“Безпощадний” Фонд. Десять головних вимог: чого МВФ хоче від України

Домашнє завдання від МВФ. ЕП наводить основні рекомендації (вимоги) Фонду, які українській владі необхідно виконати, щоб не зіпсувати відносини з міжнародним кредитором.

Напередодні Україна отримала четвертий транш від Міжнародного валютного фонду. 1 млрд доларів будуть зараховані у міжнародні резерви Національного банку, і послужать основою для зміцнення гривні.

На наступний день після ухваленого рішення, 4 квітня, МВФ на своєму сайті оприлюднив і довгоочікуваний меморандум з Україною. Пізніше це зробило і Міністерство фінансів.

Опублікований текст документа майже ідентичний попередній неофіційній версії, яку 13 березня опублікувала на своєму сайті партія “Батьківщина”. Тільки в декількох місцях відкориговані терміни виконання ряду заходів.

Цей документ у найближчі кілька місяців буде формувати порядок денний української влади та її готовність проводити у життя ключові реформи, в тому числі це стосується перегляду пенсійної системи, запровадження земельного ринку, реформи правоохоронних органів та багатьох інших чутливих тем.

ЕП наводить список основних рекомендацій (вимог) МВФ, за якими Україна повинна рухатися. Це домашнє завдання на найближчі місяці для уряду, парламенту та, звісно, президента, без якого більшість питань може навіть не зрушитися з місця.

По-перше, Верховна рада повинна ухвалити нове пенсійне законодавство. Термін — до кінця квітня 2017 року.

Оприлюднені Фондом матеріали містять три окремих дослідження. Одне з них стосується необхідності реформування пенсійної системи України. В дослідженні МВФ рекомендує поступово підвищити пенсійний вік до 63-65 років (для чоловіків до 2026 року, для жінок – до 2031 року.

Передбачається, що пенсійна реформа запрацює уже з 1 січня 2018 року.

По-друге, до кінця травня Раді необхідно буде зробити неможливе і схвалити закон про обіг земель сільськогосподарського призначення. Отже, мораторій на продаж землі державної та приватної власності повинен бути скасований уже до кінця року.

“Ми створили робочу групу за участі відповідних міністерств, які, у співпраці зі Світовим банком розроблять законопроект для того, щоб відкрити ринок землі та дозволити продаж землі за належних запобіжних заходів”, — зазначається в меморандумі.

“Затвердження Верховною Радою закону про обіг земель сільськогосподарського призначення очікується до кінця травня 2017, що дозволить діючому мораторію на продаж земель втратити силу з кінця 2017 року, таким чином, дозволяючи продаж землі, що знаходиться в державній та приватний власності, відразу ж після цього”, – наголошується в документі.

Українська влада також обіцяє “запустити кампанію з інформування громадськості і роз’яснити переваги реформи”.

Це одне з найбільш чутливих питань наряду з пенсійною реформою, тому дуже цікаво, як у такий термін уряд збирається провести відповідну інформаційну кампанію. Незрозуміло також, чому ця кампанія із роз’яснення досі не була розпочата.

По-третє, документ також містить пункт, що Фонд гаранутвання продасть активів щонайменше на 10 млрд грн на міжнародних торгових майданчиках. Як пояснює співрозмовник ЕП в НБУ, цей пункт – “трохи криво прописали”. Насправді ж мається на увазі, що це будуть продані два пули активів балансовою вартістю в 10 млрд грн. Це означає, що враховуючи боргові забов’язання Фонду гарантування перед НБУ, він з великою ймовірністю все ще залишиться дотаційною структурою.

По-четверте, українська влада повинна нарешті розпочати масову приватизацію.

До кінця серпня 2017 року повинен бути ухвалений новий закон “Про приватизацію”. Це, до речі, один із структурних маяків, який українська влада повинна була виконати до кінця минулого року.

Крім цього, Україна також забов’язалась приватизувати “Одеський припортовий завод” та залучити до конкурсу авторитетних міжнародних інвесторів. Завершити його приватизацію планується у першій половині 2017 року, що також виглядає досить амбітно.

Більше того, у меморандумі прописано, що Україна ініціюватиме приватизацію великої кількості державних підприємств: йдеться про ПАТ “Центренерго”, “Турбоатом”, чиї частки були вже переведені до Фонду держмайна, та регіональні енергорозподільчі компанії, обленерго, чиї частки будуть переведені до ФДМ до кінця квітня 2017 року

Приватизувати, згідно меморандуму, планується навіть ДП “Укрспирт” до кінця вересня 2017 року.

По-п’яте, до середини квітня Україна повинна завершити вибір міжнародно-визнаної фірми, яка буде уде вести переговори щодо реструктуризації та умов стягнення заборгованості за проблемними кредитами Приватбанку. Термін — до 15 квітня 2017 року.

Більш того, у меморандумі містяться нові пункти щодо розслідувань кредитних операцій колишніх операцій з пов’язаними особами. “До середини березня 2017 року НБУ продовжить та розширить роботу міжнародно визнаних компаній, що надавали НБУ допомогу в цій справі.

Це включає в себе повноваження МВК, що допомагав НБУ у визначенні транзакцій з пов’язаними особами, щодо проведення економічного розслідування операцій ПриватБанку для визначення, чи мали місце правопорушення або погана банківська практика в період до його націоналізації, з метою завершити цей аудит до кінця вересня 2017 року” – йдеться в документі. Хоча варто зазначити, що перспектива їх повернення виглядає дуже примарно.

По-шосте, до кінця квітня Верховна рада повинна ухвалити закон про створення нової цивільної служби, відповідальної за розслідування фінансових злочинів проти держави. Йдеться про орган, що замінить сумнозвісну податкову міліцію, яка з початку року фактично припинила своє існування.

По-сьоме, до 15 червня 2017 року Рада повинна ухвалити закони із створення антикорупційних судів. Це так само одне із ключових питань, гальмування якого дозволяє уникнути покарання багатьом корупціонерам. Сьогоднішня судова система вичерпала себе і вимагає перезавантаження.

По-восьме, до кінця липня влада також повинна переглянути параметри системи комунальних субсидій для населення, щоб поліпшити адресність.

Крім цього, планується запровадження коригування соціальних норм у непікові місяці протягом опалювального сезону. І, увага, планується “застосування тарифу на доставку газу й опалення”.

По-дев’яте, до кінця літа Кабмін повинен ухвалити постанову про монетизацію комунальних субсидій.

По-десяте, до кінця року Мінфін повинен створити централізовану базу даних одержувачів соціальної допомоги.

Варто також зазначити, що Меморандум допускає випуск ОВДП на суму в 98 млрд грн для докапіталізації банків та Фонду гарантування вкладів у 2017 році. Опитані ЕП експерти, вважають що ці кошти переважно будуть направлені на докапіталізацію державних банків.

Цікаво, що документ також передбачає, що Україна утримується від забезпечення функціонування нещодавно створеного Державного експортно-кредитного агентства “поки всі відповідні витрати і потреби в капіталі на наступні три роки не будуть чітко визначені на підставі незалежної оцінки і включені в державний бюджет” – йдеться в бюджеті.

Зазначимо, що створення ЕКА було одним з предметом торгів у політичних партій при прийнятті бюджету.

Також документ передбачає, що найближчим часом Нацкомфінпослуг таки почнуть ліквідовувати, а її функції передадуть до НКЦПФР та НБУ. “Обов’язки нагляду за цілою низкою фінансових посередників будуть передані з Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (НКФП), до НБУ і НКЦПФР.

Зокрема, НБУ нестиме відповідальність за регулювання та нагляд за страховими і лізинговими компаніями, кредитними спілками, кредитними бюро й іншими небанківськими кредиторами, ломбардами та іншими фінансовими компаніями, а НКЦПФР нестиме відповідальність за регулювання і нагляд за приватними пенсійними фондами, емітентами іпотечних сертифікатів, фондами для фінансування будівництва та фондами операцій з нерухомістю” – йдеться в документі.

Забезпечити прийняття цього закону у другому читанні планувалось ще до кінця березня 2017 року, а  імплементуватація в повному обсязі має відбутись до кінця грудня 2017 року.