Голову НАБУ врятували від звільнення лише міжнародні партнери

Якби не тиск з боку ЄС і США, голову Національного антикорупційного бюро вже могли б звільнити.

Про це йдеться у матеріалі Максима Камєнєва та Дмитра Реплянчука “Порятунок рядового Ситника“.

Доля голови Національного антикорупційного бюро Артема Ситника — одне з ключових питань, які цього тижня вирішувалися у Верховній Раді України. Генеральний прокурор Юрій Луценко й голова СБУ Василь Грицак, з якими в Ситника нині відкритий конфлікт, розповідали народним депутатам про те, що голова НАБУ зловживає владою, нехтує законодавством, а саме Бюро «має незрозумілий статус».

Через цю війну та спробу приручити НАБУ українці можуть втратити безвіз із ЄС

Голови фракцій коаліції БПП і «Народного фронту» Артур Герасимов та Максим Бурбак зареєстрували законопроект «щодо забезпечення парламентського контролю», яким пропонували дозволити Раді звільняти з посад очільників антикорупційних органів, зокрема і НАБУ, за спрощеною процедурою. Документ парламентарі планували ухвалити сьогодні. Та цього не сталося.

Ініціатива депутатів спричинила різку критику з боку Європейського союзу, Державного департаменту США та Міжнародного валютного фонду. Вони попередили українську владу: ухвалення закону матиме негативні наслідки. За ніч законопроект зняли з розгляду в Раді, а Герасимов і Бурбак тепер наполягають, що вони лише запропонували парламенту дискусію щодо статусу антикорупційних органів.

Яким чином європейці та американці змусили керівництво України відмовитися від плану змінити закон про антикорупційні органи та перемикнутися на ідею створення антикорупційного суду?

Двоє співрозмовників Громадського в керівництві парламенту та уряду стверджують: Артур Герасимов і Максим Бурбак, які спочатку ініціювали виклик до парламенту силовиків, а потім зареєстрували законопроект «про парламентський контроль», виступали лише провідниками волі вищого керівництва держави. За словами співрозмовників Громадського, цей сценарій народився на засіданні так званої «Стратегічної ради», що відбулася цими вихідними в Адміністрації президента.

На нараді, окрім Петра Порошенка, були присутні лідери «Народного фронту» Олександр Турчинов, Арсеній Яценюк, Арсен Аваков та Андрій Парубій, а також Юрій Луценко, голова АП Ігор Райнін і прем’єр Володимир Гройсман. Президент запропонував законодавчо врегулювати діяльність антикорупційних органів. Яценюк, Аваков, Луценко та Райнін таку ідею підтримали, решта учасників не заперечували. Проти виступив лише Андрій Парубій, який застеріг присутніх, що такий крок може не сподобатися США.

Зрештою вирішили, що зміни до законів про антикорупційні органи зареєструють у співавторстві лідери фракцій БПП та НФ, щоб розділити політичну відповідальність.

Однак гучні заяви Луценка на адресу НАБУ, а згодом і реєстрація законопроекту викликала бурхливу реакцію міжнародних партнерів України. МВФ офіційно попередив керівництво України: якщо вони хочуть продовжити співробітництво з Фондом, то повинні негайно «зупинити атаку на НАБУ та створити антикорупційний суд».

Водночас Державний департамент США повідомив — у Вашингтоні такі дії вважають «частиною зусиль щодо підриву незалежних антикорупційних інституцій, які допомогли створювати США та інші країни. Вони підривають довіру громадськості і підривають міжнародну підтримку України»

Трохи раніше схожу заяву розповсюдив і Європейський союз.

після різких заяв міжнародних партнерів учора о 23-й Арсеній Яценюк зустрівся з послом США в Україні Марі Йованович.

«На цій зустрічі були Яценюк, Парубій і Аваков. Після півторагодинної дискусії Яценюк запропонував не включати до порядку денного цей закон», — розповідає співрозмовник Громадського в «Народному фронті».

Після зустрічі з Йованович Яценюк та Аваков синхронно опублікували дописи у Twitter де повідомили, що підтримують ідею створення в Україні Атикорупційного суду.

Натомість співрозмовники Громадського у команді президента стверджують: уже після зустрічі лідерів НФ з послом США їх до себе викликав Петро Порошенко. Нарада тривала до 3-ї години ранку й за її підсумками законопроект «про парламентський контроль» вирішили з парламенту відкликати.

О 9-й ранку президент приїхав до парламенту й зустрівся з фракцією БПП. У цей час на його сторінці у Facebook з’явився допис із закликом до депутатів нарешті внести до парламенту проект закону про антикорупційний суд. Про долю законопроекту щодо антикорупційних органів він не згадав.

Тож наразі розгляд у парламенті закону «про парламентський контроль» відкладається. Проте історія попередніх законів, проти яких виступали громадські активісти, та які не підтримували міжнародні організації, як-от про обов’язковість декларування доходів членами громадських організацій» засвідчили — просто так від подібних спроб влада не відмовляється і згодом може спробувати знову «протягнути» їх через парламент.