призводить до зростання цін. Тобто ми могли б таким чином збільшити пенсії, але вони відразу втратили б в ціні.
Інфляція в попередні роки і так була немаленькою: в 2014-му склала майже 25 відсотків, в 2015-му – 43,3 відсотка. І якщо вони надрукують ми додатково грошей, хто знає, яким могло бути подорожчання …
Нам довелося вибирати. І почали ми з самого необхідного: підвищення мінімальних пенсій. А ось зараз плануємо поступово перейти до збільшення виплат іншим категоріям пенсіонерів.
– Чому саме зростання мінімальних пенсій є першочерговим завданням? Чому б не підняти всім, але потроху?
– Тому що таким чином ми фінансово підтримуємо тих, хто найбільше потребує державної допомоги, – малозабезпечених. Підняли виплати найменш захищеним верствам населення. Тим, хто має мінімальні пенсії, хто найбільш гостро відчув всі економічні «негаразди».
Тому у вересні 2015 го ми підняли мінімальну пенсію з 949 до 1074 гривень. З 1 травня цього року – до 1 тисячі 130 гривень. А з 1 грудня знову збільшимо – до 1 тисячі 247 гривень.
Хочу підкреслити, що з ростом мінімальної пенсії підвищуються виплати у семи з половиною мільйонів пенсіонерів. І це не тільки люди, які отримують мінімальну пенсію. У нас багато категорій пенсіонерів, чиї виплати безпосередньо залежать від прожиткового мінімуму: інваліди війни, учасники бойових дій, чорнобильці, шахтарі. Так само це стосується деяких пенсій по втраті годувальника та ряду інших.
Крім того, багато хто отримує надбавки (в першу чергу це надбавки за стаж, а також донорам, ветеранам війни, репресованим громадянам і так далі), які теж збільшаться.
Ми прекрасно розуміємо, що підвищення тільки мінімальних виплат повертає нас до практики зрівнялівки. І що коли збільшується тільки мінімальна пенсія, то виплати громадянам, які мають менший стаж і більш скромну зарплату, фактично підтягуються до рівня виплат тим, у кого стаж був більше, а зарплата вище.
– Ви збираєтеся щось з цим робити?
– Звичайно! Прем’єр-міністр вже доручив Міністерству соціальної політики і Міністерству фінансів розробити спільно з Пенсійним фондом механізм осучаснення пенсій, який дозволить підняти виплати всім без винятку пенсіонерам. Причому справедливо і пропорційно.
– Що це за осучаснення таке?
– Зараз поясню. Як ви знаєте, людині, коли вона виходить на пенсію, розраховують виплати виходячи з середньої зарплати за попередні три роки (раніше – за попередній рік). І оскільки зарплата в країні постійно зростає, то у людини, яка відправляється на заслужений відпочинок на рік пізніше, виплати виявляються більше, ніж у пенсіонера з таким же стажем і середнім заробітком, що вийшов на пенсію на рік раніше.
– Це ж несправедливо!
– На жаль. Спочатку в законі була передбачена процедура осучаснення пенсій (відповідно до зростання зарплати в країні), яка ліквідувала цю несправедливість і підвищувала пенсійні виплати як мінімум на рівень інфляції. Однак уряд Азарова свого часу фактично заморозили даний механізм. І зараз ми шукаємо можливості і додаткові фінансові ресурси, щоб відновити справедливість і перерахувати всі пенсії з урахуванням сьогоднішніх реалій.
– Тобто з урахуванням нинішньої середньої зарплати?
– Не зовсім так. В даний час механізм осучаснення пенсій ще опрацьовується. Є два варіанти, і, як тільки процедура буде затверджена, ми обов’язково про це розповімо. Найголовніше, щоб ми під дану акцію знайшли додатковий грошовий ресурс.
– А скільки потрібно?
– Приблизна «вартість» осучаснення пенсійних виплат може скласти від 8 до 10 мільярдів гривень до кінця 2016 року. Це колосальна сума, яку нам потрібно знайти. Сподіваюся, це вдасться зробити. Ми не забуваємо про пенсіонерів і прекрасно усвідомлюємо несправедливість збільшення тільки мінімальних виплат, без індексації інших пенсій, як це відбувалося протягом останніх п’яти років.
Уряд зацікавлений у зростанні доходів населення – пенсій, зарплат, стипендій … Адже це не тільки підвищить купівельну спроможність громадян, збільшить оборот коштів, пожвавить економіку, але ще і значно знизить навантаження на бюджет за рахунок скорочення кількості одержувачів субсидій. Люди з високими зарплатами і пенсіями в майбутньому зможуть самостійно, без підтримки держави, оплачувати житлово-комунальні послуги.
– До речі, ви свого часу сказали, що в цьому опалювальному сезоні середня сума субсидії складе близько 2 тисяч гривень, а отримувати їх будуть вісім-дев’ять мільйонів сімей. Виникає питання: а чи вистачить грошей?
– Я розумію, що, хоча реформа системи субсидій відбулася півтора роки тому, у людей все ще виникає багато питань. Проте у нас є досвід попереднього опалювального сезону. І він показує, що система субсидії спрацювала.
Таку державну допомогу в минулому опалювальному сезоні отримували близько п’яти з половиною мільйонів сімей. Незважаючи на критику та вигуки «Все пропало!» І «Нічого не працює!», Все-таки мільйони сімей мали нашу підтримку і спокійно пройшли опалювальний сезон за рахунок субсидій.
У нинішньому році ми врахували проблеми попереднього періоду і взяли багато рішень, що спрощують механізм призначення субсидії, щоб програмою скористалося якнайбільше громадян.
– Що ви маєте на увазі?
– Наприклад, тим сім’ям, які вже отримували субсидії в минулому опалювальному сезоні, в нинішньому така допомога буде призначена автоматично.
– Їм не доведеться нікуди йти?
– Не прийдеться. Всі документи в управліннях соціального захисту є. Вартість житлово-комунальних послуг та відомості про доходи – теж (в результаті обміну інформацією з Державною фіскальною службою, Пенсійним фондом, підприємствами, що надають житлово-комунальні послуги, і так далі). Так що фахівці мають у своєму розпорядженні всіма даними, щоб розрахувати субсидію автоматично, не смикаючи людей, які не змушуючи їх збирати довідки, подавати заяви і приходити в управління соцзахисту.
– Але ж в цьому році ви очікуєте збільшення числа одержувачів субсидії до дев’яти мільйонів сімей. Так що приходити є кому …
– Ми підготувалися до можливого напливу людей. У минулому році закупили нову комп’ютерну техніку для районних управлінь. Кабінет міністрів встановив централізовано надбавки для фахівців з оформлення субсидії, щоб їх стимулювати. Сподіваюся, в цьому році у нас буде менше скарг і все пройде більш організовано.
– Що робити, якщо людина подала документи в серпні або вересні, коли опалення ще не враховували? Тоді йому субсидію не призначили, а тепер в квитанціях з’явилася плата за опалення та суми зросли, тому субсидія вже годиться.
– Якщо йому субсидія покладена, він її отримає. Адже вона призначається на 12 місяців. Причому окремо на неопалювальний (з 1 травня по 30 вересня) і опалювальний (з 1 жовтня по 30 квітня) періоди. Тому всім людям, які подали документи на субсидію навіть не в опалювальний сезон, з початком опалювального субсидія буде призначена автоматично.
– Їм точно не потрібно нікуди ходити?
– Точно! Місцеві органи влади зобов’язані зробити ці розрахунки без залучення громадян.
– А якщо все-таки зажадають прийти?
– Для таких випадків у нас відкрита урядова гаряча лінія: 0-800-507-309 (дзвінки зі стаціонарних телефонів в межах України безкоштовні). Крім того, уряд розробив онлайн-калькулятор, який допоможе людям зорієнтуватися в тому, скільки їм доведеться платити з урахуванням субсидії. Банер з калькулятором поміщений на сайті Кабінету міністрів http://www.kmu.gov.ua/control/calculator.
– І все-таки грошей на субсидії вистачить?
– Чи вистачить. Ми передбачили в державному бюджеті майже 52 мільярди гривень на витрати, пов’язані з призначенням субсидій в опалювальному сезоні 2016-2017 років. У нинішньому році на ці цілі пішло близько 40 мільярдів гривень.
– Ось про що ще хотілося б поговорити, так це про пенсійну реформу. Наприклад, нам давно обіцяють перейти від солідарної системи (коли гроші, які люди платять в Пенсійний фонд, відразу йдуть на виплату пенсій) до накопичувальної (коли громадянам дадуть можливість поступово збирати кошти собі на пенсію) …
– Насправді впровадження накопичувальної пенсійної системи обговорювалося ще на початку 2000-х років. Більш того, в Законі «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», який вступив в силу в 2004-м, накопичувальна пенсійна система була навіть виписана в окремому розділі. Передбачалося, що вона буде існувати паралельно з солідарної та доповнювати її.
Таким чином, до невеликої «солідарної» пенсії люди отримували б надбавку з накопичувального фонду. І це дало б можливість компенсувати їм в старості НЕ 35-40 відсотків заробітної плати (як зараз), а 60 або навіть 80 відсотків.
– Тобто за рахунок надбавки з накопичувального фонду люди можуть отримувати пенсії вдвічі вищі, ніж зараз?
– Уже могли б! Якби ще в 2004 році була введена накопичувальна пенсійна система.
– А чому її досі немає? Дванадцять років минуло.
– Не вистачило політичної волі. Тоді на хвилі популізму влади побоялися істотно змінювати пенсійну систему, через що ми фактично втратили ці 12 років. А результатом буде те, що нинішнє працююче покоління приречене на отримання невисоких пенсій. Навіть якщо ми введемо накопичувальну систему прямо зараз, 50-річні громадяни все одно не встигнуть зібрати собі на пенсію.
– Тобто моє покоління і люди старшого віку фактично залишилися без нормальної пенсії через популізм влади в 2004 році?
– Так. Це також відчуває і економіка. Якби свого часу популізм НЕ переважив, а перемогли раціоналізм і професіоналізм, все періоди економічних криз (а це 2008-2009 і 2013-1014 роки) ми пережили б набагато легше.
– Чому?
– Тому що, незважаючи на банківські проблеми, у нашої економіки був би доступ до дешевих внутрішніх ресурсів – за рахунок накопичувальної пенсійний системи. Це ті самі «довгі гроші», які зараз так необхідні нашій економіці! Адже сенс накопичувальної системи полягає в тому, що кошти не відразу виплачуються людям, а збираються і, що найважливіше, примножуються за рахунок інвестицій і вкладень. І в періоди економічних криз гроші з накопичувальної системи служили б своєрідним бампером, який дозволив би нам згладити всі гострі моменти.
– Як в США, де пенсійні фонди – найбільші інвестори?
– Як в десятках розвинених країн світу, де вже давно і успішно діють накопичувальні пенсійні системи. Тому я є прихильником впровадження такої системи. Безумовно, це складний і непопулярний крок, але впевнений, що альтернативи у нас немає.
– А чи є перспективи, що накопичувальна система коли-небудь з’явиться?
– Взагалі-то, уряд вже давно вніс законопроект, що пропонує незбиране бачення пенсійної реформи. Цей проект, зокрема, дає старт накопичувальній пенсійній системі.
– Тобто пенсійна реформа написана?
– Давно! Попередній варіант ми внесли ще в 2015-му. Потім рік провели в дискусіях з народними депутатами, міжнародними експертами, громадськістю і взяли всю критику, яка прозвучала. І зараз у нас є доопрацьований і зареєстрований варіант, яка вирішує практично всі проблеми нинішньої пенсійної системи. Але законопроект має ухвалити Верховна Рада.
– Реформа передбачає збільшення пенсійного віку?
– Ні. Уряд таку пропозицію вносити не буде. Та й МВФ цього не вимагає.
Дійсно, у нас звучать пропозиції провести дискусії з цього питання. Але для мене найважливішим аргументом для старту такого обговорення було б підвищення рівня життя українських громадян і збільшення тривалості життя в першу чергу за рахунок реформи охорони здоров’я, поліпшення соціальних послуг, вирішення проблем безпеки праці та посилення державної соціальної підтримки. Якби нам вдалося збільшити тривалість життя хоча б років на вісім-десять, тоді з’явився б привід для початку дискусії про підвищення пенсійного віку. Поки ці умови не виконані, обговорювати нічого.
– А взагалі, що від нас вимагає МВФ в частині пенсійної системи?
– МВФ – фінансова організація. Вона дивиться на платіжний баланс. І основне, що їх турбує, – страшний дисбаланс бюджету, який провокують і значні дотації Пенсійному фонду.
– Які дотації зараз сплачуються з бюджету Пенсійному фонду?
– У 2016 році передбачено близько 144 мільярдів гривень дотацій. У тому числі понад 81 мільярди – на покриття дефіциту фонду і ще близько 63 мільярдів – на фінансування окремих пенсійних програм.
МВФ, природно, дає рекомендації, які ми сприймаємо саме як рекомендації. І готові показати свої напрацювання щодо зменшення дефіциту бюджету Пенсійного фонду.
– Які? Передбачають урізання пенсій?
– Ні. Нам потрібно змінити філософію реформування бюджету. Досить говорити про скорочення витрат, ми і так урізали все що змогли. Потрібно говорити про збільшення доходів! Необхідно працювати над дохідною частиною як державного бюджету, так і Пенсійного фонду.
– Тоді доведеться повернути єдиний соціальний внесок (ЄСВ) на колишній рівень – 37-40 відсотків?
– Ні, пропозицій по збільшенню ЄСВ з нинішніх 22 відсотків у нас немає і не буде. Це був крок назустріч бізнесу. Ми прекрасно розуміли, що на перших порах він призведе до зниження внесків до Пенсійного фонду, але свідомо пішли на це для того, щоб дати бізнесу більше оборотних коштів, які, ми сподіваємося, підуть на збільшення зарплат …
– До речі, а правда, що розглядається пропозиція брати ЄСВ з певного мінімуму. Начебто обговорюється поріг в дві мінімальні зарплати, а не в одну, як в даний час?
– Це один з варіантів. Є ще варіант (через який пройшли багато країн) – встановлення індикативних зарплат, з яких береться внесок.
– Що таке «індикативні зарплати»?
– Мінімальний поріг окремо для всіх груп посад. Ну не може топ-менеджер підприємства отримувати мінімальну зарплату. У той же час він не отримує стільки ж, скільки офіціант або бармен. Тому можуть встановлюватися окремі індикативні зарплати для генеральних директорів і головних бухгалтерів (наприклад, три прожиткові мінімуми), для менеджменту середньої ланки (припустимо, два прожиткові мінімуми), для технічного персоналу (один мінімум). Ця пропозиція зараз обговорюється.
Крім того, важливим ресурсом для наповнення Пенсійного фонду є підвищення заробітних плат та виведення економіки з тіні. Так, середня зарплата за останні вісім місяців піднялася (вже з урахуванням інфляції) на 8 відсотків. І це один із проявів не тільки зростання економіки, про який говорить уряд, а й легалізації заробітків. Але ми б хотіли бачити більш агресивне збільшення зарплат.
– Яка середня зарплата, на вашу думку, буде в 2017 році? І яку ви хотіли б бачити?
– Я вважаю, що є всі умови для її поступового збільшення мінімум в півтора рази. Економіка вже дає перші позитивні сигнали свого оздоровлення.
– І останнє запитання: а чому не можна зробити так, щоб людина могла просто прийти в зручний офіс і сказати: «Ось він – я. У мене така-то квартира, стільки-то дітей, такий-то дохід, я інвалід або учасник бойових дій. На які виплати і пільги маю право? »І йому відразу відповіли б на всі питання: чи має він право на субсидію, які йому належать виплати (на дітей або як інваліду), яка пенсія, пільги … За нинішньої комп’ютеризації всіх баз даних хіба це неможливо?
– Упевнений, що це система найближчого майбутнього. До речі, вона вже працює в деяких регіонах.
– У яких, наприклад?
– Зокрема, у Вінниці. І ми плануємо разом зі Світовим банком запустити таку послугу в п’яти містах: Одесі, Львові, Харкові, Дніпрі та Києві.
Звичайно, вона повинна працювати скрізь. Однак нові можливості для такого сервісу з’являться після того, як в кожному великому місті (не тільки в обласних центрах, а й районних) відкриються сучасні «прозорі офіси» для надання всього спектру соціальних послуг. У них люди зможуть (ось як ви і сказали) отримати будь-яку соціальну послугу – від призначення державної допомоги до оформлення пенсії.
Ми працюємо над цим і зробимо обов’язково. Тим більше що така система виділена в програмі уряду як пріоритет окремим рядком.

Напишіть відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *