Loading...

32 тисячі українців вимагають скасувати заставу для корупціонерів

— Чинний закон про петиції — це профанація, а не ­діє­вий механізм. Подивімося статистику. Їх запровадили у серпні 2015 року. За три місяці на сайті президента 36 звернень набрали понад 25 тисяч голосів. 2016-го необхідну кількість голосів отримали тільки дві петиції, — говорить 47-річний Ігор ­Курус, керівник Українського центру прямої демократії.

Він автор законопроекту “Про право громадян ініціювати розгляд нормативних документів органами влади та місцевого самоврядування”. Документ передбачав використання електрон­них петицій. Закон прийняли 2015 року в зміненій редакції. Громадяни можуть подати петиції з проханнями чи ініціативами на сайті президента, сайтах обласних і міських рад. Щоб петицію розглянув президент, її мають підтримати 25 тис. осіб. Петро Порошенко востаннє відповідав на петиції у травні торік. Із 2015-го відреагував на 38 документів.

Чому система з петиціями не запрацювала?

— 2017-го за три з половиною місяці жодна петиція не набрала необхідної кількості голосів на сайті президента. За два роки подали майже 30 тисяч петицій. Із них цьогоріч — тільки 1500. Система дискредитована. Люди побачили, що петиції не працюють, пропозиції громадян влада не бере до уваги. Хоча кінцевою метою було залучення людей до законотворення та реагування українців на проблеми, яких не бачить влада. Щоб робили це не через протести.

Наведу приклад: у серпні 2015-го з’явилася петиція про скасування грошової застави для корупціонерів. Вона за тиждень набрала 32 тисячі голосів. Президент подякував, підтримав петицію. Потім погодився, що необхідно законодавчо закріпити це обмеження. Згодом пише: “У Верховній Раді запропонували прийняти закон за результатами всебічного обговорення”. Але чому президент не подав відповідний законопроект до парламенту?

Це відписка?

— Абсолютно. Ця петиція досі важлива для суспільства. Фактично жодна не мала прямої дії. Українці відчули, що петиції перетворилися на звернення, які за всіх часів чиновники клали під сукно.

Як ця система мала діяти?

— У розробленому нами законопроекті була прописана процедура. Наприклад, якщо президенту надійшов від громадян проект закону, він мав би відправити його на розгляд парламенту як першочерговий. Це була би дія президента. Пропозицію розглядав би законодавчий орган. Чи ухвалив би — інше питання. Але президент тоді виконав би свою функцію гаранта Конституції. Вона дає право на звернення громадян до органів влади щодо врегулювання того чи іншого питання.

Ми визначали, що петиції мали подавати до обраних посадовців — президента, міських голів, губернатора. Вони мають право вносити законопроекти й нормативні акти до своїх рад — Верховної, міської, обласної. Це все не почули. Фактично відмовилися від процедури реагування. Залишили тільки поняття “відповісти на петицію”.

Чому президент не робить цього?

— Не можу оцінювати його дії. Якби він і люди в його Адміністрації, які працюють з петиціями, реагували, у країні було б спокійніше жити. Ми не мали б вуличних протестів. Мітинги проводять тому, що влада не чує громадян. Люди звертаються, пишуть, кричать. Тоді розуміють, що б’ються об залізобетон. І врешті йдуть на вулиці, починають кидати “коктейлі Молотова” у приміщення Верховної Ради. У Швейцарії, Канаді, Британії петиції працюють дуже швидко. Якщо в якійсь вилилася проблема, що назріває у суспільстві, влада реагує. І людям нема потреби кидати “коктейлі”. Бо їх почули.

Легше відреагувати на петицію, ніж на 25 тисяч українців під Адміністрацією президента.

Петицій дуже багато. Деякі — повна нісенітниця.

— У жодній країні не обходиться без таких. У цьому й полягає якість роботи органів влади — мають відбирати справді потрібні речі.

Чи є можливість штучно накручувати кількість голосів у документі?

— Така проблема є. Чинний закон не захищає петицію від таких втручань. Там не описані вимоги до електронної системи. Вона має ідентифікувати осіб, які вносять петиції чи підписують їх. Це захистило б систему електронного обчислення. Тому є питання до розробників сайту. Ще проблема — закон не передбачає, що петиції мають сумуватись. Було багато звернень про зменшення кількості народних депутатів. Голоси розсіювалися, а разом набрали б півмільйона.

Наш законопроект передбачав, людина не має права реєструвати петицію, якщо аналогічна вже є. Лише підтримати її. Система відбирала би їх за темою.

Треба змінювати закон.

Якщо нічого не зміниться, до чого це може призвести?

— До чергового загострення ситуації в країні, заворушень і мітингів. Вони почнуться не через те, працює петиція чи ні. А тому, що влада не реагує на вимоги громадян.

902 690 українців підписали за два роки хоча б одну петицію на сайті президента.

11 петицій реєстрували з проханням забрати звання Героя України у Надії Савченко. Заклики, промови та інтерв’ю народного депутата після її звільнення з полону не гідні цього звання, йдеться в одній із петицій. Загалом вони набрали 18 089 голосів.

У Фінляндії петиція стає законопроектом

— Петиції — це голос народу. У більшості країн вони потрапляють у парламент, якщо набирають достатньо голосів. Їх розглядають як законопроекти і голосують, — розповідає 44-річний Сергій Лобойко, куратор проекту запуску електронних петицій. Такі діють у понад 70 країн світу.

— У Фінляндії петиція має набрати 50 тисяч голосів. Тоді стане законопроектом. У США на петицію відповідає президент, якщо за 30 днів вона набере 100 тисяч прихильників. А в Естонії потрібна тисяча голосів, щоб документ потрапив у парламентський комітет. Як це діє. Наприклад, у Великій Британії відбулися зміни законодавства щодо податків. Люди повстали і через петиції відмінили їх. А заява проти платних автодоріг набрала там 1,8 мільйона підписів. Найрезонанснішою стала петиція про вихід країни з Євросоюзу. Її підтримали 300 тисяч британців. Парламент проголосував проти.

Андрій ЧЕРНЕГА

Як відправити петицію президентові

1. Потрібно зайти на сайт petition.president.gov.ua і зареєструватися. Обліковий запис активується, коли на вашу електронну пошту прийде лист із захисним кодом.

2. Далі на сайті потрібно натиснути на кнопку “Подати петицію”. У спеціальній формі вказати суть звернення і текст петиції, ввести захисний код. Після натиснення кнопки “Створити петицію” документ потрапляє на перевірку адміністратора сайту. Протягом двох робочих днів її оприлюднюють на сторінці “Триває збір підписів”.

3. Щоб документ потрапив на стіл президенту, потрібно зібрати 25 тис. підписів за три місяці. За 10 робочих днів глава держави має її розглянути. Його реакція з’являється на сторінці сайту “З відповідями”.

4. Подати петицію може будь-який громадянин України.

Loading...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *