Loading...

Енн Епплбаум: Свято кохання Дональда і Володимира. Чого досягнув Кремль

Американська журналістка і володарка Пулітцерівської премії Енн Епплбаум у колонці для The Washington Post – про першу зустріч Путіна і Трампа

Під час переговорів президента США і президента Росії в кімнаті перебувало 6 осіб: двоє президентів, двоє міністрів закордонних справ і двоє перекладачів. Ні радників, ні помічників, ні експертів. Ніякої заздалегідь підготовленої програми також не було: минулого тижня радник з питань національної безпеки Герберт Макмастер заявив, що у цій зустрічі «немає конкретного порядку, президент буде говорити про те, про що захоче».

Майже порожня кімната. Чистий аркуш. Російсько-американські відносини, які завжди були дуже нестандартними, тепер стали дивними і навіть майже сюрреалістичними. Їх також не можна назвати передбачуваними – більшість дипломатичних відносин, як правило, більш-менш передбачувані. Але не ці, оскільки в їх основі лежать не геополітичні чи економічні інтереси росіян і американців, а інтереси двох головних дійових осіб.

Фактичні домовленості за підсумками зустрічі президентів США і Росії виявилися не надто вражаючими: створення каналу зв’язку з українського питання (що б це не означало), домовленість про припинення вогню на частині сирійських територій (вселяє певні надії, але подібні домовленості укладалися і раніше), а також домовленість про призначення нових послів. Однак мені здається, що набагато більше значення мали їхні особисті ставки. Президент РФ Володимир Путін в результаті отримав практично все, чого хотів від цієї зустрічі, в перші ж кілька секунд. Перегравши президента Трампа в його ж дурній грі, Путін дочекався, поки той першим подасть руку. Пролунали клацання і спалахи від фотокамер, а через кілька хвилин на російських сайтах з’явилася фотографія, на якій Трамп простягає руку зарозумілому Путіну.

Це і стало ключовим моментом. Для російського лідера цінність цієї зустрічі на 99% полягала в тому, що її можна використовувати в пропагандистських цілях у Росії. Ведучий одного ток-шоу на російському «Первом канале», який чекав завершення цієї зустрічі, захоплювався її тривалістю (більше двох годин) і вважав це доказом того, що Трамп вважає Путіна найважливішим лідером на саміті Великої двадцятки. Будучи недемократичним лідером країни зі слабнучою економікою, Путін повинен дати своєму народові якийсь привід для того, щоб підтримувати його. Ось як це подається: він перебуває в самісінькому центрі світової арени. Він все вирішує. Він великодушно пропонує вирішення різних проблем: Україна, Сирія, кібербезпека. Хоча всі ці проблеми і виникли через нього.

Якщо подивитися на цю зустріч з позицій Трампа, можна сказати, що вона пройшла успішно. У світлі триваючого розслідування ФБР йому довелося порушити складне питання про втручання Росії в хід президентських виборів у США, незважаючи на те, що він визнав існування цієї проблеми тільки в четвер. Але він все-таки це зробив. Після закінчення зустрічі держсекретар США Рекс Тіллерсон зробив акцент на тому, що Трамп підняв цю тему, а потім відклав її в сторону: лідери вирішили рушити далі і більше не сперечатися про минуле. Міністр закордонних справ Сергій Лавров заявив, що Трамп «прийняв» спростування Путіна, визнавши їх правдивими. Тепер президент США може як мінімум заспокоювати себе тим, що йому більше не доведеться піднімати це складне питання.

Якщо згадати всі коментарі Трампа за останні десять років, створюється враження, що йому потрібно було від Путіна дещо ще: схвалення. Не можу чітко пояснити, чому це так чи якась складова психологічного профілю Трампа може пояснити цю його потребу. Але він вже давно захоплюється російським диктатором, якого він неодноразово хвалив і ніколи не критикував. «Для мене велика честь зустрітися з вами», – сказав він під час їхньої першої розмови. Можливо, вся справа в олігархічному образі Путіна, який використовував гроші для того, щоб отримати політичну владу, а потім використав цю владу, щоб заробити ще більше грошей – набагато більше, ніж є у Трампа. Можливо, справа в тому, як Путін скористався своїм становищем, щоб збагатити своїх родичів і друзів – Трамп теж цим займається. Якщо судити з коментарів Тіллерсона, Трамп отримав те, чого він чекав від цієї зустрічі. Він розповів про «позитивну хімічну реакцію» між двома лідерами, і про те, що «жоден з них не хотів зупиняти зустріч». У якийсь момент довелося навіть відправити до них Меланію Трамп, щоб перервати це свято любові.

Отже, обидва лідери отримали те, чого вони хотіли: право на хвастощі для Путіна, новий друг для Трампа. Що стосується всіх нас – зовсім неважливо, що ми думаємо. У цих відносинах по-справжньому важливі лише дві людини.

Loading...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *