Через корупцію Україну покидають іноземні помічники, – Die Welt

На Заході поступово поширюється розчарування в Україні. Не лише переможець на виборах у США Дональд Трамп беззастережно сумнівається у тому, чи варто підтримувати Україну тоді, коли вона якраз бореться проти агресії Росії на Донбасі. Нещодавно Захід вперше оцінив, наскільки ефективними були вливання в Україну. Про це пише видання Die Welt.

У статті видання мовиться, що про війну в Донбасі почали поступово забувати. Більше 2 років минуло з дня підписання мінських угод, але вони досі лишаються невиконаними. Однак минулої середи Європейський суд аудиторів у спеціальній доповіді вказав, що багатомільярдна допомога Україні мала незначний вплив. Боротьба з корупцією застопорилася, правоохоронні органи не стали достатньо незалежними, а олігархи впливають на політичні партії.

Проте найбільшим донором України став МВФ. Два роки тому він відкрив для України програму на 17,3 млд дол. і до цього часу видав Києву майже половину цих грошей. Фонд весь час наполягав на питанні ефективності використання допомоги. Голова МВФ Крістін Лагард застерегла, що програма може бути скорегована, а також закликала Київ інтенсивніше боротися з корупцією, впливом олігархів і проводити реформи, врешті-решт.

Видання пише, що ті, хто знають країну зсередини, мають сумніви щодо здатності української сторони прислухатися до всіх цих закликів. Видання нагадує про те, як іноземні технократи, на яких після Майдану покладалися надії на проведення реформ, подали у відставку. Так зробила тепер уже екс-глава Нацполіції Хатія Деканоідзе. Екс-президент Грузії Михайло Саакашвілі і колишній фінансовий директор шведської інвестиційної компанії East Capital Айварас Абромавічус теж пішли цим шляхом. Останній перед звільненням поскаржився на “різке зростання зусиль, націлених на протидію ключовим реформам”, а також на втручання депутата і важливого бізнес-партнера президента Петра Порошенка – Ігоря Кононенка.

Проте не лише іноземні помічники, зрештою, відмовилися від участі в допомозі Україні. Так зробив і її перший міністр економіки Павло Шеремета, який очолив міністерство після Майдану, але звільнився вже через півроку.

Видання зауважує, що Україна сьогодні – це не Грузія чи Литва, де стійкий фундамент був створений в найкоротші терміни і радикальними методами. Звісно, не можна недооцінювати мобілізацію українців після революції проти авторитарного режиму. Крім того, російська агресія теж сповільнює прогрес. Але не можна закрити очі і на те, наскільки впродовж років до Майдану корупція шкодила Україні і продовжує це робити далі.