Одна стаття Конституції — 4 нищівні прокурорські фантазії!

gpuprokuratura

Олена Сотник проаналізувала законопроект 5077-1, якии хочуть повернути репресивні функції прокуратурі, про 4 прокурорські фантазії, які закладені в цьому проекті, читайте далі.

Так і не пощастило почути Раді звіту про 100 днів діяльності Генерального прокурора, натомість в Парламент надійшов новий законопроект, чергової “реформи” прокуратури. Офіційна версія — необхідність змін у зв’язку із новими змінами до Конституції щодо судочинства, що набрали чинності 30 вересня 2016 року. Реальний мотив — повернення “під шумок” до принципів ієрархічності, керованості та залежності за старим прикладом.

Законопроект 5077-1 – це не “зрада”, ні! Це відверте знущання та ігнорація НОВИХ, ще зовсім свіжих, не імплементованих ані трохи на практиці принципів та основ реформи правосуддя. Це тест на пошук дна неприхованого знущання та блюзнірства над декларативними заявами про готовність до реформ прокуратури.

Нагадаю дуже коротко: ПРОКУРАТУРІ в новій редакції Конституції відведено ОДНУ ЄДИНУ норму в розділі ПРАВОСУДДЯ! Ця норма містить виключний перелік повноважень для прокуратури. Жодної неоднозначності чи можливості діяти на власний розсуд.

По суті ця норма означає, що з 30 вересня всі прокурори цієї країни перетворилися на адвокатів держави, повністю відповідають за підготовку та якість обвинувачення, направляючи та слідкуючи за процесом слідства, й в дуже конкретних виключних випадках залишають за собою право представництва інтересів держави в суді.

Поки всі кепкували в п’ятницю з нелегітимності Генерального прокурора України, депутати внесли законопроект, – збірник фантазій на тему поліцейської держави.

Фантазія 1. Загальний нагляд (“Очі всевидющі, руки загребущі”).

Норми законопроекту повертають широке право представництва прокуратурою інтересів держави та осіб в судах, збір за межами кримінальних проваджень матеріалів щодо різних суб’єктів, ведення перевірок – по суті РЕІНКАРНАЦІЯ ЗАГАЛЬНОГО НАГЛЯДУ. Питання: а навіщо у нас десятки інспекцій, державних органів влади з контролюючими функціями? Хай чиновники працюють та притягають до відповідальності порушників, а от якщо погано з цим впораються — будь ласка, є стаття про недбалість, розслідуйте та притягають до кримінальної відповідальності!

Що ж стосується “гуманного” бажання авторів допомогти знедоленим та забезпечити їм прокурорів, як представників в судах, то нагадаю, що сьогодні в Україні працює система безоплатної правової допомоги й держава виділяє мільйони, щоб такі особи могли звернутися за допомогою до адвокатів. Та й взагалі цікаво подивитися статистику минулих альтруїстичних перемог прокуратури.

Фантазія 2. Ієрархія та залежність (“Папа краще знає”).

Перекреслили процесуальну незалежність прокурора, щоб точно розуміти, що ніхто ніяк не рипниться чи не зініціює на власний розсуд небезпечних розслідувань. Фактично законопроектом повернули ручне управління та можливість скасування рішень прокурорів вищестоящими начальниками. Ніби позитивною новелою про порядок заохочення прокурорів повертають старий принцип “кнутом та пряником”, коли через ручну систему преміювання можна заохочувати лояльних та карати непідконтрольних.

Ну, а щоб зовсім сліди заплутати, хто відповідальний за якість обвинувачення та представництво його в суді – ПОВЕРНУЛИ РАДЯНСЬКЕ РЕГІОНАЛЬНЕ РОЗМЕЖУВАННЯ, ХТО ДО ЯКИХ СУДІВ ХОДИТИМЕ: до Вищих, наприклад, працівники Генеральної прокуратури. Тому з кого питати за провалені справи та неякісне представництво — незрозуміло!

Фантазія 3. Ручне управління підслідністю НАБу (“сиджу високо, бачу далеко”)

Депутати вирішили надати можливість Генеральному прокурору самостійно обирати, які справи залишатимуться в прокуратурі, а які вони готові передати НАБУ, звичайно за умови спірності. І тут найцікавіше: в законопроекті використовується дивна категорія “спірної підслідності”. Дивна вона тому, що в чинних законах на сьогодні є чітка підслідність, розписана по статтям кримінального кодексу та правоохоронним органам, тобто немає навіть натяку на спірність чи невизначеність.

Я так розумію “спірність” буде з’являтися в залежності від картинки на екрані: є з чим вийти до журналістів – Генеральна прокуратура розслідуватиме таку справу, а якщо немає – ну, хай НАБУ порпається.

Фантазія 4. Дублювання повноважень НАЗК (“дайте хоч за горло протриматись”)

Напевно вже всім злочинцям винесено вироки та прокурорам немає чим займатися, тому вирішили повернути собі можливість винесення адміністративних протоколів по корупційним діям. По-перше, ця фантазія відволікатиме купу ресурсів прокуратури. По-друге, не має нічого спільного з функціями, виписаними в новій редакції Конституції. По-третє, вже створено та працює Національна агенція по запобіганню корупції (НАЗК) і це пряма їх функція!

Наявність цього законопроекту в парламенті може свідчити про одне з двох: або прокуратура та депутати не зрозуміли, що із змінами в Конституцію вони де-факто та де-юре мають перестати функціонувати як правоохоронний орган, який історично використовували для перерозподілу власності, тиску та узурпації влади! Або ж це системний продуманий крок, який наближає Україну до жорсткої вертикалі та всіх ознак поліцейської держави, невілює всі ті незначні досягнення в зміні підходів реформи прокуратури, які відбувалися до 2016 року.