Loading...

Пардон, МВФ. Чи може фонд “пробачити” Україну

Українська влада втрачає довіру головного кредитора. Чи може зупинитися нинішня програма фінансування і чи зможе Україна прожити 2018 рік без МВФ?

Чотири з восьми. Саме стільки “маяків” чинної програми МВФ виконала Україна з моменту останнього її перегляду.

Звичайна справа для Києва. За роки співробітництва з Фондом Україна виконала хіба що першу програму МВФ  ще у 1994-1995 роках. Тоді уряд отримав два транші на суму 763,1 млн доларів. Після цього ні одна з програм не була виконана на 100%.

Правда, цього разу Україна не тільки не виконала вимоги для отримання наступного траншу, а відмовилась виконувати одну з вимог, яка стала ключовою для отримання останнього — четвертого траншу — обсягом 1 млрд доларів.

Зупинка на половині шляху і невиконання підписаних домовленостей може не тільки поставити на тривалу паузу подальшу співпрацю з кредитором, а й винести на порядок денний питання про повернення Україною останнього траншу.

Так, зрив співпраці з МВФ Нацбанк називає головним макрофінансовим ризиком 2018 року і закликає уряд починати переговори про нову програму.

ЕП зясувала, чого чекати далі і чи може Україна розраховувати зараз на нову програму співпраці із головним кредитором.

Пообіцяти — не означає виконати

Поточну чотирирічну програму — “Механізм Розширеного Фінансування” (Extended Fund Facility) — МВФ ухвалив у березні 2015 року. За її умовами Україна вже отримала чотири транші на суму 8,7 млрд доларів з можливих 17,5 млрд доларів.

Останній, четвертий транш, Україна отримала з великою затримкою та складнощами у квітні цього року. Загалом у 2017 році Київ більше повернув Фонду, ніж отримав — 1,26 млрд проти 1 млрд.

Подібна ситуація не влаштовує ні Міністерство фінансів, ні Нацбанк, які часто акцентують увагу на продовженні співпраці з кредитором. Їхні заяви про майбутні транші нагадують риторику “хто більше?”.

“Ми знаємо на 100%, що до кінця року транш ми не отримаємо. Але в 2018 році ми розраховуємо отримати два транші на загальну суму 3,5 млрд дол”, — заявив недавно заступник голови НБУ Олег Чурій.

“Нацбанк очікує два транші, але я сподіваюсь, що ми отримаємо більше. Це абсолютно реалістично. Майже всі ключові умови вже виконані, а ті, які не виконані — цілком можливо впровадити в наступному році. Ми в принципі орієнтуємось на Нацбанк, але  я не бачу, чому ми не можемо отримати більше траншів в наступному році”, — додав міністр фінансів Олександр Данилюк.

Проте сподівання Мінфіну та НБУ можуть виявитися марними. Україна не виконала усі умови для отримання нового траншу, і — що найгірше — вирішила не виконувати одне із зобов’язань, під які уже був виділений останній, четвертий, транш.

Стан виконання “маяків” поточної програми співпраці України з МВФ
Маяк МВФ Статус виконання
Вибір міжнародної фірми, яка буде вести переговори щодо реструктуризації та умов стягнення заборгованості за проблемними кредитами Приватбанку Виконано. “ПриватБанк” підписав договір з консорціумом міжнародних компаній на чолі з Rothschild & Co.
Схвалення Верховною Радою закону про обіг земель сільськогосподарського призначення, що передбачатиме завершення мораторію на продаж c/г землі з кінця 2017 року Не виконано. Замість скасування Верховна Рада навпаки – продовжила мораторій на рік
Прийняття пенсійної реформи Виконано.
Створення органу, який займатиметься роззслідування фінансових злочинів замість податкової міліції. Не виконано. Законопроект Мінфіну не знайшов підтримки в парламенті та уряді. Зараз підготовкою тематичного законопроекту займається голова парламентського комітету з питань податкової та митної політики Ніна Южаніна.
Прийняття закону про Антикорупційний Суд Не виконано.
Перегляд параметрів системи комунальних субсидій  для підвищення адресності. Введення коригування соціальних норм протягом опалювального сезону. Виконано частково. Мінсоц підкоригував критерії отримувачів, хоча видатки на субсидії у цьому році склали 68,8 млрд грн, а не прописані у меморандумі 47 млрд грн.
Прийняття постанови КМУ про монетизацію субсидій на рівні  підприємств-надавачів комунальних послуг. Виконано.  Кабмін прийняв відповідну постанову у листопаді цього року.
Створити в Мінфіні централізовану базу отримувачів соціальної допомоги. Не виконано.

Нагадаємо, протягом року пріоритетність “маяків” за програмою МВФ змінилась. Так, Фонд відклав вимогу про земельну реформу і “замінив” її приватизацією. Своє рішення кредитор пояснив так: земельна реформа важлива, але може зачекати до кінця року. Щоправда, під цим відтермінуванням Фонд не мав на увазі продовження мораторію ще на рік.

Виконання умови про пенсійну реформу теж не обійшлося без ускладнень.

МВФ не задоволений правками, які депутати внесли між першим і другим читанням. Правки узаконили право пенсіонерів без необхідного страхового стажу отримувати допомогу від держави. Очима МВФ — це ризик розбалансування бюджету Пенсійного фонду.

Однак найбільші перепони, які стоять між Україною і черговим траншем МВФ, стосуються іншого. Їх три: перша — затягування з ухваленням закону про Антикорупційний Суд, друга — затягування з прийняттям нової редакції закону про приватизацію держмайна, третя — відмова уряду перерахувати ціну на газ для населення з урахуванням зміни імпортної ціни.

ЕП уже раніше писала, що ціну на блакитне паливо уряд повинен був перерахувати з жовтня цього року, однак не зробив цього, побоюючись негативної реакції населення на підвищення комунальних тарифів. Зараз очікується, що ціна на газ повинна змінитися навесні — до кінця опалювального сезону.

Щоправда, може виявитися, що таким відтермінуванням уряд загонить себе у глухий кут. Так, за розрахунками НАК “Нафтогаз України”, у жовтні ціну потрібно було підвищувати на 19%, а навесні цей показник може ще більше зрости.

“З моменту останнього підвищення — в травні 2016 року — ціни на газових хабах в Європі різко зросли, ціна на нафту підвищилася з 35-40 до 60-65 доларів за барель, послабився курс гривні до євро і долару. Усі ці фактори впливають на ціну на газ”, — каже експерт Стратегічної групи радників з підтримки реформ (SAGSUR) Карел Хірман.

За його словами, сьогодні ми маємо ситуацію, коли ціна на газ для промисловості на вільному ринку вже значно перевищує ціну на блакитне паливо для населення. “Такого немає в країнах Європи навіть з великою часткою внутрішнього видобутку  — у Румунії, Данії, Голландії”, — наголошує Хірман.

За даними SAGSUR, ціна для промисловості сьогодні відповідає ціні газу на кордоні України з ЄС (мінус витрати на транспорт в Україні), тобто відповідає імпортним цінам.

Експерт наголошує, що вимога про перерахунок цін стосується не стільки питання нового траншу, скільки свідчить про невиконання домовленостей, під які кредитор вже виділив фінансування. Якщо її не виконати, є загроза, зазначає Хірман, що постане питання про повернення останнього траншу.

Перспективи співпраці

ЕП пропонує подивитися на відносини України з МВФ у короткостроковій і довгостроковій перспективі. В обох випадках буде непросто.

Короткострокова передбачає продовження співпраці з кредитором за поточною програмою EFF.

П’ятий транш за поточною програмою потрібно отримати. Буде алогічно, якщо ми цього не зробимо. Україна виконала найбільш болючу вимогу — прийняла пенсійну реформу. Виконати залишилося не так вже й багато — прийняти закон про створення Антикорупційного суду і переглянути ціну на газ”, — вважає керівник аналітичного департаменту Concorde Capital Олександр Паращій.

Нагадаємо, черговий транш очікувався у першому кварталі 2018 року. Проте, це навряд чи вдасться зробити у відповідний термін. По-перше, газове питання зав’язане на завершенні опалювального сезону, а це вже квітень. По-друге, досі немає впевненості, що є політична воля для ухвалення закону про Антикорупційний суд.

І по третє, віднедавна у МВФ з’явився ще один привід для невдоволення — недавно ухвалений бюджет 2018. Попри офіційні заяви Міністерства фінансів про те, що бюджет збалансований, а показники доходів повністю реалістичні, кредитор заявив про ризикияк за доходами, так і видатками бюджету на наступний рік.

На питання ЕП про те, у чому саме полягають ризики міністр фінансів Олександр Данилюк відповів так: “У МВФ були питання щодо макропрогнозу та пенсійної реформи, які ми найближчим часом знімемо. Важливо, що ми вийшли на збалансований бюджет і показник дефіциту, який відповідає програмі МВФ”.

За інформацією ЕП, “питання до макропрогнозу” на наступний рік стосуються перегляду напередодні прийняття держбюджету показників інфляції та номінального ВВП. Власне, перегляд номінального ВВП з вищим дефлятором ВВП — 11,8% — і дозволив уряду вбити “двох зайців” одним пострілом: розширити видатки бюджету і виконати параметри дефіциту МВФ.

Дефлятор ВВП відображає зміни цін на всі вироблені товари та надані послуги, а індекс споживчих цін — тільки на ті товари, що входять до складу фіксованого споживчого кошика. Дефлятор ВВП не відображає зміни цін на імпортні товари. Дефлятор ВВП та індекс споживчих цін можуть відрізнятися.

Також, зазначають співрозмовники ЕП в міністерстві, є питання до видатків на відшкодування ПДВ (МВФ вважає, що вони занижені, ЕП) і способу розпорядження “спецконфіскатом” (перераховані до бюджету “кошти Януковича”). Фонд наполягав на їх спрямуванні на погашення дефіциту, а не на видатки.

Як пояснив в коментарі ЕП постійний представник МВФ в Україні Йоста Люнгман, важливо, щоби податково-бюджетна політика України керувалася досягненням трьох цілей.

Перша — скорочення боргу шляхом утримання фіскальних дефіцитів на низькому рівні. Друга — контроль поточних видатків, наприклад, фонду заробітної плати, пенсій та трансфертів підприємствам і домогосподарствам, щоб було достатньо ресурсів на інвестиції в інфраструктуру та інші пріоритетні галузі. Третя — впровадження реформ для поліпшення податкової системи та якості державних послуг.

“Ризики, що ми їх бачимо, полягають у зашвидкому зростанні поточних видатків, темп збільшення яких суттєво перевищує номінальне зростання економіки,  і в істотному уповільненні деяких реформ. В сукупності це шкодитиме конкурентоспроможності України, а врешті-решт загрожуватиме її борговій стійкості”, — зазначив Люнгман.

Нагадаємо, при голосуванні бюджету депутати схвалили неузгоджене з урядом збільшення видатків на оплату праці апарату Верховної Ради, Державне управління справами, Генпрокуратуру. До того ж, уряд заявив про плани підвищити наступного року мінімальну зарплату, що також не оминуло уваги МВФ.

“Як тільки ми офіційно оформимо наші наміри підвищити мінімальну зарплату до 4100 чи до 4200, чи до 4300 грн без достатніх економічних підстав, МВФ одразу дасть нам в лоб”, — каже співрозмовник ЕП у Міністерстві фінансів.

Довгострокова перспектива стосується нової програми співпраці України з кредитором. Як зазначалося, поточна програма завершується у березні 2019 року. Поки що, єдиний, хто вважає за доцільне почати переговори про нову програму — це Нацбанк.

Як зазначається у повідомленні регулятора, ключовий макроекономічний ризик для фінансової стабільності у найближчі роки — припинення співпраці з МВФ. І слід починати домовлятися про нову.

На думку Паращія, нова програма можлива по аналогії з програмою макрофінансової підтримки від ЄС-Україна, де втрачені шанси отримати останній транш макрофінансової допомоги від Євросоюзу, але вже йдуть перемовини про нову програму на суму 1,8 млрд євро з наступного року. Однак поки ця можливість лише теоретична.

“Моя позиція як міністра — нам потрібно успішно завершити поточну програму. Є умови, які ми повинні виконати і вони важливі не тільки для МВФ, вони важливі для України. Звісно, з орієнтацією на 2019 рік ми можемо думати і обговорювати нову програму, щоб продовжити в майбутньому рухатись шляхом реформ, але зараз я не вважаю, що це на часі”, — сказав ЕП Данилюк.

Для самого МВФ питання нової програми співпраці з Україною зараз теж не на порядку денному.

“Чинна програма, на наше переконання, відповідає потребам сьогодення і є важливою для забезпечення стійкого зростання, плодами якого зможе скористатися все населення — те, що так потрібно Україні, — озвучив позицію кредитора Йоста Люнгман.

“У нашому діалозі з владою ми сфокусовані, як і раніше, на успішному впровадженні чинної програми”, — підкреслив представник МВФ в Україні.

Коли потрібні гроші

Навіщо Україні залишатись в програмі МВФ? По-перше, це гарантія певного напрямку розвитку держави (особливо має значення для держав із слабкою економікою), що є бенчмарком для іноземних інвесторів.

По-друге — щоб розрахуватися з боргами. “Без підтримки міжнародних партнерів успішне рефінансування 20 млрд доларів суверенного та гарантованого державою боргу з терміном погашення у 2018-2020 роках малоймовірне”, — визнає Нацбанк.

Залучити ці кошти можна з двох джерел: від МВФ та за рахунок розміщення євробондів. Вартість останніх залежить від того, чи знаходиться Україна в програмі МВФ.

“Коли ми зустрічаємось з інвесторами, то перші десять питань на які відповідаємо — як у нас з програмою МВФ. Щодо доцільності нових випусків євробондів — краще їх робити після чергового перегляду програми”, — вважає заступник міністра фінансів Юрій Буца.

Коли Україна потрібен черговий транш? З точки зору боргових зобов’язань наступний рік непіковий.

“Найбільші виплати за зовнішніми боргами припадають на лютий-березень наступного року – потрібно заплатити близько 1,2 млрд доларів, і серпень-вересень – планові виплати знову ж таки на рівні 1,2 млрд доларів. З першим етапом ми впораємось, а ось до початку серпня дуже бажано залучити фінансування від МВФ”, — зазначає Паращій.

Чисто математично, за словами експерта, наступний рік ми можемо прожити і без допомоги МВФ, наприклад, за рахунок “проїдання” золотовалютних резервів. Однак такий сценарій негативний і ризикований для економіки.

Loading...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *