Loading...

Кожен українець винен 47 тисяч гривень: що робити з держборгом

Коли говорять про Державний бюджет України, зазвичай на перший план виходять цифри доходів від збору податків і витрат з тих чи інших статей. Про державний борг України якщо і заходить мова, то називається в кращому випадку річна сума виплат – як одна зі статей бюджетних витрат.

21 листопада в Києві відбулася конференція “Управління державним боргом в Україні: виклики, загрози та шляхи їх подолання”, на якій – мабуть, вперше за останні роки – була дана експертна оцінка загальної ситуації із зовнішнім боргом України. Сайт “Сегодня” вирішив дізнатися, як йдуть справи в цій сфері.

За даними Міністерства фінансів України, станом на жовтень 2017 року загальна сума державного і гарантованого державою боргу України становить 77 млрд доларів, або більше 2 трильйонів гривень. При тому, що розмір річного бюджету України в поточному році, за прогнозами, складе 770 млрд грн. Тобто сума боргів перевищує річний бюджет України вже втричі.

У перерахунку на одного громадянина України виходить, що кожен з громадян, включаючи немовлят і пенсіонерів, повинен міжнародним фінансовим організаціям по 47 тис. Грн, або понад 1 800 доларів.

Найбільшим кредитором України є Міжнародний валютний фонд (МВФ). Його частка становить близько 20% в структурі державного боргу України.

Платежі з погашення державного боргу і по виплаті відсотків в 2018 році “з’їдять” майже 306 млрд гривень, т. Е. Третину всього державного бюджету. У тому числі понад 193 млрд – за внутрішнім боргом та 112 млрд – за зовнішнім.

Втім, до світових рекордів України ще далеко. Як це не дивно прозвучить, в ТОП-5 світових боржників входять такі успішні країни, як США (держборг 20 трильйонів доларів – це третина сукупного світового боргу!), Японія (11,8 трлн дол), Китай (4,9 трлн дол) , Італія (2,4 трлн доларів) і Франція (2,4 трлн доларів). У порівнянні з такими сумами український борг в 77 млрд доларів – просто смішний. І, тим не менш, Україна на сьогоднішній день входить до трійки найбільш ризикових країн щодо можливого дефолту – разом з Венесуелою і Грецією. Чому?

“Дуже важливий показник – співвідношення розміру боргу і ВВП. І за цим показником Україна давно переступила критичну позначку. Наші 77 млрд доларів боргу – це близько 84% ВВП. А згідно з методологією МВФ і Бюджетного кодексу України, критична межа знаходиться на рівні 60%” , – розповідає Віталій Ломакович – член Ради НБУ в 2014-2015 роках і засновник Експертно-аналітичного центру “Оптима”.

Також, за словами Ломакович, вимірюють і такий показник, як відношення державного та гарантованого боргу до доходів бюджету. За методологією МВФ, цей показник не повинен перевищувати 200%. В Україні він перевищує 300%.

“Якщо розглядати ТОП-5 боржників за показником відношення держборгу до ВВП, то на першому місці знаходиться Японія, у якій теж колосальна цифра – 239%. Але у Японії тільки 10% боргу номіновано в іноземній валюті. А в України – 70%. І це теж серйозний критерій ризику. Україна посідає перше місце в світі по відношенню боргу в іноземній валюті до ВВП – 126%. Тому багато аналітичних сайти розміщують Україну на перших рядках по ризикованості “, – розповідає доктор економічних наук, директор Експертно-аналітичного центру” Оптима “Тать яна Унковська.

За словами експерта, дуже важливим показником є ​​котирування CDS, “кредитно-дефолтні свопи”.

“Це такий вид страхування від дефолту. Але власники CDS основний прибуток отримують саме тоді, коли країна оголошує дефолт. По котируваннях CDS судять про ризик дефолту в країні. А в CDS України зараз вкладаються колосальні кошти. І попит на них виріс”, – говорить Унковська.

Щоб уникнути критичної ситуації, на переконання експертів, Україні терміново потрібно міняти підходи і до аналізу боргу, і до управління боргом. Так, зокрема, планується підготувати звернення до уряду України з пропозиціями щодо створення Стратегії управління державним боргом України.

Говорячи про можливі шляхи виходу з ситуації, що склалася, доктор економічних наук, колишній радник президента РФ, а нині головний науковий співробітник Інституту Кантона Андрій Ілларіонов рекомендував Україні перейти до політики скорочення витрат бюджету і … знижувати податки. Свою рекомендацію він підтвердив дослідженням Інституту Кантона, згідно з яким всі успішні приклади “економічного дива” починалися саме з цих кроків.

“Якщо ми хочемо домогтися того, що в економічній журналістиці називається “економічним дивом “, тобто подвоєння ВВП на душу населення за 10 років, потрібно скорочувати державні витрати в процентному відношенні до ВВП”, – говорить Андрій Ілларіонов.

Як приклад він навів “економічне диво” Китаю:

“Китай ще недавно мав статус слаборозвиненою країни. Зараз вже так не скажеш. Тому що китайці зробили те, що я називаю” великим маневром “. У 1979 році соціалістичний, можна сказати комуністичний Китай мав державні витрати на рівні 36% ВВП. До 1995 року вони скоротили ці витрати до 13% ВВП. 15 років постійного скорочення витрат, і результат – фантастичний економічний бум в Китаї. і яку б групу країн ми не взяли – високорозвинені, середньорозвинених, слаборозвинені – картина одна і та ж “.

Паралельно, на думку Ілларіонова, необхідно знижувати податкове навантаження.

“Для того, щоб забезпечити високі темпи економічного зростання, потрібно скоротити податки. Вони є зараз заборонними для економічного зростання”, – говорить він.

Ще один з “рецептів” скорочення зайвих запозичень, на думку експертів, – використання “боргових” грошей виключно на ефективні цілі, зазначає Ерік Найман, керуючий партнер Capital Times, відомий автор книг з інвестицій та фінансових ринків.

Loading...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *