Білорусь стає союзником ворога України – Gazeta Wyborcza

Іноземні ЗМІ розмірковують над тим, чому відбувається “полювання на українців в Білорусі”, що пише про затримання Шаройка російська газета та чим не задоволена Україна напередодні саміту “Східного партнерства”.

“Полювання на українців”

Статтю під назвою “Полювання на українців? Білорусь стає союзником ворога України” вміщує одне з провідних видань Польщі Gazeta Wyborcza.

Коментуючи затримання українського журналіста Павла Шаройка в Мінську тамтешнім КДБ, газета наголошує, що Шаройко кілька років пропрацював кореспондентом “Українського Радіо” в Білорусі.

“Його затримали 25 жовтня, після того, як офіцери КДБ обшукали його орендовану квартиру. Про його арешт стало відомо лише минулої п’ятниці від його дружини Олени Шаройко… Олена повернулася з Мінська до Києва і повідомила керівникам радіостанцій про арешт її чоловіка. Вона боялася говорити про це раніше, поки перебувала в білоруській столиці”, – розповідає Wyborcza.

Газета цитує білоруського кореспондента інформаційно-довідкового порталу “Інформнапалм” Дениса Івашина, який вважає арешт Шаройка провокацією.

“Він був легкою жертвою, бо мав звання майора і був керівником прес-служби розвідки. Чи направляють таких осіб на нелегальну (розвідницьку – Ред.) роботу за кордон? Це абсурд. Ця справа шита білими нитками”, – переконаний він.

Gazeta Wyborcza звертає увагу на те, що Шаройко не перший українець, якого затримали білоруські правоохоронці.

“У серпні 19-річного Павла Гриба викрали у Гомелі й перевезли до російської в’язниці в Ростові. Виявилося, що зустріч з росіянкою, з якою він познайомився в інтернеті, була пасткою ФСБ”, – нагадує видання.

Видання також наводить думку білоруського аналітика та журналіста Романа Яковлевського, який переконаний, що і за арештом Шаройка стоїть Москва.

“Відносини (між Києвом і Мінськом -Ред.) почали погіршуватись після вересневих навчань Захід-2017. Те, що за цим погіршенням стоїть Росія, – очевидно. Білорусь перестає сприйматися як нейтральна держава і стає союзником ворога”, – розповів він газеті.

Кому вигідне затримання Шаройка?

Про “шпигунський скандал” між Мінськом і Києвом пише й російська “Независимая Газета”.

Це видання наголошує, що у “шпигунській змові української військової розвідки, в якій були задіяні й громадяни Білорусі” зацікавлені, насамперед, білоруське керівництво, і відкидає припущення, що до інциденту доклала руку Москва.

“Шпигунські скандали, які через певний час спускаються на гальмах, в Білорусі не рідкість. Тому місцеві експерти відчувають певну недовіру до вітчизняних правоохоронців. Донедавна коріння таких скандалів вбачали у бажанні влади закрутити гайки всередині країни. Однак зі зміною геополітичної ситуації, початком війни в Україні та зміною відносин Росії із Заходом в подібних інцидентах експерти стали вбачати й російський слід”, – пише “Независимая Газета”.

“Одні аналітики звинувачують офіційний Мінськ в несамостійності та говорять про “розгул” в Білорусі російських спецслужб. Як приклад видання наводить історію зі зникненням в Білорусі Павла Гриба в серпні цього року, який пізніше знайшовся в Краснодарі. Тоді повідомлялося, що в Гомель його під виглядом зустрічі з дівчиною виманила ФСБ Росії. Інші схильні бачити підступи Росії проти самої Білорусі з метою “дискредитувати її перед світовою спільнотою”, – веде далі російська газета.

Видання зазначає, що зараз, на тлі потепління у відносинах Мінська і Брюсселя напередодні саміту “Східного партнерства”, коли ЄС наполегливо намагається залучити Білорусь до діалогу з Європою, цілком можливо, що скандал з українським журналістом не є випадковим.

“Не виключено, що він може бути вигідним і Мінську. Скандал, як це часто буває в Білорусії, розсмокчеться, сторони вибачаться, а саміт в Брюсселі тим часом пройде без участі президента Білорусі, і йому не доведеться пояснювати в Москві, що “відносини з ЄС не шкодять відносинам з Європейським економічним союзом”, – веде далі газета.

На підтримку цієї версії видання наводить аргумент, що, крім Шаройка, в неділю в Білорусі затримали ще одного українця – директора українського заводу Олександр Скибу.

“За інформацією рідних, його також затримав КДБ Білорусі, про що він повідомив, зателефонувавши їм з чужого телефону… Посол цієї країни в Білорусі (України-Ред.) Ігор Кизим також повідомив журналістам, що затриманому також інкримінують “дачу хабара”, – пише “Независимая Газета”.

“Східне партнерство”: диявол у словах

Про деяке напруження у стосунках Брюсселя і Києва напередодні саміту “Східного партнерства”, який відбудеться 24 листопада, пише британська Financial Times.

Газета вважає, що саміт дасть поштовх “новому раунду боротьби ЄС з Москвою за вплив у шести країнах поблизу кордонів Росії”.

Чи вдасться це Брюсселю – наразі відкрите питання, адже серед країн-учасників програми є такі, хто не надто задоволений її розвитком.

“Україна розгнівана тим, що п’ятий саміт так званого “Східного партнерства” не передбачає жодних зобов’язань щодо членства в ЄС для неї та п’яти інших колишніх радянських країн”, – пише Financial Times.

Газета нагадує, що ця програма партнерства було створена для залучення України, Молдови, Грузії, Азербайджану, Білорусі та Вірменії до орбіти ЄС:

“Перші три країни підписали угоди про асоціацію і вільну торгівлю, які відкрили їм доступ до єдиного ринку ЄС, безвізового режиму та інших пільг. Але останні три відмовилися підписувати угоди, вважаючи за краще залишатися ближче до Росії. Відмова Віктора Януковича, колишнього президента України, під тиском Москви підписати угоду з ЄС викликала вуличні протести, які привели до його відсторонення від влади у 2014 році, і подальшого геополітичного протистояння між Росією та Заходом.”

Київ вважає, що після драматичних подій чотирирічної давнини, Україна виборола право на отримання обіцянки перспективи членства в Євросоюзі.

Брюссель відповідає, що обіцяти цього не може, бо серед членів Євросоюзу в цьому немає одностайності.

“Україна потребує простого сигналу – вас приймуть, коли ви будете готові. Для нас це означатиме багато, і нічого не буде коштувати ЄС”, – цитує Financial Times заступника голови адміністрації президента Петра Порошенка Костянтина Єлісєєва.

“Але такі заяви наразі є майже неможливими”, – зазначає британське видання.

А отже, у прикінцевій декларації, проект якої побачила Financial Times, ймовірно йтиметься про те, що “саміт визнає європейські прагнення та європейський вибір зацікавлених сторін”.

Натомість учасникам програми запропонують поглиблення співпраці з країнами-учасниками в таких галузях, як торгівля, авіація, кібербезпека та енергетична ефективність, підсумовує Financial Times.

Шахраї крадуть милі

Про новий вид кібершахрайства, до якого вдаються російські кіберзлочинці, повідомляє британська Times з посиланням на європейських правоохоронців.

Йдеться про незаконне використання шахраями з Росії нагородних миль і балів, отриманих британськими клієнтами провідних авіакомпаній і банків.

“Махінатори купують квитки, оплачують проживання в готелях і оренду машин зі знижкою аж до 75% милями й балами, придбаними у нечесних “продавців подорожей” з “темної мережі”. Останні крали їх зі зламаних акаунтів на сайтах авіакомпаній і банків”, – розповідає Times.

“Росіяни купують життя у розкоші за крадені милі авіакомпаній, – продовжує газета. – Злочинці користуються тим, що їхні законні власники можуть не помічати місяцями, що бали зникли з рахунку”.

А тим часом щасливі отримувачі незаконних винагород викладають у соцмережаж фото і коментарі про свої подорожі, обурюється газета.

Times додає, що останнім часом серед шахраїв дедалі частіше з’являються англійці та іспанці.

Поки розслідуванням такої схеми займається Європол, деякі неназвані британські авіакомпанії та банки згорнули програми винагород милями й балами в Росії.

Times також наводить статистику Міжнародної Асоціації Авіаційного Транспорту ІАТА, згідно з якою щороку сектор авіаперевезень втрачає більше мільярда доларів через шахрайство із придбанням квитків онлайн.