Loading...

Навпроти дзвіниці Києво-Печерської лаври планують звести висотку

Фірма-забудовник з орбіти найвищого керівництва держави

Навпроти дзвіниці Києво-Печерської лаври планують звести висотний житловий комплекс. Журналісти програми «Схеми» розшукали відповідний проект потенційної забудови. Йдеться про територію колишньої взуттєвої фабрики «Київ».

Ця ідея вже погоджена на рівні профільного департаменту столичної адміністрації. І це, попри безпосередню близькість до лаври – об’єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Дозвіл зводити такий житловий комплекс із видом на дзвіницю – це вигода для тих, хто володіє чи користується територією фабрики. І з’ясувалося, що ця територія перебуває в оренді фірми з орбіти найвищого керівництва держави. А проект забудови розроблявся на замовлення фонду, створеного народними депутатами з президентської фракції.

Останні два роки у Києві загострилися баталії довкола ухвалення детальних планів територій (ДПТ) – документів, які уточнюють і деталізують генеральний план столиці. Наприклад, як має виглядати мікрорайон, де і як мають розташовуватися будинки, зелені насадження.

Конфлікти виникають переважно через те, що часто детальні плани не відповідають генеральному, і дають шанс забудовникам перетворити зелені зони, передбачені генпланом, на територію забудови. Тим паче, що ДПТ переважно розробляє не Департамент містобудування і архітектури КМДА, а приватні компанії, яким ці роботи місто замовляє – розповідає громадський активіст Володимир Тищенко.

«Чим небезпечні детальні плани території – так це тим, що вони не враховують жодної соціальної інфраструктури. Там не враховуються ні школи, ні дитячі садки. Там просто забудовники переймаються, щоб звести більше багатоповерхівок», – вважає активіст.

Через таку ситуацію занепокоєні і в Міністерстві культури. Там не завжди отримують інформацію про те, що прописали у детальному плані і як це вплине на об’єкти культурної спадщини.

«Детальний план території повинен деталізувати тільки те, що є в генеральному плані і в історико-архітектурному будівельному плані. На жаль, містобудівна документація розробляється окремо, відірвано від пам’яткоохоронного законодавства. Люди, які здійснюють діяльність у цій сфері, говорять, що погоджень із Мінкультури вимагати не можна, бо це суперечить вимогам чинного законодавства», – розповідає заступниця міністра культури України Тамара Мазур.

Буферна зона

«Схеми» вирішили перевірити, наскільки небезпечна така ситуація. І проаналізувати один із найпоказовіших детальних планів Києва, що охоплює більшу частину захисної зони Києво-Печерської лаври, складової частини об’єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО «Київ: собор Святої Софії з прилеглими монастирськими будівлями, Києво-Печерська лавра».

Чи не суперечить детальний план території генеральному плану та вимогам ЮНЕСКО?

Аби його отримати, журналісти звернулися до сектору з розгляду об’єктів містобудування та архітектури Київської міської державної адміністрації. Ось так виглядає проект детального плану території, що найближче прилягає до території Києво-Печерської лаври – в межах вулиць Мазепи, Лаврської, Панфіловців, Реута, Лейпцизької:

Проект детального плану, що охоплює більшу частину захисної зони Києво-Печерської лаври

Проектний план для території площею понад 77 гектарів переважно не передбачає суттєвих змін, окрім однієї, але важливої.

Просто навпроти дзвіниці Києво-Печерської лаври територію колишньої взуттєвої фабрики «Київ» пропонується віддати для будівництва житлового комплексу. Хоча за чинним генпланом до 2020 року тут – територія промисловості.

За генпланом Києва, територія взуттєвої фабрики – територія промисловості

Площа нової забудови 8,7 гектара, загальна площа будівель – 115 035 квадратних метрів, поверховість – 8-11 поверхів, а це майже на рівні з дзвіницею.

План проекту забудови на території колишньої взуттєвої фабрики «Київ» біля Києво-Печерської лаври

Проект детального плану території ще не затверджений рішенням міської ради. Однак, як зазначається у протоколі засідання містобудівної ради, у Департаменті архітектури уже підтримали ідею «функціонального перетворення території колишніх промислових підприємств та розміщення на них житлово-громадської забудови». Йдеться про територію колишньої взуттєвої фабрики «Київ».

При цьому моніторингова місія ЮНЕСКО неодноразово звертала увагу на неприпустимість висотної забудови цієї території та вітала припинення подібних ініціатив.

Андрій Миргородський – архітектор, і саме його компанія «Проектні системи ЛТД» розробляла детальний план із висотною забудовою навпроти лаври. Протягом тижня Миргородський не знайшов часу для зустрічі зі «Схемами».

Компанія Миргородського вже не вперше займається проектними роботами в історичному Печерську. Співпраця з культурно-мистецьким комплексом «Мистецький Арсенал» завершилася судами через недостатній рівень виконання робіт – розповідає генеральний директор комплексу Олеся Островська-Люта.

«Відбувався судовий розгляд між «Мистецьким Арсеналом» і «Проектними системами ЛТД» з приводу документації будівельної, розробленої на замовлення «Укрндіпроектреставрація», які «Мистецький Арсенал» вважав неприйнятними. «Мистецький Арсенал» виграв суди», – згадує вона.

У який спосіб міська влада – Департамент містобудування та архітектури – обрав саме «Проектні системи ЛТД» як розробника ДПТ, у відповіді на запит «Схемам» так і не пояснили. Там лише зазначили, що залучати небюджетні кошти для такої роботи дозволено. Так само, як і приватні компанії.

Можливість висотної забудови території колишньої взуттєвої фабрики – це, перш за все, вигода для її власника чи користувача. Адже вартість квадратного метра житла із видом на дзвіницю може сягнути значних сум.

Кому ж вигідне це будівництво?

У 2014 році територія взуттєвої фабрики перетворилася на один із майданчиків політичного життя. Цю промзону почали відвідувати народні депутати із президентської партії. Тут працював виборчий штаб «Блоку Петра Порошенка». Тут відбуваються з’їзди його політсили.

На території колишньої фабрики розташований і офіс «Міжнародного інвестиційного банку», найбільшою часткою якого володіє Петро Порошенко. А також офіс фірми «Енергетичний стандарт (Україна)» російського бізнесмена Костянтина Григоришина – колишнього бізнес-партнера Петра Порошенка.

Формально територія колишньої взуттєвої фабрики «Київ» – у комунальній власності. Але до 2027 року її орендує ТОВ «Підприємство «Київ». Інтернет-видання «Наші гроші», проаналізувавши структуру власності цієї фірми, виявило в ній компанії, пов’язані з уже згаданим колишнім бізнес-партнером Петра Порошенка Костянтином Григоришиним, співкерівником виборчого штабу БПП Давидом Жванією та ще одним давнім бізнес-компаньйоном Порошенка Олегом Гладковським.

Очевидно, детальний план території, який перетворить землі промисловості на територію висотної забудови, вигідний саме «Підприємству «Київ», яке до 2027 року встигне звести елітний комплекс і непогано заробити на продажу житла. І здогадки про те, що саме оточення президента домагається можливості забудувати територію фабрики, частково підтвердилися і документально.

Справа у тому, що інвестором розробки детального плану території є благодійний фонд «Збереження національної архітектурної спадщини». Це засвідчує договір, укладений між Департаментом архітектури Києва, «Проектними системами ЛТД» та благодійним фондом. Його засновниками є екс-керівник Державного управління справами, а тепер заступник голови фракції партії «Блок Петра Порошенка» Сергій Березенко і його однопартієць Олександр Бригинець. Саме фонд оплачує розробку детального плану території та надає всі вихідні дані компанії Андрія Миргородського.

Хоча ще чотири роки тому Олександр Бригинець боровся проти втілення іншого проекту того ж архітектора Миргородського – реконструкції Гостинного двору.

Тепер фонд, заснований Олександром Бригинцем і Сергієм Березенком, платить тому ж Андрію Миргородському за куди відповідальнішу роботу – розробку детального плану території значної частини буферної зони Києво-Печерської лаври і Софії Київської. Утім, Олександр Бригинець каже, що не знав, на що витрачаються гроші його фонду.

«Я категорично проти будь-якої забудови центральної частини міста.Я як засновник фонду, коли ми його засновували, він повинен був займатися Маріїнським палацом. Після того, як фонд був заснований, я пробув депутатом на той момент 2 місяці, мої повноваження закінчилися, я поїхав у зону АТО і я не займався тим, що було пов’язано із фондом…» – зазначив Олександр Бригинець.

Інший співзасновник фонду – заступник голови фракції партії «Блок Петра Порошенка» Сергій Березенко не дав відповіді на запитання, який інтерес він має у будівництві навпроти Лаври.

За правилами режиму використання територій зон пам’яток всесвітньої спадщини, ЮНЕСКО необхідно інформувати про всі архітектурні перетворення, заплановані в буферній зоні. «Схеми» звернулися до ЮНЕСКО з запитом – чи інформували Центр всесвітньої спадщини про погодження містобудівною радою будівництва навпроти Лаври і додали графічні матеріали ДПТ. Цю інформацію в організації сприйняли як нову.

«Коли Секретаріат отримує інформацію (…) з іншого джерела, окрім держави-учасниці, він буде, наскільки це можливо, перевіряти джерело і зміст інформації, проконсультувавшись із зацікавленою державою-учасницею і запросить її коментарі. Відповідно до процедури, ми звіримо з українською стороною, державою-учасницею, проект, наведений у вашому листі», – зазначила у відповідь на запит Моня Аджіваноу із відділу публічної інформації ЮНЕСКО.

Українська сторона звітуватиме про стан об’єктів всесвітньої культурної спадщини на сесії ЮНЕСКО 1 лютого цього року.

Loading...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *