Loading...

ФІРТАША ПІДОЗРЮЮТЬ У ВИКУПІ В РОСІЯН 29% АКЦІЙ “ІНТЕРА” ЗА КОШТИ НБУ І БАНКУ “НАДРА”

Шевченківський райсуд м. Києва роглядає позов вкладника банку «Надра» до цієї фінустанови, компанії Centragas Holding GMbH та Дмитра Фірташа про захист прав споживачів і стягнення грошових коштів.

Свій позов фізособа мотивувала тим, що згідно з Законом “Про банки і банківську діяльність”, банк відповідає за своїми зобов’язаннями всім своїм майном, а на власників істотної участі та керівників банку за рішенням суду може бути покладена відповідальність за зобов’язаннями банку в разі віднесення банку з вини власників і керівників до категорії неплатоспроможних.

09 червня суд відмовився задовольнити клопотання позивача про витребування доказів у низки держструктур, у т.ч. Генпрокуратури. Йшлося про витребування даних щодо перевірки ГПУ звернення групи нардепів про придбання Д. Фірташем через належні йому компанії у 2015 році 29% акцій ПрАТ “Телеканал Інтер” [слід розуміти, у російського «Первого канала»; структуру власності “Інтера” див. нижче, – ред.].

«Із відповіді першого заступника Генерального прокурора №04/2/6-3086-15 від 07.04.2015 року вбачається, що по зазначеному факту були внесені відомості в ЄРДР за фактом фінансування тероризму шляхом перерахування 100 млн дол як плати за придбання 29% акцій ПрАТ “Телеканал Інтер” за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 258-5 КК України.

Досудове розслідування за цим фактом здійснювалось слідчим відділом управління з розслідування корупційних злочинів, скоєних службовими особами, які займають особливо відповідальне становище Головного управління нагляду у кримінальному провадженні ГПУ. На даний час вказане кримінальне провадження розслідується СВ ГУ СБУ у м.Києві та Київській області», – констатується в ухвалі суду, де описується перелік запитуваних позивачем документів.

Згідно з судовою ухвалою, вкладника банку «Надра» цікавить, зокрема, наступне:

– через які компанії здійснено Д. Фірташем таке придбання?
– яку суму було сплачено та коли саме (день, місяць)?
– встановлено, яке походження цих грошей?
– через рахунки яких компаній та через які банки здійснювалась оплата?
– чи не є вказані 100 млн дол коштами, виведеними із ПАТ КБ «Надра» перед визнання його неплатоспроможним, і чи не використані на цю мету кошти, надані НБУ як рефінансування для підтримки ліквідності фінустанови?

«Ці відомості необхідні для підтвердження факту оплати 100 млн дол власником істотної участі ПАТ КБ «Надра» Д. Фірташем через належні йому компанії в період до введення тимчасової адміністрації у фінустанову, що свідчить про матеріальну спроможність мажоритарного власника у докапіталізації банку згідно вимог НБУ», – пояснював суду вкладник банку «Надра».

Він серед іншого звертав увагу на інформацію журналу «Forbes», що 89,97% акцій в статутному капіталі банку «Надра» могли бути заставлені Д. Фірташем для отримання кредиту в «Дельта Банку» на суму близько 200 млн дол. Вкладник в рамках витребування доказів по справі розраховував у т.ч. отримати від НБУ дані, які б підтвердили або спростували цю інформацію. Однак, як зазначалося, суд відмовив.

«Обсяг інформації, яка на думку представника позивача, є доказами і яку необхідно витребувати, є змістовним, проте, представником позивача належним чином не мотивована необхідність її витребування по кожному пункту, не зазначено, на підтвердження якої обставини необхідна вказана в заяві інформація.

Зважаючи на викладене, беручи до уваги те, що заява подана до початку розгляду справи по суті, суд самостійно не може, на даному етапі, надати оцінку необхідності витребування інформації по кожному з пунктів, суд вважає таке клопотання передчасним та вважає за можливе відмовити у задоволенні заяви», – констатується в ухвалі суду від 09.06.2017.

Контекст

Як писав Finbalance, за даними НБУ, на початок квітня борг збанкрутілого банку «Надра» по кредитам рефінансування становив 9,8 млрд грн.

Заступниця глави НБУ Катерина Рожкова нещодавно в інтерв’ю Finbalance розповіла, що ще в 2012-2013 рр. Нацбанк втратив поруку Дмитра Фірташа по боргам банку «Надра» по кредитам рефінансування (порука була надана в 2008-2009 рр, – Finbalance). За К. Рожкової, наразі складно сказати, чи добровільно тоді НБУ відмовився від поруки Д. Фірташа, чи це була халатність. «Він її (поруку) просто не подовжив», – констатувала В. Рожкова.

У грудні 2015 року міністр внутрішніх справ Арсен Аваков публічно заявляв, що Нацполіція розпочала провадження про неповернення кредиту рефінансування банком “Надра” у розмірі 5 млрд грн, отриманих під особисту гарантію Дмитра Фірташа. Так, за тодішніми словами А. Авакова, Д. Фірташ підозрювався в тому, що він організував отримання кредиту НБУ для рефінансування банку “Надра”, але не забезпечив використання цих коштів на стабілізацію ситуації, а навпаки – вивів їх на пов`язані з ним компанії.

“В рамках цього провадження МВС і Національна поліція домовилася з ФБР США, в рамках міжнародного правового доручення, щодо залучення експертів ФБР до роботи над матеріалами справи, оскільки низка сумнівних фінансових операцій проводилася з використанням банків США”, – повідомляв А. Аваков.

Як писав Finbalance, відповідно до ухвали Печерського райсуду м. Києва від 19.09.2016, Головне слідче управління Нацполіції здійснювало досудове розслідування у кримінальному провадженні №12015000000000627 від 02.12.2015 за фактом (цитата) “вчинення колишніми службовими особами, спільно з власниками та керівниками ПАТ «КБ «Надра» та іншими особами заволодіння державними коштами Національного банку України в особливо великому розмірі, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу”(«Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем»).

Як писав Finbalance, Генпрокуратура здійснювала досудове розслідування і по іншому кримінальному провадженні – №42015000000001200 – за фактом привласнення майна банку «Надра» шляхом зловживання службовим становищем. Як констатувалося в одній з «супровідних» ухвал суду, під час досудового розслідування встановлено, що протягом 2014 року службовими особами ПАТ «КБ «Надра» з Національного банку України отримано кредити для збереження ліквідності на загальну суму 3,3 млрд. грн.

«В подальшому, внаслідок навмисних дій з боку керівництва банку, з метою доведення банку до категорії неплатоспроможного тільки протягом першого кварталу 2015 року шляхом дроблення вкладів фізичних осіб та виведення коштів юридичних осіб було зменшено кредитний портфель банку на загальну суму більше 8 млрд. грн. та 1 млрд. доларів США.

За результатами такої діяльності банку 05.02.2015 на підставі постанови правління Національного банку України №83 ПАТ «КБ «Надра» було визнано неплатоспроможним. Постановою правління Національного банку України №356 від 04.06.2015 відкликано банківську ліцензію та прийнято рішення про ліквідацію ПАТ «КБ «Надра». Причина банкрутства – недокапіталізація банку відповідно до вимог стрес-тестування і не приведення діяльності у відповідність до чинного законодавства», – йшлося в судових матеріалах.

Як писав Finbalance у вересні 2015 року, Генпрокуратура відкрила кримінальне провадження щодо підозрілих операцій банку «Надра» на підставі публікації нашого видання від 07 червня 2015 року «НБУ не коментує виведення мільярдів гривень з банку «Надра» перед ліквідацією».

У судових матеріалах було посилання на дані, які наводило наше видання, що в І кварталі 2015 року обсяг гривневих кредитів юрособам у портфелі банку «Надра» зменшився на 6,86 млрд грн, а валютних позик – на 238,7 млн дол; обсяг валютних кредитів фізособам – на 836 млн дол, гривневих – на 1,33 млрд грн.

При цьому ми вказували, що обсяг валютних вкладів юросіб у банку «Надра» в І кварталі-2015 зменшився в 92 рази – з майже 167 млн дол до 1,8 млн дол (тобто впав на 165,2 млн дол), а портфель гривневих вкладів скоротився майже в 5 разів – з 2,76 млрд грн до 566 млн грн (тобто на 2,2 млрд грн). Водночас портфель гривневих вкладів фізосіб у банку «Надра» в І кварталі-2015 збільшився на 127 млн грн.

Які були причини такої динаміки кредитного й депозитного портфелю? Переуступка прав вимоги? Переведення активів і пасивів в інші банки? «Схлопування» вимог і зобов’язань банку? Статистичне «очищення» розміру кредитного портфелю за рахунок зменшення на обсяг резервів, які під відповідні позики мали б бути сформовані? Щось інше?…

У червні 2017 року заступник глави НБУ Катерина Рожкова, коментуючи для Finbalance різке скорочення активів і пасивів у банку «Надра» перед банкрутством, зауважила, що не готова чітко прокоментувати це питання, але не виключила, що мало місце «схлопування» активів і зобов’язань банку.

«Треба розслідувати справу та об’єктивно дивитися. Зараз не готова конкретно «Надру» коментувати. Можливо, активи були в заставі по зобов’язанням. Не знаю. Треба дивитися окремо кожний випадок. Але «Надра» був мертвий задовго до 2014 року», – зазначила К. Рожкова.

У будь-якому разі, слід врахувати, що у період проведення вказаних операцій главою Нацбанку була вже Валерія Гонтарева. І дуже дивно, щоб відповідні процеси в банку «Надра» відбувалися без її відома та без відома її підлеглих (у т.ч. куратора, який працював у банку «Надра»).

Симптоматично й те, що в кінці січня 2015 року – тобто перед самим визнанням банку «Надра» неплатоспроможним, Пенсійний фонд – на підставі висновків НБУ – підтвердив статус банку «Надра» як уповноваженого з виплат пенсій і грошових допомог на 2015 рік…

До речі, слідчих ГПУ цікавили відомості про причетність не лише топ-менеджерів банку «Надра», але й «пов`язаних з банком осіб, власників істотної участі, кінцевого бенефіціарного власника» (а ним був Д. Фіртага) до доведення банку «Надра» до неплатоспроможності. Також слідчі хотіли допитати «колишніх працівників Національного банку України, які готували та погоджували постанови правління по рефінансуванню ПАТ «КБ» Надра»» (теж цитата з ухвали суду).

У березні-квітні 2014 року Нацбанк ухвалив кілька рішень про надання «Надрі» рефінансування:

– 28 березня 2014 року НБУ – про видачу кредитів на збереження ліквідності на 610 млн грн. (під заставу майнових прав за кредитними договорами);
– 01 квітня – про надання відповідного фінансування ще на 190 млн грн.;
– 17 квітня – про надання стабкредитів на 2,5 млрд грн (під заставу корпоративних прав та майнових прав за кредитними договорами).

У зазначений період главою НБУ був Степан Кубів – нинішній перший віце-прем’єр, який одночасно є міністром економічного розвитку й торгівлі.

У згаданій на початку матеріалі ухвалі суду (позов вкладника банку «Надра») вказується, що банк «Надра» у вересні мав погасити борг перед НБУ на 900 млн грн, однак цей термін оплати був перенесений на грудень 2014 року (при тому, що в березні-квітні фінустанова, ще раз зауважимо, отримала від регулятора 3,3 млрд грн рефінансування).

Звернемо увагу, що в кримінальному провадженні №12015000000000627, згаданому на початку, фігурує в т.ч. «Місто Банк», основний бенефіціар якого Іван Фурсін – нардеп, молодший бізнес-партнер Дмитра Фірташа, який у свій час очолював наглядову раду банку «Надра».

До слова, І. Фурсін був у числі співвласників латвійського АТ Trasta komercbanka, якому на початку березня 2016 року Європейський центробанк (ЄЦБ) після звернення Комісії ринку фінансів і капіталу (КРФК) Латвії анулював ліцензію. Як писав Finbalance, Trasta komercbanka фігурував у розслідуванні щодо виведення мільярдів рефінансування НБУ з «Дельта Банку».

На додаток до цього, І. Фурсін разом з сестрою Сергія Льовочкіна (Юлією) контролюють банк «Кліринговий дім», який звертав увагу Finbalance, в IV кварталі 2014 року та в січні 2015 року гіперактивно нарощував депозитний портфель юросіб на фоні гіперактивного скорочення вкладів юросіб у банку «Надра». Це спонукає не виключати ймовірність, що частина вкладів юросіб з банку «Надра» «перекочовувала» в банк «Кліринговий дім».

За даними Фонду гарантування, на 01.06.2017 вкладники банку «Надра» отримали компенсації на 3,68 млрд грн (94,8% виплат, запланованих у межах гарантійної суми). Як відомо, відповідні виплати здійснюють, передусім, за рахунок емісійних коштів Нацбанку (тобто фактично – за рахунок інфляційного та девальваційного «податку», який платили і платять всі громадяни).

Фонд гарантування повідомляв, що балансова вартість активів банку «Надра», включених до ліквідаційної маси, склала 47,4 млрд грн. А ринкова вартість активів визначена незалежними оцінщиками на рівні 7,9 млрд грн, що становить 17% балансової вартості таких активів. Акцептовані кредиторські вимоги – 25 млрд грн.

При цьому в структурі балансової вартості активів кредитний портфель складає 92% (відповідно 43,5 млрд грн.), основні засоби – 4% (1,8 млрд грн), інші активи – 4% (1,1 млрд грн). 97,2% кредитного портфелю, або 39 млрд грн за балансовою вартістю (за оціночною 5,7 млрд грн), переданого в заставу кредиторам за залученими коштами (кредити рефінансування НБУ та ДІУ, гарантовані Міністерством фінансів закордонні займи та інші).

За даними Фонду гарантування, кредитний портфель банку «Надра», сформований після 2011 року (після виходу банку з першої тимчасової адміністрації), на 98% складається з кредитів юрособам, з яких 63% надано компаніям, пов’язаним з власником банку Д. Фірташем. Основна заборгованість (2,2 млрд грн) – це фінансування будівництва ТРЦ «Республіка» в м. Києві. Права вимоги за цим кредитом знаходяться в заставі НБУ та, як планується, мають бути продані (на початку липня анонсований аукціон не відбувся через відсутність покупців).

Восени 2015 року директор-розпорядник Фонду гарантування Костянтин Ворушилін заявляв, що банку «Надра» заставного майна не вистачить, навіть щоб розрахуватися перед Нацбанком, не кажучи вже про покриття тих 4 млрд, які Фонд гарантування має виплатили вкладникам.

Про мільярдні борги Фірташа перед Ощадбанком, а також перед банками з російським держкапіталом читайте тут.

Loading...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *