Експерти пояснили, хто виграє і програє від підвищення «мінімалки»

Журналіст Андрій Корнєєв у статті для 112 проаналізував, які групи населення виграють завдяки підвищенню мінімальної заробітної плати в Україні, і хто від цього програє.

Журналіст нагадав, що уряд стримав слово і планує різко підвищити соціальні стандарти.

«Ми працювали коаліційним урядом не один місяць над цим питанням і фактично ми знайшли, яким чином за рахунок детінізації, за рахунок чесного розподілу бюджету вийти на показник 3200 гривень», – цитує він заяву прем’єр-міністра Володимира Гройсмана.

Нині кожен третій українець, що працює, зараз офіційно отримує менше 3000 гривень на місяць. Насамперед підвищення «мінімалки» торкнеться працівників бюджетної галузі, а також приватного сектора. Високопосадовці вже не раз на цьому тлі наголошували, що близько 70-80% роботодавців офіційно оплачують своїм співробітникам мінімальну заробітну плату, а основний дохід працівник отримує «в конверті».

«Міністр соціальної політики Андрій Рева підрахував, що зростання мінімальної заробітної плати вдвічі – до 3200 гривень на місяць дозволить додатково залучити до бюджету 38 мільярдів гривень. Це податки і збори з зарплат співробітників, які додатково змушені будуть заплатити роботодавці. Спроба вивести частину доходів з тіні та збільшити відрахування в бюджет – основна ідея майбутніх новацій», – пише автор.

Повальне підвищення мінімальних заробітних плат у приватному секторі вимагає від бізнесу додаткових 10 мільярдів гривень, але чи є в компаній такі кошти?

На цьому тлі, аналізуючи заяви низки експертів, журналіст зауважив, що доведеться звільнити частину співробітників. «Таким чином, нинішня ініціатива Кабміну може призвести до того, що близько 5% працівників українських компаній можуть втратити свої місця. Зараз безробітним є кожен десятий працездатний українець. При цьому частина «звільнених» будуть і далі виконувати свої функції, але вже без офіційного оформлення.

За словами президента Українського аналітичного центру Олександра Охріменка, у першу чергу постраждає малий і середній бізнес. Більше того, деякі компанії можуть закритися, оскільки розмір штрафів прив’язаний до мінімальної заробітної плати.

«Зросте і навантаження на бюджет середньої сім’ї, оскільки, після підвищення доходу, отримати субсидію стане складніше. Для оформлення пільги необхідно, щоб розмір плати за комунальні послуги перевищував 20% доходу. Це реально при сумарному доході на сім’ю в 3 тисячі гривень на місяць (зараз розмір мінімалки – 1,45 тисячі гривень). При збільшенні ж мінімальної зарплати до 3200 гривень, навіть якщо в сім’ї буде тільки один працюючий, отримати субсидію може стати практично неможливо», – підкреслив Корнєєв.

Більше того, на його думку, зростання мінімальної зарплати саме по собі цілком може призвести і до зростання вартості послуг ЖКГ. Причиною цьому може бути як мінімум те, що зарплата працівників ЖЕКів теж прив’язана до мінімальної зарплати.

«Зросте і соціальна несправедливість. Наприклад, зараз різниця в заробітній платі у медсестри і кваліфікованого лікаря становить приблизно два з половиною-три рази. Але після підвищення мінімальної заробітної плати ця дельта скоротиться до 30-40%. Це може підштовхнути висококваліфікованих працівників державної сфери просто змінити роботу», – підсумував журналіст.