Нове подорожчання електроенергії: чого чекати українцям

Замість обіцяних знижок, українським промисловцям піднімуть тарифи на електроенергію, що в кінцевому рахунку позначиться і на простих українцях

Українським промисловим споживачам варто готуватися до чергового зростання цін на електроенергію. Незважаючи на обіцянки знижок до 15%, тарифи на неї підвищуються з 1 лютого цього року – на 1-3%.

Але на сайті НКРЕ немає ніяких аргументів на користь зростання тарифів, тому про реальні причини подорожчання можна тільки здогадуватися.

Аналітики попереджають, що є ризик погіршення ситуації не тільки для промислових підприємств, а й пересічних українців. Спершу зростання тарифів відіб’ється в індексі промислових цін. Пізніше, протягом півріччя, ціни від виробників дійдуть до роздробу.

«Якщо усереднено, то зростання електроенергії на 2-3% може підвищити індекс промислових цін на 0,3-0,5%. А через 3-9 місяців в залежності від технологічних циклів, обов’язково буде вплив і на споживача», – зазначив радник голови Асоціації українських банків Олексій Кущ.

Українцям варто готуватися до подорожчання комунального електротранспорту (метро, ​​трамвай, тролейбус), залізничних поїздок і послуг водоканалів.

що подорожчає

На перший погляд, заплановане підвищення тарифів – не катастрофічне, відзначають експерти. Але в минулому році електроенергія вже дорожчала на 20%. А враховуючи, що бізнес чекав знижок, навіть мінімальне підвищення стало для нього неприємним сюрпризом. Аналітики попереджають: є ризик погіршення ситуації спершу для промислових підприємств, а з часом – і для покупців їх продукції і послуг, тобто, пересічних українців.

Спершу зростання тарифів відіб’ється в індексі промислових цін, на який впливають і девальвація, і вартість електроенергії, і тарифи на залізничні перевезення. Пізніше, протягом півріччя, ціни від виробників докотяться і до роздробу.

“Якщо усереднено, то зростання електроенергії на 2-3% може підвищити індекс промислових цін на 0,3-0,5%. А через 3-9 місяців в залежності від технологічних циклів, обов’язково буде вплив і на споживача”, – зазначив радник голови Асоціації українських банків Олексій Кущ.

Рентген в Україні стане доступним не всім
Для більшості компаній, у яких частка електроенергії в загальній структурі витрат невелика, ефект буде мало відчутним. Але тільки не для тих, хто міцно “прив’язаний” до електроенергії: металургів, машинобудівників, коксохіміків, паперово-целюлозних підприємств промисловість, транспортників.

Українцям варто готуватися, в першу чергу, до подорожчання комунального електротранспорту (метро, ​​трамвай, тролейбус), залізничних поїздок і послуг водоканалів.

“Більшість послуг, на які вплине подорожчання електроенергії, контролюють держрегулятори або місцеві органи влади. Тому розраховуємо, що спонтанно переписувати цінники для населення ні транспортники, ні комунальники не будуть. Навіть, якщо в результаті їх тарифи виростуть, то лише за узгодженням з владою” , – запевнив UBR.ua старший аналітик Forex Club Андрій Шевчишин.

На це сподіваються і в Асоціації постачальників роздрібних мереж. Її глава Олексій Дорошенко розповів, що подорожчання ж / д перевезень до внутрішню торгівлю відношення не має, адже товар доставляється в магазини на автомобілях. Але на роздрібні цінники можуть вплинути апетити харчових підприємств і самих мереж, які напевно захочуть перекласти свої підвищені рахунки на електроенергію на гаманці споживачів.

“У собівартості продуктів тарифи будуть враховуватися. Але їх зростання на 3% додасть до ціни товару сущі копійки”, – заспокоїв Олексій Дорошенко.

Ціни без контролю: яка їжа в Україні дорожчає найшвидше
Олександр Охріменко менш оптимістичний. На його думку, в ціні виробників закладено багато складових, і ефект “ланцюжка” в результаті може дати зовсім не копійчану надбавку до підсумкової вартості продукту.

“Спрацьовує мультиплікатор. Ваше обладнання, наприклад, випускає цвяхи, які використовуються у виробництві меблів. Але і для верстатів, на яких виробляють меблі, також потрібна електроенергія. Як в результаті спрацює вся” піраміда “складно прорахувати”, – зазначив Охріменко.

На його думку, підприємства можуть якийсь час працювати з мінімальною рентабельністю, аби не розгубити і без того небагатих покупців. Але на якомусь етапі відбудеться ціновий “вибух”.

клубок проблем

Безумовно, постраждають і самі підприємства. Як зазначає Олексій Кущ, індекс цін виробників за 12 місяців перевищив 35%, в той час як споживчих – тільки 14%. При нормально працюючій економіці обидва індекси повинні рости однаково. А в ідеалі – коли споживчі ціни випереджають ціни від виробників на 1-1,5%. Тоді у останніх є стимул нарощувати виробництво.

“А ми бачимо, що промислова інфляція перевищує споживчу майже втричі. Це означає, що собівартість виробництва продукції збільшується в середньому втричі швидше, ніж ціна її реалізації. Це ненормально” – зазначив Кущ.

Як говорить фінансист, причина незбалансованого зростання цін в промисловому і споживчому сегментах в жорсткій монетарній політиці НБУ, який таргетує тільки споживчу інфляцію, а на промислову впливає обмежено, в тому числі, через високу частку тіньового ринку. Плюс, промислова інфляція зростає за рахунок адміністративного регулювання цін державою.

“Промислову інфляцію ніхто не контролює, собівартість продукції зростає рекордними темпами. При цьому бізнес змушують підвищувати ще і мінімальну зарплату. І паралельно з цим проводиться найжорстокіша монетарна політика, яка повністю” висушує “весь споживчий ринок. Зарплати і пенсії не ростуть, грошей у людей все менше, отже, попит на товари падає. Які підприємства можуть вижити в подібній ситуації? Це загрожує знищенням промисловості “, – резюмував Олексій Кущ.