Loading...

Компанія-монополіст домагається наступного підвищення цін на електроенергію, — Андрій Герус

Дмитро Тузов: Почнімо зі сходу країни. Яка ситуація складається із постачанням тепла і електрики напередодні зимового сезону?

Андрій Герус: Я думаю, що зимовий сезон пройде спокійно, і ніяких катаклізмів не повинно бути, принаймні, на рівні споживачів ніяких неприємностей не буде. Все буде спокійно.

Що стосується підготовки на загальнонаціональному рівні, то нас завжди цікавлять запаси газу і вугілля. З приводу газу в нас немає особливих хвилювань, він йде з європейського напрямку, там все стабільно, і постачання гарантовані.

Окреме питання – це вугілля. І в цьому році виникла специфічна ситуація, коли в нас вугілля на складах на 35% менше, ніж на відповідну дату минулого року. І виникає питання – чому ж так? Готувалися до зими ще з весни. Тому що тоді вже було завдання, що має буде переобладнання антрацитових станцій на вугілля марки Г, і так далі.

З іншого боку, в нас ще з квітня минулого року діє формула Роттердам+, а вугілля на складах на 35% менше.

Моя відповідь на це буде прямолінійна. Я думаю, що це тому, що в нас на ринку є монополія, і ця монополія спеціально тримає низькі склади, щоб добитися нового підвищення ціни на електроенергію. Тому що станом на вересень в нас вугілля видобуває одна компанія, ця ж сама компанія на 75% володіє тепловою генерацією – це та генерація, яка спалює вугілля і добуває електроенергію. Та ж компанія в нас на 100% контролює експорт електроенергії. І ця ж компанія на понад 50% контролює імпорт вугілля. Це ДТЕК Ріната Ахметова. Тому , фактично, більшість цього вугілля зав’язано на одну цю компанію. Вона може тримати склади вищими, може тримати нижчими.

А інша компанія «Донбас-Енерго» завезла вугілля вдвічі більше, ніж рік тому. В той час, як в компанії ДТЕК склади на 40% нижчі, ніж в минулому році. Хоча з фінансами в них все прекрасно – багато мільярдів гривень на рахунках. Проте, незважаючи на те, що їх тариф виріс на 100%, вони співають ту саму пісню, що тариф не покриває закупівлю вугілля, подивіться – склади в нас пусті, знову треба піднімати тариф.

Дмитро Тузов: Йдеться про тариф на електроенергію?

Андрій Герус: Йдеться про тариф, по якому працює і віддає електроенергію теплова генерація, і відповідно цей тариф теплової генерації потім лягає в оптову ціну електричної енергії, яку оплачують всі споживачі.

Дмитро Тузов: Мені доводилося чути від іноземців, зокрема від голландців, що в нас ціни на електроенергію вищі, ніж в країнах Європейського Союзу.

Андрій Герус: Дійсно, це правда. В нас є два тарифи: тариф для населення і тариф для промисловості. Тариф для населення в нас нижчий, аніж в Європі, та він і не повинен бути таким, як в Європі. А тариф для промисловості в нас вищий, ніж наприклад, в північній Європі – в Швеції чи Норвегії. Тарифи для промисловості в нас рази в півтори вищий, ніж в Росії, а Росія – наш конкурент на експортних ринках, і десь і два рази вищий, ніж в Казахстані. А металурги Казахстану також є нашими конкурентами на експортних ринках. Отже, в нас оптова ціна електричної енергії і тариф для промисловості не є низькими, вони мали б бути нижчими, якщо говорити про справедливе тарифоутворення.

Дмитро Тузов: Ви прогнозуєте, що може статися підвищення тарифів для населення?

Андрій Герус: Я думаю, що цього не станеться з політичних причин, тому що побояться це робити. Я не стверджую, що тарифи для когось будуть підняті, я стверджую, що є компанія, яка добивається зростання тарифу на електричну енергію, зростання тарифу ТЕЦ, добивається зростання оптової ціни електричної енергії. Коли оптова ціна вища, за неї платять більше, і вони будуть мати можливість отримувати більше. Це тиск, і я думаю, він що він пов’язаний із шантажем. Адже, якщо подивитися на склади, то такого в Україні ніколи не було – в нас на середину жовтня 1,1 мільйона вугілля на складах. Для розуміння, рік тому було 1,5 мільйони, а два роки тому – 2 мільйони тон. Хоча в цьому році ми вже розуміємо, де його можна купувати. На 80% в нас українське вугілля – марка Г, а антрацит на ⅔ їде з Росії, і десь ⅓ поставляється морем з Південно-Африканської республіки і США.

Loading...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *