Loading...

Хто й чому блокує зміну ЦВК

На початку червня минає три роки з часу закінчення терміну повноважень у 13 із 15 членів ЦВК.

Під час президентських виборів Верховна Рада пішла на вимушений крок, змінивши закон про ЦВК. Ці зміни передбачали, що повноваження члена Центрвиборчкому припиняються не після завершення 7-річного терміну, а після призначення нового складу ЦВК.

 З одного боку, такими змінами Рада відвернула одну із загроз для виборів. З іншого – дозволила членам ЦВК перебувати на своїх посадах фактично безстроково.

І навіть якщо склад Центрвиборчкому залишатиметься незмінним впродовж років чи навіть десятиліть – формально це не порушуватиме норми законодавства.

Чому не можна затягувати зі зміною ЦВК

Окрім звинувачень в “одіозності” чинного голови ЦВК Михайла Охендовського, на чому акцентують політики, в експертного середовища є більш серйозні зауваження.

І йдеться не про “старі гріхи” – а про серйозні порушення законодавства на місцевих виборах-2015.

Так, найбільшим скандалом на місцевих виборах стало рішення ЦВК не проводити другий тур виборів міського голови Павлограда, що, по суті, змінювало виборчу систему. За оцінкою КВУ, таке рішення “грубо порушує виборчі права громадян і суперечить нормам закону “Про місцеві вибори”.

Позиція президента теж була однозначною. У своїй оцінці дій ЦВК він заявив, що “повністю підтримує позицію Комітету виборців”. А міністр внутрішніх справ Аваков повідомив про “внесення справи до Єдиного реєстру досудових рішень і початок відповідної перевірки”.

Цей скандал – не лише питання репутації ЦВК. Міжнародні організації, які спостерігали в Україні, вказали на нього, як на одну із головних проблем на виборах.

Відтак серйозний репутаційний удар отримала держава.

Тому після “павлоградської справи” будь-яке затягування із ротацією членів ЦВК – це підрив довіри як до виборів, так і до результатів волевиявлення. Тому окремі заяви представників коаліції про те, що “до виборів ще далеко” і “нічого не станеться, якщо ЦВК замінимо пізніше” – не витримують критики.

Нагадаю, що відповідно до трирічного плану дій уряду у 2017 році відсоток об’єднаних громад може зрости до 50%, а у 2018 – до 70%. Відтак, і цей, і наступний роки пройдуть під знаком перших виборів в об’єднаних громадах.

Гарантований провал

Причини затягування, здавалося б, технічного рішення про призначення членів ЦВК складно пояснити виключно складними політичними інтригами чи боротьбою за впливи.

Причина – банальне нерозуміння важливості питання ротації Центрвиборчкому. Адже усі парламентські фракції визначалися із своїми кандидатурами ще більше року назад(!). Далі – піврічний період розгляду кандидатур на Банковій.

Після внесення подання президентом пройшло вже понад 11 місяців, як питання “підвисло” в парламенті.

Однак, навіть якби питання ЦВК і з’явилося у сесійній залі – провал голосування гарантований.

Головна причина – відсутність у президентському поданні кандидатур Радикальної партії Ляшка, “Батьківщини” і Опозиційного блоку. Щодо двох останніх, президент аргументував свою позицію тим, що не хоче бачити у новому складі ЦВК жодного зі старих членів.

Без досягнення широкого компромісу і врахування інтересів усіх фракцій призначити нових членів ЦВК фактично неможливо. Це стосується не лише зареєстрованого проекту Постанови, але й оновленого подання.

Відповідно до закону про регламент ВРУ, голосування за кандидатуру кожного члена ЦВК проводиться окремо. Для отримання 13 результативних голосувань необхідно врахувати пропозиції усіх парламентських фракцій, а також визначити кандидатури, фаховий рівень яких дозволить отримати підтримку парламенту.

Втім, не виключено, що парламент може і “забути” про існування норм Регламенту. Але, на практиці, це означатиме підрив довіри до нового складу ЦВК.

Як вийти з глухого кута

Повне перевантаження процесу ротації членів ЦВК – єдино прийнятне рішення. І питання не лише у бракові голосів, але й у необхідності перегляду проекту постанови, внесеною президентом – внесено 11 кандидатур, а зараз завершився термін повноважень вже 13 членів Центрвиборчкому.

Тому алгоритм дій може бути таким.

1. Невідкладне подання парламентськими фракціями кандидатур до складу ЦВК. При цьому важливо керуватися не лише принципом “партійної відданості кандидатів”, але й максимально врахувати пропозиції експертного середовища, що забезпечить фаховість і незаангажованість майбутнього складу ЦВК.

2. Відмова від принципу “жодного кандидата із старого складу ЦВК”. Це дозволить відкрити шлях до обрання чинним членам ЦВК Андрію Магері і Жанні Усенко-Чорній, кандидатури яких підтримує експертне середовище.

3. Забезпечення представництва усіх фракцій парламенту.

4. Подання президентом 13 проектів постанов, що дозволить оновити склад ЦВК із дотриманням норм закону про Регламент.

Важливо розпочати і завершити процес ротації членів ЦВК вже до завершення цієї сесії ВР. Це дасть можливість не лише дати відповідь на запит суспільства, але й активно розпочати процес реформи самої ЦВК.

До прикладу – розширити її повноваження і покласти відповідальність за організацію виборів в системі вищої школи. Адже масштаби корупційних скандалів на виборах ректорів вишів часто є не меншими, ніж на сумнозвісній мажоритарці.

Крім цього, оновлена ЦВК має активно долучитися до розробки виборчої реформи.

Втім, останню з кожним днем все більше експертів та політиків називають безнадійною…

Олексій Кошель, голова КВУ, спеціально для УП

Loading...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *