Loading...

Головна вимога протестуючих

Ключова необхідна зміна – відкриті партійні списки

Найважливіша вимога з усіх, які висувають сьогодні – це закон про вибори.

Недоторканність важлива, але це більше популістична тема. Та й при нормальному законі про вибори велике число корупціонерів втратять свою недоторканність уже через 2 роки. Антикорупційний суд важливий – але так вже вийшло, що Суд вимагає МВФ, а він більш ефективний, ніж вулиця. І якщо у МВФ не вийде, то у вулиці і поготів. Тим більше, що здебільшого населенню ця тема незрозуміла.

А ось закон про вибори – це ключове. Як ми побачили, неможливо проводити реформи без парламенту. І якість парламенту визначає і якість реформ. Це ключове.

Так вже вийшло, що з цим парламентом вже все ясно. При цьому, він на порядок краще ніж попередній. Але все одно явно гірше, ніж необхідно для швидких і якісних реформ. І дуже багато залежить від наступного парламенту. А його якість залежить і від закону про вибори.

Є одна маніпуляція – до виборів занадто далеко, навіщо піднімати закон про вибори? Це логічна пастка. І вона в корені невірно ставить питання. Закон про вибори не можна приймати під вибори. Це просто протипоказано. Не можна змінювати правила під час гри. Важко собі уявити, щоб на футбольному матчі, поки команди стоять в тунелі і збираються виходити на поле, змінюються правила гри. І футболісти не знають, буде сьогодні офсайд порушенням правил чи ні. Закон про вибори треба було приймати відразу після виборів. Навіть зараз вже, швидше за все, пізно. Але його точно не можна приймати перед виборами. Це – погана українська традиція. Більше того, коли до виборів залишається 4 роки, можна собі уявити, як за скасування мажоритарки проголосують депутати мажоритарники. Горизонт планування в Україні також традиційно не досягає 4-х років. А ось коли до виборів залишається зовсім нічого, змусити депутатів проголосувати такі зміни вже набагато складніше.

Ключова зміна, яка необхідна, це чисто партійні списки. Наскільки вони будуть відкритими, це вже друге питання. Тим більше, навіть зараз, виборці при належному рівні інтересу, завжди можуть дізнатися, хто ж в списках політичних партій. І партії несуть відповідальність за тих, «кого приручили». Включення корупціонерів в список – це ризик. Ризик втратити 1-2% голосів, яких потім може не вистачити. І велика частина цих людей їдуть в регіони, в мажоритарні округи, де просто купують собі мандати. Ні для кого не секрет, що давно збудовані такі технології. І якщо в Києві це може не пройти, то в Кіровограді або Чернігові йде на ура. І ми отримуємо половину парламенту, який представлений людьми, для яких реформи взагалі не мають значення. Половина парламенту. Після цього навіть думати про «рішучі реформи» не можна. Знову отримуємо болото. Не кажучи вже про те, що друга половина заповниться частково популістами. У підсумку, знову викинуті 4 роки.

Поганий закон про вибори – це мінус 4 роки для країни. Для країни, яка вже втратила 25 років. Для країни, яка не може собі дозволити повзти вперед, а повинна бігти. А не можна бігти з колодками на ногах з мажоритарних депутатів. Депутатів, які купують округи. А значить роблять інвестиції. А інвестиції прийнято відбивати. А реформами їх не відіб’єш. Принаймні не в мізках тих, хто їде в Кіровоград за скоринкою. Для таких людей не властиво мислення «зробити реформу і підняти капіталізацію країни в 10 разів, тим самим зробивши багатшими себе». Вони так не думають. Вже доведено. Хоча ілюзії були. І ми отримаємо знову половину парламенту з таких людей.

Якість партійних списків може бути різною. І люди можуть проголосувати за популістів. Але тут вже буде вина самих людей. І прозора гра за прозорими правилами. Коли люди вибирають партії, а партії несуть відповідальність. І відповідальні за це і люди. Мажоритарка – це тотальна безвідповідальність. Яка легко виробляє болото. Болото, в якому сидить наша країна.

Сергій Фурса

Loading...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *