ЧОГО НЕ ВИСТАЧАЄ МІСЦЕВОМУ САМОВРЯДУВАННЮ ДЛЯ ЕФЕКТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ?

Редакція газети «Діловий Переяслав» започатковує нову форму співпраці зі своїми найактивнішими читачами. Віднині ми проводитимемо соціологічні експресдослідже-ння з найважливіших проблем життя переяславської громади. У соціальній мережі Facebook, у відкритих групах «Переяслав — це Європа», «Влада — громаді» та «Переяслав без ТЕЦ» пропонуватимемо городянам висловлюватися з тих чи інших питань життєдіяльності міста. Потім на сторінках газети ми аналізуватимемо та узагальнюватимемо відповіді наших респондентів і пропонуватимемо свої міркування стосовно вибраної теми. До слова, теми для досліджень можуть пропонувати й самі читачі.

Першим колектив редакції вирішив дослідити тему діяльності міської влади, тим більше, що 7 грудня відзначається День місцевого самоврядування.

Першим колектив редакції вирішив дослідити тему діяльності міської влади, тим більше, що 7 грудня відзначається День місцевого самоврядування. Назва дослідження винесена в заголовок цієї статті. У ФБ ми написали: «Органи місцевого самоврядування — це «виборні та інші органи територіальних громад, наділені повноваженнями вирішувати питання місцевого значення», які утворюються територіальною громадою (територіальними громадами району, області) у встановленому законом порядку для виконання завдань і функцій місцевого самоврядування, наділені відповідно до закону владними повноваженнями, які реалізуються у визначених законом правових та організаційних формах. Місцеве самоврядування в Україні — це право територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування — це форма публічної влади, що реалізується специфічними суб’єктами — територіальними колективами і сформованими ними органами, має особливий об’єкт — питання місцевого значення, та здійснюється на основі використання окремого виду публічної власності — комунальної (муніципальної). Місцеве самоврядування здійс-нюється територіальними громадами як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Первинним суб’єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста. Тобто, всі ми з вами. Представницькими органами місцевого самоврядування є ради, які ми обираємо під час виборів. «Діловий Переяслав» вирішив провести опитування серед жителів нашого регіону, щоб дізнатися думку людей про те, чого, на ваш погляд, не вистачає місцевому самоврядуванню сьогодні для його ефективнішої діяльності. Відповіді можуть бути різними. Ми запропонували обирати серед наступних: повноважень; бюджетних коштів; підтримки центральних органів влади; інтелекту; бажання; патріотизму; чесності тих, кому делегували свої повноваження люди; довіри громади; найбільшою помилкою місцевої влади є…..(вкажіть, що вважаєте за потрібне); вважаю, що місцеве самоврядування працює ефективно.»

Коментарів виявилося чимало, що, безсумнівно, радує. Як люблять висловлюватися письменники, «нам це болить». Характерно, що деяка кількість відгуків писалася у вигляді особистих повідомлень працівникам редакції. Ми вважаємо це певним побажанням анонімності, тому найцікавіші з них будуть використані в цій публікації, проте без нікнеймів.

Слід одразу сказати, що ніхто з переяславців, які прокоментували діяння нашої влади, не написав, що місцеве самоврядування діє ефективно. І ніхто не вказав, що не вистачає повноважень, бюджетних коштів чи підтримки центральних органів влади. На думку наших дописувачів, це питання другорядні. А от серед недоліків самоврядування та його представників найчастіше називали нестачу інтелекту, загального розвитку, досвіду, совісті, чесності, порядності, безкорисливості, діловитості, патріотизму, активної громадянської позиції, бажання працювати на благо громади та багатьох інших необхідних якостей.

Не обійшлося й без радикальних вердиктів на кшталт того, що владі не вистачає страху перед народом, у якого вже скоро лопне терпець. Адже міська громада — це не бидло й не раби. Зокрема, переяславець Юрій Коломієць напівжартома зазначив, чого не вистачає не владі, а громаді у спілкуванні з владою: французького досвіду роботи з гільйотинами. А місцеві підприємці нарікають на те, що влада, просуваючи в бізнес своїх людей, практично вбиває конкуренцію як необхідну складову ринкової економіки. Один із колишніх депутатів із сумом констатує, що останнім часом нам не щастить на очільників, конкретизуючи, що місту не вистачає ефективного керівництва, перш за все, міського голови.

Користувачка Л., яка заслуговує на повагу вже хоча б тому, що після Помаранчевої революції перейшла на українську мову, переконана, що перш за все слід періодично змінювати управлінців, не давати їм засиджуватися на «теплих» місцях. Необхідно викорінювати кумівство, сватівство, сімейність в управлінських стосунках. Частіше потрібно напряму радитися з громадою щодо нагальних питань сьогодення.Коментатор Наталія Онищенко звертається до нас, цитуючи Мартіна Лютера Кінга: «Боягузтво питає — чи безпечно це? Доцільність питає — розсудливо це? Марнославство питає — популярно це? Але совість питає — чи правильно це? І приходить час, коли потрібно зайняти позицію, яка не є ні безпечною, ні розсудливою, ні популярною, але її потрібно зайняти, бо вона правильна». А на думку користувача Andrej Kovalskij, владна ситуація Переяславі і не тільки тут, нагадує сюжет відомої байки про Лебедя, Рака та Щуку.

Валентин Шуткевич вважає, що нашому місту не вистачає ділової активності, інвестиційної привабливості, презентабельного сучасного вигляду. Не руйнуючи древнього, архаїчного шарму Переяслава, варто облагородити парк у центрі, створювати сучасні інсталяції, цікаві фотозони, щоб біля кожного деревця хотілося сфотографуватися. Якщо нема ідей, їх можна запозичити, адже кожен подорожує, бачить щось цікаве. Створити Скриньку, Банк ідей із благоустрою. Навіть без великих бюджетів можна втілити в життя цікаві починання.

Наші дописувачі слушно вважають, що проблем місцевого самоврядування невіддільні від проблем державотворення. Так, користувач Леонід Чирка зауважує, що брак національної гордості породжує відсутність національної ідеї. Нам морочать голови другорядними питаннями: судовою реформою, змінами у виборчому законодавстві й т.д. Проблема «влади заради влади» пронизує всю владну вертикаль. Немає лідера, який міг би об’єднати націю. Ніби продовжуючи думку коментатора Andrej Kovalskij, пан Леонід зазначає, що влада спатиме, поки на зміну Лебедю, Раку та Щуці не прийдуть Гонта й Залізняк.

Цікаві думки на загальнодержавну тематику висловив переяславець Петро Більченко. Він пише: «Біда України в тому, що нею правлять люди, для яких вона є банкоматом, гроші з якого вони виводять і витрачають за її кордонами. Створена система не дає можливості накопичувати й раціонально використовувати фінансові та матеріальні ресурси держави. Фінансова і податкова система створені для найбільш оптимального і швидкого збагачення обмеженого числа олігархічних сімей за рахунок нещадної експлуатації людських і природних ресурсів України за принципом: після нас хоч потоп. При такій організації державного управління навіть найрозумніші, найпрогресивніші, найчесніші люди, які знаходяться на її нижчих сходинках, не в змозі нічого змінити в кращий бік. Адміністративна реформа робиться для того, щоб перекласти всю відповідальність за стан справ на місцеві громади й на місцеву владу, продовжуючи ще з більшою ефективністю експлуатувати ресурси держави на користь монополістів-олігархів. Для ефективної роботи місцевого самоврядування необхідні докорінні зміни в організації державного управління, починаючи з найвищих її щаблів.

Одним із елементів має бути відповідальність і можливість заміни неефективних керівників, починаючи з Президента й закінчуючи депутатом сільської ради». Один із користувачів висунув надзвичайно цікаву ідею характеристики добробуту основної маси населення. Він вважає, що його, добробут, вичерпно відображає так званий коефіцієнт М’ясал, який вираховується діленням базарної вартості кілограма м’яса свинини на базарну ж вартість кілограма свинячого сала. Чим більший цей коефіцієнт, тим краще живе населення. Якщо М’ясал близько одиниці — це дуже низький рівень життя, якщо менший — це злидні. Надаємо читачам можливість самим проаналізувати ціни на свинину й вирішити, наскільки ця теорія близька до істини.

Ніби підсумовуючи наше дослідження щодо місцевого самоврядування, дописувач Svitlana зазначила, що «біда нашої влади в тому, що чиновники вважають громаду сліпою, сподіваючись на те, що вона ще й німа…» З нею погоджується Світлана Шевченко: «Місцевому самоврядуванню не вистачає всіх нас». Тобто, нашої активності, небайдужості, знань, умінь і порядності.

Аналізував та узагальнював Олександр МАТВІЄНКО