Loading...

Чи побачать українці нову мінімальну зарплату?

По-перше, вона буде не 3200 гривень, а 2500 на руки. По-друге, в бюджетних організаціях і в приватному бізнесі грошей не додалося, а тому вже зараз керівники будують плани по скороченню персоналу, або переведення його на неповну ставку

Підвищення мінімальної зарплати з 1 січня до 3200 гривень змусило багатьох роботодавців шукати варіанти, як обійти цю норму. Справа в тому, що зі зростанням мінзарплати виросли і відрахування, які повинен робити роботодавець. Для багатьох з них це виявилося непосильною ношею.

Мінімальна зарплата на руки буде не 3200, а 2500

До підвищення з кожної мінзарплати доводилося віддавати 41,5% податків: 22% в Пенсійний фонд (Єдиний соціальний внесок), 18% – податок на дохід фізичних осіб і 1,5% – військовий збір. Станом на грудень 2016 року мінзарплата становила 1600 гривень, а податкове навантаження – 664 гривні.

За новими нормами, з 1 січня, з 3200 грн мінзарплати необхідно сплатити 22% єдиного соціального внеску. Це 704 гривні. Мінімальну загальне податкове навантаження на одного працівника з трудовою книжкою складе 1184 грн / місяць.

І поки чиновники всіх мастей посилено піарили цифру 3200 грн в місяць, віце-прем’єр Павло Розенко визнав, що на руки українці отримуватимуть істотно менше. За його словами, після вирахування всіх податків і зборів, реально чистими на руки українці отримуватимуть трохи більше 2,5 тис. грн. Тобто, 3200 – це сума “брудними”. З якої перед виплатою на руки вираховується ПДФО і військовий збір (разом близько 20%).

Але ще більше заплатить роботодавець у вигляді нарахувань на фонд заробітної плати у вигляді ЄСВ (22%). Природно, все це змушує його замислитися як мінімізувати ризики.

Всі типові випадки можна розбити на три види – ситуація в приватному бізнесі з легальними зарплатами, ситуація в приватному бізнесі з нелегальними зарплатами (в конвертах), ситуація в бюджетній сфері. Почнемо з останньої, тому що там проблем найбільше. Саме тут найбільше людей, які отримували зарплату нижче нового мінімального порогу.

1. Бюджетна сфера

Минулого тижня прем’єр-міністр Володимир Гройсман виступив з грізною заявою, що уряд буде припиняти переведення працівників на неповну ставку та інші хитрощі, щоб не платити нову мінімальну зарплату в повному обсязі.

Виникла ця заява не на порожньому місці. Справа в тому, що в багатьох випадках підвищення розміру мінімальної зарплати не супроводжувалося відповідним збільшенням фінансування бюджетних організацій і ті тепер намагаються вийти з положення будь-якими способами.

“Тут якийсь фінт вухами виконаний: ідея про підвищення мінімальної зарплати виникла у Гройсмана між першим і другим читанням бюджету. У той же час, бюджетні організації дали свої пропозиції по статтях своїх витрат ще напередодні першого читання. і після усушки і утруски вони і лягли в основу видаткової частини бюджету, прийнятої в першому читанні. Потім з’явилася тема з 3200 і бюджет під неї до другого читання перерахували. Але зробили це похапцем і на око. Тому, наприклад,  зростання витрат на зарплату після підвищення мінімалки в установі становить  30%, а їй бюджет збільшили за цією статтею лише на 10%. тобто 20% дефіциту і крутись як хочеш.

І ця ситуація є поширеним явищем. Наприклад, в ряді ВНЗ вже сказали викладачам готуватися або до скорочення, або до переходу на неповну ставку. При збереженні реальної “повного” навантаження. Саме з цього приводу обурювався Гройсман, але де взяти бюджетникам грошей не сказав.

Ще одна проблема виникла в місцевих бюджетах, на які перекинули зарплати в школах і в лікарнях. Грошей, природно, не додали, а фонд оплати праці через зростання мінімалки значно збільшиться. Тому тут якраз і буде найбільше скорочення, щоб не говорив прем’єр. У місцевих бюджетах, особливо в маленьких містах, більше грошей явно не знайдуть.

2. Приватний бізнес з легальними зарплатами

Тут ситуація неоднозначна. Все залежить від того, яка сума потрібна для збільшення мінімальної заробітної плати (тобто, яка частка низькооплачуваних працівників і їх кількість) і чи є можливість це підвищення забезпечити за рахунок доходів компанії.

Там де сума невелика і є резерви для підвищення, підприємці, як правило, не будуть економити копійки і, щоб не драконити зайвий раз трудові колективи, збираються підняти мінімалку без будь-яких скорочень персоналу.

У той же час, в невеликих містах на виробництві та в сфері послуг зарплати нижче 3200 гривень були досить поширеним явищем. При тому, що рентабельність бізнесу майже у всіх сферах зараз дуже низька. І резерву на те, щоб за рахунок прибутку профінансувати зростання фонду оплати праці, у частини підприємців немає.

“У нас на заводі ми постійно скорочуємо персонал за рахунок автоматизації виробництва, – сказав” Країні “співвласник одного підприємств. – Підвищення мінімалки дасть привід провести додаткову оптимізацію малокваліфікованого, низькооплачуваного персоналу. Тим більше, що в нашій галузі через зростання цін на сировину , рентабельність продажів різко знизилася. Плюс мені доводиться платити відсотки по кредитах. Резерву для підвищення немає “.

“У першу чергу, постраждають депресивні регіони, маленькі населені пункти, де роботи мало, а зарплата в 2000 гривень вважалася непоганрю”, – вважає економіст Віктор Скаршевський.

У Конфедерації вільних профспілок до підвищення зарплат до 3200 хоч і ставляться позитивно, але вважають, що роботодавці будуть намагатися будь-що уникнути підвищення відрахувань. “Людей відправлятимуть за свій рахунок у відпустки, знижуватимуть ставки, звільнятимуть”, – вважає голова КСП Михайло Волинець.

3. Приватний бізнес з зарплатами в конверті

Саме ця сфера була основною метою урядової задумки щодо підвищення мінімальної зарплати. Справа в тому, що на багатьох приватних підприємствах працює схема, при якій офіційно працівник отримує тільки мінімальну (або близько того) зарплату, а решту він отримує “чорним налом” в конверті.

Після підвищення мінімалки, по ідеї, приватний бізнес буде змушений підвищити всім зарплату до 3200. Відповідно, зростуть податкові відрахування, зменшиться число людей, що претендують на субсидії. І це все разом, як вважають в Кабміні, частково перекриє витрати бюджету на підвищення мінзарплати. У теорії саме так це і повинно виглядати. Але на практиці, як вважають експерти, буде інакше.

“На жаль, велика частина малого і середнього бізнесу не зможе собі дозволити такого зростання витрат, тому вони вдадуться до різних методів оптимізації”, – вважає віце-президент Асоціації платників податків України Павло Погиба.

Розглянемо кілька прикладів.

Співробітник отримував 1600 гривень “білої” зарплати і 5 тисяч “чорної”. Після підвищення мінзарплати загальна сума виплати може залишитися такою ж (6600 грн), але “білими” він отримає 2500, а в конверті буде видано 4100. І це найідеальніший варіант. Він буде застосовуватися в тих сферах, де конкуренція за робочу силу велика і роботодавці зацікавлені в утриманні своїх працівників.

Але можуть бути випадки і гірше. Так, ряд опитаних підприємців кажуть, що скоротять “конвертну” частину на суму збільшення податків і зборів із збільшеною легальної зарплатою. У наведеному вище прикладі, це близько 800 гривень. Тобто, в конверті працівник отримає вже не 4100 а 3300 (4100 мінус 800). Тобто загальна сума на руки зменшиться з 6600 до 5800 гривень.

Інші можливі варіанти, до яких можуть вдатися підприємці для оптимізації – скорочення штату, фіктивне звільнення (тобто людина залишається працювати, але отримує всю зарплату в конверті) і все те  ж переведення на півставки.

“З усієї цієї ситуації є вихід один – скорочення штату або переведення співробітників на цивільно-правові угоди, які не потребують відрахувань. У багатьох випадках ситуація може закінчитися фіктивним звільненням і виплатою всієї зарплати в конверті. Що ще сильніше вдарить по податкових відрахуваннях”, – вважає Павло Погиба.

Якщо зі скороченням штату все зрозуміло, то перехід співробітників на цивільно-правові угоди вимагає додаткового пояснення. Працівник може зареєструватися як приватна особа-підприємець. Але з прийняттям змін до Податкового кодексу і ця категорія підприємців зіткнулася зі збільшенням фіскального тиску. З 1 січня 2017 року ФОП (по-українськи ФОП) доведеться щомісяця платити соціальний внесок навіть при відсутності прибутку – все ті ж 704 гривні на місяць. Через це нововведення вже тисячі осіб, зареєстрованих як ФОП, були змушені терміново ліквідувати свої маленькі бізнеси, щоб не платити податки з повітря.

Що стосується переведення на неповний робочий день, то за прогнозами експертів, приватний бізнес широко використовуватиме цей спосіб, незважаючи на застереження Гройсмана.

“Когось під загрозою звільнення змусять написати заяву про перехід на півставки, хтось, вибираючи між скороченням або роботою на півставки, вибере останнє. Або частина співробітників звільнять, а що залишилися за більш високу офіційну зарплату змусять працювати більше. Але не буде такого , що бізнес просто так почне платити в 2 рази більше податків в країні з непрацюючою економікою “, – говорить президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко.

“При всій повазі до Гройсмана, чи погоджуватися на перехід на неповну ставку або неповний робочий день, це вирішують сторони, а не прем’єр-міністр країни. Ніхто не має права вирішувати за людину, згодна вона чи ні замість звільнення переходити на півставки. Якщо буде вибір – звільнити половину співробітників або всіх перевести на півставки, я впевнений, всі виберуть останній варіант. Особливо це актуально для компаній, які частково виплачують зарплати в конверті “, – вважає адвокат Юрій Іващенко.

Роботодавців лякають штрафами

Важливий момент: з підвищенням мінзарплати вступили в силу і нові покарання для роботодавців за виплату зарплат у конверті.

Перш за все, Міністерство фінансів отримало вільний доступ до всіх державних реєстрів – до Єдиного держреєстру юросіб та фізосіб-підприємців, Держреєстру реєстрації майнових прав та їх обмежень, Держреєстру майнових прав на нерухомість, Держреєстру актів цивільного стану, до інформації про застрахованих осіб, яка є у фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування, і іншим реєстрів. Це означає, що у Мінфіну з’явилися повноваження перевірити, як живе той чи інший громадянин України, яким нерухомим чи рухомим майном володіє, які податки платить. Простіше кажучи, чи відповідає його спосіб життя – його доходам.

На законодавчому рівні було розширено перелік підстав для перевірки по дотриманню норм трудового законодавства. Тепер застосувати штрафні санкції до роботодавців, зможуть інспекції з питань праці, фіскальна служба (в частині сплати податків), а також органи місцевого самоврядування. За невиконання трудового законодавства роботодавцю загрожує адміністративна та кримінальна відповідальність.

Наприклад, 320 000 грн штрафу за недопуск державного інспектора праці до перевірки, коли вона здійснюється з метою виявлення працівників з неоформленими трудовими договорами, виплати заробітної плати без нарахування і сплати єдиного внеску (виплата зарплати в конверті).

Штрафом в 96 000 грн буде покараний роботодавець за кожного працівника, який працює без оформлення трудового договору (контракту) або працює повний робочий день, хоча оформлений на неповний робочий час (тобто людина офіційно повинна працювати 4 години, але в реальності працює 8 годин) .

Аналогічний штраф в 96 000 грн передбачений за виплату заробітної плати в “конверті”.

Штраф у 32 000 грн передбачається при недотриманні мінімальних державних гарантій в оплаті праці (наприклад, якщо не оплачена робота в нічний час, у вихідний або святковий день).

Втім, як каже  колишній зам міністра юстиції, адвокат Юрій Іващенко, порушення трудового законодавства ще потрібно довести. Наприклад, про виплату зарплат в конверті повинні бути свідчення працівників, або ж інспекція повинна зловити роботодавця “за руку”.

“Щоб довести цей факт, має бути заява когось із скривджених працівників, що вони отримували зарплату в конвертах. Але насправді ніхто не зацікавлений – ні люди, ні роботодавці – скаржитися на зарплату в конверті. Ця норма була і раніше, інше справа, що зараз нею почнуть активно користуватися. Але і як у багатьох інших випадках, прогнозую, що перевірки будуть вибіркові. Це буде в режимі підстав, проти “потрібних” підприємств, проти обраних роботодавців “, – вважає Іващенко.

“Давайте уявимо, що зайшла перевірка на підприємство, сидять люди, які не оформлені там офіційно. Вони можуть сказати, що зайшли до друзів або просто проходили повз, але не працюють там, і довести це все дуже важко. І тут велике поле для хабарів. Тому що дешевше буде заплатити перевіряючим, ніж платити офіційні штрафи або доводити, що у тебе все законно. Частково це все профанація і корупційні мотиви “, – додає Олександр Охріменко.

https://strana.ua/articles/analysis/49946-zarplata.html

Loading...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *