Loading...

70% економіки, які зараз знаходяться в тіні, це наш малий і середній бізнес, – Ніна Южаніна

Про те, якою має бути мінімалка на думку МВФ, який бізнес ховається в тіні і як втричі підняти ВВП, Politeka розповіла Ніна Южаніна, народний депутат, голова парламентського комітету з питань податкової та митної політики

Голова парламентського комітету з питань податкової і митної політики потрапляє під приціл телекамер рідко, але, якщо це трапляється, то надовго.

Якщо в 2015 році приводом був «ліберальний» варіант податкової реформи, в 2016 році аналітики обговорювали її ініціативу про податкову амністію, в якій побачили можливість для чиновників легалізувати майно, нажите корупційним шляхом.

У своєму кабінеті в одному кварталі від Верховної Ради Южаніна зустрічає журналістів і гостей фактично під непарадним портретом президента Петра Порошенка, з яким вона знайома з 2000-х років. Майже всі згадки про гаранта з фінальної версії інтерв’ю вона прибрала, а ось до членів уряду має ряд претензій.

кадровий голод

– Уряд на чолі з Володимиром Гройсманом приємно здивував, подавши бюджет наступного року не “під ялинку», як зазвичай. Як оцінюєте цей бюджет і наскільки він реалістичний?

– Фінальну версію ще не дочитала, але вже зрозуміло, що дохідна частина бюджету виглядає дуже оптимістично. Я зараз спілкуюся з макроекономістом і фахівцями, які причетні до бюджетного процесу, щоб зрозуміти: або я помиляюся, або в країні щось таке сталося, від чого в наступному році дійсно можна очікувати зростання доходів за всіма статтями.
При зростанні ВВП в 3%, які прогнозуються, не може бути зростання доходів на запланований рівень: податок на прибуток – зростання на 18,9%, ПДВ – 21%, а податок на доходи фізичних осіб – 14,2%. Це все в порівнянні з 2016 роком. Державна фіскальна служба вже неодноразово зверталася до Міністерства фінансів щодо неможливості виконання плану по окремих статтях.

– Відразу після призначення Гройсман сказав депутатам: «Я покажу вам, що таке керувати державою». Може, саме тому він і запропонував такий оптимістичний бюджет?

– Якщо ви пропонуєте такий оптимістичний бюджет, необхідно починати з існуючої податкової реформи. За умови єдності і розуміння процесів, що є у Володимира Гройсмана, ми могли б цю реформу реалізувати.
Значна частина надходжень може зрости за умови впровадження правильного адміністрування. Подивіться на надходження по акцизним товарам – запланований ріст на 42%, ПДВ із ввезених в Україну товарів – теж величезна цифра. Тоді дійсно є сенс думати про те, що в результаті реформи митниці більше доходів піде в бюджет, ніж наліво. Для цього треба, щоб реформою митниці займалися люди, які добре знають митницю, що володіють глибокими знаннями Митного кодексу …

– Рік тому ви пропонували «ліберальний» варіант податкової реформи. Якщо тоді вам доводилося давати по десять інтерв’ю в день, відбиватися від звинувачень у популізмі навіть з боку колег по коаліції, то в цьому році, незважаючи на активну фазу прийняття бюджету, цих обговорень вже немає. Якщо не вдалося тоді, тепер вже не варто чекати?

– Наш Комітет працював зі всілякими експертами, але проти нас повстали, в основному, Американська торгова і Європейська бізнес-асоціації. Чому? Тому що це великий бізнес, який зрозумів, що наші пропозиції щодо радикального зменшення податків створять їм конкуренцію в малому і середньому бізнесі.
Завдання, яке я ставлю перед собою, і думаю, що це скоро зрозуміють всі: майбутнє України полягає в розвитку вітчизняного середнього бізнесу. Всі 70% економіки, які зараз знаходяться в тіні, – це наш малий і середній бізнес.

Наведу один приклад. Болгарія три роки тому провела реформу, в рамках якої встановила на рівні 10% податок з корпорацій, тобто податок на прибуток, податок з доходів фізичних осіб, а також збільшила ВВП втричі. При цьому дохідна частина бюджету зростає повільніше ВВП. Тільки через три роки вони повернулися до абсолютної цифри збору податків, яка була до початку реформи. А нам кажуть: «Не варто використовувати їх досвід». Послухайте, вони не тільки вже компенсували випадання грошей, але і збільшили ВВП в три рази!

Жодна реформа не може дати результат за рік або два. У податковій сфері взагалі перші 2-3 роки після змін нічого міняти не можна.

– За рахунок чого жити державі протягом цих умовних трьох років?

– За рахунок того, що є. Болгарія також мала підтримку донорів, просто в якийсь момент вони наполягли на тому, що у них немає іншого шляху утримати економіку, – тепер вони цим шляхом рухаються.
Зараз в України – переломний момент. Чи зможе Володимир Борисович довести МВФ, що підняття зарплати до 3200 гривень – правильний і необхідний крок, який витримає економіка України, при цьому знецінення гривні не відбудеться? Насправді ці 3200 грн у всіх працюючих людей є давно. Ще в травні я звернула увагу, що тоді середня зарплата по країні була 4,5 тис. Грн.

– Виходить, що підвищення мінімальної зарплати – просто визнання існуючого факту? Чому тоді не підняти до 5 або 6 тис. Грн, як це пропонують деякі ваші колеги по парламенту?

– Є дуже чіткі правила і макроекономічні розрахунки, які дозволяють змоделювати, як підвищення мінімальних заробітних плат вплине на інфляцію. Я перерахувала вам рівень зарплат в комерційному секторі, а в бюджетному є зарплати і менше 3200 грн. Якщо їх підняти – це розширить базу оподаткування.

Представники МВФ вважають, що 3200 грн. – це забагато, прийнятною є зарплата в 2500 грн. Для мене ця інформація стала несподіванкою, тому я ще не встигла толком досліджувати, як це підвищення вплине на нашу економіку.

Перший рік нам вдалося уникнути втручання в податкові ставки, відповідно тепер можна вносити тільки технічні правки, які покращують роботу для бізнесу, і зміни в адмініструванні податків. На сьогоднішній день ми цей принцип починаємо порушувати, так як в законопроект до підняття зарплат додали зміну акцизів.

Непосильні 40 копійок

– Замість вашого варіанту податкової реформи парламент проголосував за компромісний варіант часткового зменшення податкового навантаження, яке повинне вивести з тіні бізнес. Наскільки здійснилися ці плани?

– Чи здійснилися. Коли почали приймати бюджет і навколо нього почалися коливання щодо податкового навантаження, уряд стало шукати можливість звільнити хоч що-небудь. Якщо ви чекаєте справжнього виходу з тіні бізнесу, необхідна комплексна податкова реформа, на чому я і наполягала. Без цього ін’єкції в окремі галузі – це ін’єкції в протез. Удвічі зменшили ставку по ЄСВ, але податкове навантаження на зарплати залишилася на рівні 41,5%, що непосильно для малого і середнього бізнесу.

Але навіть внесені зміни спрацювали. Прогноз щодо зменшення надходжень до Пенсійного фонду був в межах 80 млрд до дефіциту в 60 млрд, які вже були. Тобто загальний дефіцит в цьому році повинен був бути 140 млрд грн, зараз цей дефіцит – трохи більше 80 млрд, що набагато краще, ніж ми планували.
Найважливіше, що в 2017 році зниження ЄСВ дасть ще більший результат, ніж в цьому. Тому про зміну ставок внеску в найближчі рік-два не варто взагалі говорити, цю тему треба забути.
Податкову реформу потрібно було запускати разом з реформою освіти, медицини, соціальної політики, митниці.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *