Для Путіна захоплення закінчилися

У Росії зростає невдоволення. І такі настрої вкрай небезпечні для режиму у рік виборів

Неупереджені соціологи, в тому числі Левада-центр, фіксують наростаюче розчарування у жителів РФ. Охололи кримнашистські захоплення: в Криму після приєднання жити краще не стало, як і росіянам. Цілком передбачувано йде погіршення економічних і соціальних показників.

Перший-другий рік можна було потерпіти, підміняючи об’єктивну реальність пропагандою, а ось зараз вже швидко починає розвиватися розчарування. Тому що одна справа говорити тепер “хоть камни с неба, а мы на Родине”, а інше – замість віртуальних нестрашних камінців отримувати цілком конкретне зростання цін, витрат, погіршення якості обслуговування і ті ж санкції, які патріотична громадськість так бурхливо вітала, радісно повторюючи ідею, що ми перейдемо на імпортозаміщення. Не перейшли. Питання було тільки в тому, як довго можна було морочити людям голову всілякими пропагандистськими гаслами, підміняючи реальні процеси.

Ось зараз зростає кількість бідних та жебраків. Жебраки – це ті, у кого дохід нижче прожиткового мінімуму (близько 10,5 тис. руб в місяць ≈ 5 тис. грн), а бідні – ті, хто отримує приблизно 2 прожиткових мінімума, людина, яка може прогодувати лише себе і ще одного члена сім’ї на рівні виживання. Жебраків вже більше 3 млн, а бідних – близько 20 млн. У 55% країни дохід приблизно 25 тис. руб/міс (≈ 12 тис грн), це 2,5 прожиткових мінімуми – теж не розгуляєшся. У Росії з’явилося нове явище, невідоме розвиненому світу: бідність працюючих людей. Люди, які працюють, але заробляють мало.

Картинка світу, яку намалював Путін, перестає працювати, а це для нього погано І так накопичується нерозуміння, розчарування, пошук винних. Але захоплення закінчилися і для Путіна це вкрай небезпечно, тому що вибори через рік, а тут ще й теракт. Раніше можна було говорити, що Росія піднялася з колін, стала сильною державою, яку всі бояться. А зараз це вже викликає роздратування.

У рік виборів для режиму вкрай небезпечні такі настрої, а тепер з’явилися проблеми з безпекою. Тобто вся картинка, яку путінське телебачення малювала для народу, починає сипатися.

Інше питання, як це проявиться: вийдуть на вулицю люди, що почнуть страйк (зараз страйкують далекобійники, що теж погіршує ситуацію з постачанням), в регіонах люди починають пред’являти не політичні претензії, а економічні. Фундаментально, картинка світу, яку намалював Путін, перестає працювати, а це для нього погано. І це не добре для Росії, тому що втрачається контроль над соціальними процесами, а де і що прорве сказати неможливо. Але протести будуть у різних проявах: від мітингів до страйків.

Дмитро Орєшкін, російський політолог