Чи зможе Україна уникнути краху без грошей МВФ: думки економістів

Україна все ще чекає траншу МВФ, але насправді ніхто не знає, чи отримаємо ми його і що стане з нашою економікою, якщо не отримаємо. Нещодавно портал Domik.ua розповідав про те, що проблеми з МВФ обвалюють гривню.

МВФ навіть не збирається розглядати “українське питання”, а міністр фінансів Данилюк, який ще місяць тому говорив, що нам гроші фонду не потрібні, живе в своїй паралельній реальності і тепер запевняє, що гроші фонду ось-ось прийдуть. Чому постійно змінюються концепції Мінфіну і чи зможемо уникнути дефолту без грошей МВФ? Про це “КП” в Україні “запитала експертів.

Кирило Молчанов, політолог:

– Міністр фінансів всі заяви робить для внутрішнього споживача. Про те, що черговий транш повинен прийти, ще восени минулого року заявляла попередниця Данилюка пані Яресько. Так що Данилюк, як мантру, буде повторювати: ось-ось прийде транш, а за ним і кредитні гарантії від Штатів, Євросоюзу та інших західних партнерів. Все це робиться, щоб утримати гривню від обвалу, тому що девальвація національної валюти може призвести до соціальних протестів, особливо на тлі майбутнього опалювального сезону. Об’єктивно кажучи, надання траншу МВФ вже давно перейшло в політичну площину і є елементом тиску заходу на Україну. Але керівництво України, по всій видимості, готове пожертвувати всім, включаючи добробут власного народу, аби не перейти від імітації боротьби з корупцією та фасадні проведення реформ до реальних дій

Віталій Шапран, член виконкому Українського товариства фінансових аналітиків:

– На прес-конференції 8 липня представник МВФ заявив, що не знає, коли буде засідання фонду по Україні – в кінці серпня або у вересні. Я ж вважаю, що Україні в поточній ситуації гроші МВФ як такі взагалі не потрібні. Завдання чергового траншу – розблокувати допомогу США та ЄС.

Дмитро Кучер, фінансовий експерт FIBO Group:

– Україна в черговий раз підійшла до краю прірви і чекає порятунку від міжнародних кредиторів. Але вся справа в тому, що гроші МВФ не рятують Україну від дефолту. Відстрочити можуть, а врятувати – немає. До того ж, як би там не було, Україна ось уже більше року досить непогано справляється своїми силами, без фінансової підтримки МВФ. Так навіщо нам тоді новий транш? Сума в 1 млрд доларів, які так чекають українську владу, по суті не вирішує ніяких завдань. Частина з них буде знову спрямована на поповнення ЗВР, які за станом на 31 липня становлять трохи більше $ 14 млрд. До речі, згідно з планами НБУ, резерви на кінець 2015-го повинні були складати 18 млрд, а за фактом ми мали 13,3 млрд. можливо, цей істотний розрив між планами і реальними показниками став однією з причин того, що наша країна не отримала обіцяні гроші восени 2015 року, а це, в свою чергу, внесло свої корективи у формування ЗВР. Проте, якщо вірити офіційній статистиці, навіть не отримуючи гроші від МВФ, держава все одно повільно нарощує ЗВР. З огляду на це, необхідність отримання нового траншу в $ 1 млрд сумнівна. Ця сума явно не стане рятівним колом для української економіки, але при цьому збільшить зовнішній борг ще на мільярд.

Читайте також: Вісім пропозицій для довгострокового розвитку економіки України

Олександр Охріменко, президент Українського аналітичного центру:

– Данилюку потрібно показати, що він працює, звідси і ці заяви. Він знає, що кредиту МВФ не буде, але повинен продемонструвати, що це не так. Звичайно, дуже погано, що міністр фінансів не може сказати правду, навіть якщо це гірка правда. Що стосується майбутнього дефолту, то в таблиці кредитно-дефолтних свопів на сайті німецького банку Deutsche Bank Україна стоїть в тому ж розділі, що і Аргентина з відміткою “дефолт”. По Україні немає котирувань кредитно-дефолтних свопів, і це означає, що для міжнародних інвесторів наша країна вже перебуває в стадії дефолту. Швидше за все, що це сталося після того, як Україна не погасила єврооблігації для Росії.

Андрій Вігірінскій, аналітик:

– Як відомо, дефолт – це неспроможність розрахуватися за зобов’язаннями. На сьогодні єдиний борг, за яким ми формально перебуваємо в стан дефолту, це російський позику, але в той же час по ньому розпочато процес судового розгляду. У своїх прогнозах міжнародні інститути орієнтуються на котирування цінних паперів, емітентом яких є Україна, а їх вартість сьогодні знаходиться на жалюгідному рівні. Це свідчить про відсутність інтересу до них і про те, що інвестори не бачать сенсу вкладати гроші в українську економіку. Це цілком закономірно і є результатом того, що Україна не виконує те, що погодилася виконати, підписавши програму співпраці з МВФ, і говорити про те, що ми – надійний боржник, не доводиться. Ми, звичайно, продовжуємо переконувати всіх, що хороші, красиві і надійні, а то, що зобов’язань не виконуємо, так це Росія винна. Але це не аргумент. До того ж два тижні тому ми провалили декларування, в черговий раз довівши свою ненадійність для партнерів. Не можна сказати, що Данилюк, переконуючи нас, що гроші ось-ось прийдуть, говорить неправду, адже точка в розмові ще не поставлена, програма діє. Якщо МВФ від нас відвернеться, можна вважати, що ринок фінансової підтримки заходу для нас закритий, а з урахуванням політичної складової фінансування, вважайте, ми втратили політичну підтримку заходу. І хто в такому разі буде нашим союзником у протистоянні зі східним сусідом? Словом, я не песиміст, але якщо міркувати таким чином, то без МВФ нам довго не протягнути.

Олександр Вовченко, президент Інституту реформ і розвитку Києва:

– Ситуація в українській економіці склалася критична. Ми абсолютно імпортозалежна країна. У нас все – від ложки до автомобіля, від гудзики до обладнання – іноземного виробництва. І при цьому в Україні не те, що не відкриваються нові виробництва, а з року в рік їх стає все менше. Валютну виручку ми традиційно отримуємо від торгівлі металами і продукцією АПК. Обіцяного спрощення ведення бізнесу не відбулося, на середній і малий бізнес продовжує тиснути зголодніла армія контролюючих органів, тому що задекларована боротьба з корупцією – це лише імітація. Конкурентоспроможність України за останній час дуже знизилася: більшу частину інвесторів ми втратили, а нові бояться сюди заходити через непрозорість і незрозумілі правила гри. Все це плюс повна бездіяльність влади і військовий конфлікт призвели до того, що українська економіка знаходиться в стадії падіння, і від стрімкого краху нас рятують лише транші МФВ.

Можна по-різному ставитися до прогнозів Bloomberg про прийдешнє дефолт, але, якщо такі сигнали є і навіть, якщо їх мета – просто посіяти паніку серед громадян, влада все одно повинна активізувати ресурси і зусилля, щоб, по-перше, цього не сталося, а, по-друге, щоб не допустити розхитування ситуації.

Читайте також: Що валить курс гривні: 7 причин

Українська влада замість того, щоб запустити дієвий механізм реформ і програму порятунку економіки, підсадила країну на кредитну голку, фактично переклавши свою відповідальність на плечі населення. І тепер відсутність траншей МВФ дійсно негативно впливає на економіку, до того ж стає сигналом для інших міжнародних кредиторів про необхідність призупинити фінансування України.

У разі, якщо МВФ не надає чергового траншу, то уряд, щоб не допустити дефолту, буде робити черговий секвестр бюджету. Це означає, що будуть зменшені витрати на освіту (наочним прикладом є заяви про скасування стипендій), охорону здоров’я, культуру. Ці сфери вже і так у нас були на межі виживання, а ці кроки просто доб’ють їх.

Олександр Дудчак, економіст:

– Схоже, що глава Мінфіну Данилюк розмовляє сам з собою. То він каже, що кредити Україні не потрібні. То він переконаний, що “українське питання” буде включений до порядку денного засідання ради директорів МВФ і нам видадуть черговий транш в розмірі 1,7 млрд. Доларів. А 30 серпня в інтерв’ю агентству “Рейтер” і зовсім заявив, що МВФ близький до того, щоб видати Україні черговий транш, і це, на його думку, розблокує ще додаткові 2 млрд. Доларів, які повинні прийти в Україну відразу після траншу МВФ … Звідки? Глава Мінфіну приписує іншим думки і дії, про які ті цілком можуть і не підозрювати! Що, втім, для українського політика цілком типово, правда, країні від цього не легше.

А говорити про майбутній дефолт вже пізно. Україна не розрахувалася за службовим – це і є дефолт.