Невловимий Джо – 2016. Плівки Онищенка
Коли мене змушують перейматися «плівками Онищенка», мене охоплює мрійлива ностальгія.
Якось у пізньому 2004-му році (Ющенко-Янукович) Віктор Михайлович Пінчук не балотувався у президенти. Але знайшлися дотепні люди, які зробили сайт «Віктор Пінчук – наш президент!»
Вони друкували там матеріали на кшталт «От самі подумайте, якщо наступним президентом України стане НЕ Віктор Михайлович Пінчук, кому це буде руку?!», а я їх радісно читав.
Але згадалося це ось чому. Мабуть, тоді на всіх олігархів спустили рознарядку, щоб вони зі своїх грошей найняли політтехнологів допомагати Януковичу.
Мабуть, знову ж таки, за гроші Пінчука (бо друкувалися виключно у газеті «Факты и комментарии») політтехнологи створили кишенькову організацію «Врачи Украины за будущее» (або за все хороше, або проти всього поганого, не пам’ятаю точно). Зрозуміло, що нікому до тієї організації не було діла.
Політтехнологам це було дуже прикро, тому вони час від часу друкували у “Фактах и комментариях” замітки: «От ви тут ходите всі туди-сюди, ні хріна не розумієте, робите хтозна що, а тим часом громадська організація «Врачи Украины…» заявила…».
Приблизно те ж саме зараз відбувається і з «плівками Онищенка».
Ходять всі туди-сюди, нічого, значить, не розуміють. Послухав я 40 хвилин розмови двох депутатів з однієї комерційної фракції – Довгого та Онищенка. Найбільш змістовні фрази, які я звідти виніс, були такі: «У тебя живот торчит», а також «А за шо они меня так? Я шо, съел что-то не то?».
Це можна було почути і за 5 хвилин під кабінетом будь-якого дієтолога.
Висновок: олд-скульний Віктор Михайлович Пінчук цільову аудиторію хоч за людей тримав.
Джерело: