Loading...

Андрій Герус: Борги Ахметова оплатить кожен українець

З початку війни шахти Ахметова в зоні АТО, які начебто працювали за українськими законами, не платили за електрику. Тепер чиновники готують закон, за яким ці борги оплатять держбюджет, держбанки та населення.

25 квітня Україна припинила поставки електроенергії в ОРЛО.

Досі з початку війни у 2014 році Україна постачала туди струм, хоча рівень платежів спочатку становив 20-40%, а потім знизився майже до нуля.

Технічна схема працювала так: Луганська ТЕС, що належить компанії ДТЕК, виробляла електроенергію, видавала її в мережі місцевого обленерго “Луганське енергетичне об’єднання” (ЛЕО), яке транспортувало її до кінцевих споживачів.

Фінансова схема була інша. Луганська ТЕС продавала електроенергію ДП “Енергоринок”, та — ЛЕО, а ЛЕО — споживачам, які повинні були платити. Оскільки вони майже не платили, то у ЛЕО формувався борг перед ДП.

Однак ДП “Енергоринок” все одно платило Луганській ТЕС, бо за законодавством ДП платить пропорційно всім виробникам електроенергії. У квітні 2017 року борг неконтрольованих територій становив 11 млрд грн, з них ОРЛО — 5,2 млн грн.

Ще у лютому-березні 2016 року в НКРЕКП пройшли наради з цього питання, на яких була розроблена концепція законопроекту. Вона передбачала, що 11 млрд грн боргів буде покрито коштом держбюджету, 6,4 млрд грн покриють держбанки, ще 10 млрд грн — усі споживачі через спеціальні надбавки до тарифів.

Коли стали відомі ці плани, деякі споживачі в ОРДЛО почали поводити себе дещо дивно. Зокрема, підприємства ДТЕК, які “зареєстровані на території України та діють за українським законодавством”, перестали платити за електрику ЛЕО.

Зуївська ТЕС, яка належить ДТЕК і розташована в Донецькій області, надіслала ЛЕО лист, щоб та забезпечила транспортування електроенергії від неї до вугільних об’єднань “Ровенькиантрацит”, “Свердловантрацит”, обидва належать ДТЕК, а також “Краснодонвугіллю”. Лист — повний абсурд, бо ЛЕО не має мереж у Донецькій області, щоб звідти транспортувати струм, і всі це розуміли.

Поки у споживачів не було інших договорів, вони були зобов’язані платити за електроенергію компанії ЛЕО, але відмовилися навіть давати їй інформацію щодо точних обсягів спожитого струму.

DOCUMENT

1 січня 2017 року, коли ці підприємства повністю контролювали їх материнські компанії, обсяг спожитої та неоплаченої електроенергії становив майже 2,2 млрд грн, хоча ще два роки тому він був удесятеро меншим.

За даними ЛЕО ще на 1 млрд грн спожив електроенергії, але не заплатив за неї Алчевський меткомбінат, що належить структурам Внєшекономбанку.

 

Автор надіслав компанії ДТЕК запит з проханням уточнити обсяги спожитої, але не оплаченої електроенергії, однак відповіді не отримав
 Є імовірність, що подібна ситуація склалася і в Донецькобленерго (входить у групу ДТЕК), яке заборгувало ДП “Енергоринок” близько 5,8 млрд грн.

Отже, підприємства, які декларують, що “зареєстровані на території України та діють за українським законодавством”, просто не платили за спожиту електрику. Цинізм у тому, що всі українські споживачі платили за екологічно шкідливий антрацит із зони АТО за ціною “Роттердам+”, а шахти за струм — ні.

Показник EBITDA, тобто операційний прибуток до відрахувань амортизації ДТЕК Ахметова, за 2016 рік становив 17,8 млрд грн, кошти на рахунках — близько 7,5 млрд грн, але заплатити за спожиту своїми шахтами електроенергію грошей нема. Точніше, гроші є, але нема бажання.

Тим часом держбюджет і споживачі повинні оплатити ще й борги шахт Ахметова, що так прибутково працювали у зоні АТО за формулою “Роттердам+”.

експерт, екс-член НКРЕКП
Loading...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *